Закарпатці увійшли до числа 11 авторів “Мами по скайпу”

Про трудову міграцію українському і німецькому читачеві розкажуть письменники. 11 історій, від 11 авторів, на 150 сторінках презентуватимуться на цьогорічному Лейпцизькому книжковому ярмарку.

Італія – красива і тепла країна, але для одного українського хлопчика вона холодна і непривітна, оскільки, вкрала в нього маму. Твір школяра, написаний на конкурс “Україна, в якій я хочу жити“, свого часу вразив письменницю та голову журі Мар’яну Савку. “Дитина писала зовсім не дитячі речі – згадує Мар’яна Савка, – вона запитувала себе, чому так трапилось, що мама, яка добре вчилась у школі, не змогла знайти роботу в Україні“. Такими спогадами, чи то пак новелою, починається книжка “Мама по скайпу“.

Ідея книжки з’явилась ще рік тому, коли на Лейпцизькому фестивалі познайомились директор видавництва “Старого лева“ Мар’яна Савка, авторка мультфільмів про Капітошку та Петрика П’яточкіна Наталя Ґузеєва і літературний агент Михайло Маргуліс. Саме він і сформував назву проекту “Мама по скайпу“. “Вже саме поєднання цих слів несе певну трагічність, – розповідає Наталя Ґузеєва, – мама тому і мама, щоб бути поруч з дитиною, а скайп хоча і втамовує біль розлуки, однак не дає материнського тепла та запаху“.

Спершу планували видати книгу для підлітків, однак коли надійшли матеріали від українських авторів, ініціатори зрозуміли, що аудиторія може бути значно ширшою. . Ніякого повчання у книзі немає, мета не осудити, а показати існування проблеми трудової міграції.

В оповіданні Галини Малик страшний і правдивий фактаж. Молода жінка поїхала на заробітки в Італію, де через фінансову скруту погодилась стати сурогатною мамою. Після пологів повернулась додому, однак з пережитим змиритись не змогла і розповіла усе чоловікові та сільському дякові, який, у свою чергу, попаді. Швидко новина поширилась селом і вже кожен цю історію бачив і трактував по-своєму. Тиск односельців жінка витримати не могла і покінчила життя самогубством. Не витримав і чоловік.

“Це не говорить про те, що кожен випадок заробітчанства може бути таким, – підводить підсумки авторка оповідання, – але подібні крайнощі загострюють увагу на проблемах, якими вони були породжені “. Свою історію Галина Малик розповіла через призму сприйняття дівчинки-підлітка, на очах у якої і відбувалась трагедія.

Є у книзі оповідання і про стосунки емігрантів та роботодавців. Є і про те, як замість заробітку, українці повертались додому з нічим, однак, добре, що хоча б живі. Олександр Гаврош не фантазував, а тільки пригадав ситуацію, яка трапилась із закарпатцем. Його надурили, залишивши без грошей і паспорта.

Представники громадської організації “Трансліт“ та німецького Фонду імені Роберта Боша упевнені, що книга знайде свого читача і в Німеччині. Адже, кажуть, тут зростає інтерес та співчуття до долі жінки-прибиральниці чи жінки-проститутки.

За офіційними даними у 2012 році закордоном працювали 86,7 тисяч українців, дві третини з них – чоловіки і жінки до сорока років. Утім, справжню кількість мам і татусів по скайпу досі ніхто не підраховував.

За інформацією “Німецької хвилі”