Закарпатців попереджають про борщовики

[Total: 0    Average: 0/5]

0Бур’яни – одвічні вороги землеробства, вони затінюють і пригнічують культурні рослини, забирають у них воду і поживні речовини, сприяють поширенню шкідників і хвороб, ускладнюють обробіток ґрунту, догляд за посівами та збирання врожаю.

Крім цього, бур’яни засмічують газони і прибудинкові території в містах і селах, надаючи їм неестетичного вигляду.

Останні роки в області значного поширення набув небезпечний бур’ян — борщівник Сосновського. Він засмічує сільськогосподарські та інші угіддя, утворюючи загрозливі зарості на берегах річок і каналів, узбіччях доріг, на необроблюваних землях, пустирях, сміттєзвалищах, присадибних і дачних ділянках, узбіччях лісів, у парках, населених пунктах. Захоплюючи нову площу, він пригнічує іншу рослинність, порушує нормальне природне функціонування місцевих екологічних систем і створює навколо себе власну екосистему, неприйнятну для природи тої чи іншої місцевості. Великі й широкі листки борщівника розпускаються навесні раніше за інші рослини (трави), затінюючи поверхню ґрунту, на якій після його заселення рослини інших видів більше не ростуть.

Борщівник Сосновського через наявність у ньому фурокумаринів, які викликають під час контакту зі шкірою людини важкі дерматити, схожі на опіки, є дуже небезпечним для здоров’я людини.

Борщівник Сосновського — багаторічна рослина родини зонтичних із 2—5-річним циклом розвитку. Довжина листків борщівника часто сягає 2 м, інколи буває до 3,5 м. З центральної бруньки на 3—5 році життя, рідше — на 2—3 утворюється квітковий пагін. Після плодоношення рослина повністю відмирає. Розмножується переважно насінням. Квітка — складний зонтик, білий або зелено-жовтий. Борщівник Сосновського сягає заввишки 3 м, має великі перисті листки та порожнинне стебло завтовшки до 10 см. Коренева система у рослин стрижнева, добре розвинена, але у грунт проникає неглибоко: основна маса залягає у шарі до 30 см.

Насіння борщівника розноситься вітром і переноситься водою, тому зарості його часто зустрічаються уздовж річок і доріг. Повітряні потоки від автотранспорту, що рухається на великій швидкості, сприяють розселенню насіння.

Зацвітає борщівник на другий—сьомий рік життя залежно від ступеня розвитку. Після плодоношення рослина відмирає. Якщо немає умов для цвітіння (через недостатню кількість поживних речовин, затінення, посуху або регулярне скошування), воно затримується. За таких умов рослини можуть жити до 12 років.

Знаючи біологічні особливості борщівника, можна розробляти заходи боротьби з цими небажаними рослинами. Світовий досвід демонструє, що боротись з борщівником доволі складно.

Практика сільськогосподарського виробництва показала, що механічні заходи боротьби (скошування, переорювання тощо) не забезпечують належних результатів — борщівник доволі активно відростає від кореневої системи і відновлюється проростанням насіння.

Оскільки борщівник є небезпечним видом, то необхідно систематично виконувати запобіжні заходи з його поширення: випасання — молоді листки рослини поїдають вівці та ВРХ; систематичне косіння; зрізування товстих коренів на глибині 8—12 см, що забезпечує знищення рослини.

Найефективніший засіб боротьби — хімічний, який потрібно використовувати навесні на початку вегетаційного періоду. Проти борщівника рекомендують застосовувати препарати гліфосатної групи, у тому числі раундап макс, ураган форте, напалм, отаман, клінік, домінатор, торнадо, чистопол та ін., які можна придбати у торговій мережі спеціалізованих фірмових магазинів, у фірмах, котрі займаються реалізацією цієї продукції.

На додержання природоохоронного законодавства, зокрема згідно зі ст.18 Закону України «Про захист рослин», підприємства, установи, організації усіх форм власності та громадяни зобов’язані своєчасно проводити комплекс профілактичних і винищувальних заходів щодо боротьби з шкідниками, хворобами та бур’янами, при непроведенні яких винні особи можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності.

Покращити становище можна тільки спільними зусиллями всіх жителів Закарпаття, керівників підприємств, організацій та установ. Тільки проведенням відповідних заходів на своїх ділянках землевласниками всіх форм власності по боротьбі з цими небезпечними бур’янами можна побороти це лихо.

Джерело: В.М.САСИН, начальник Державної фітосанітарної інспекції Закарпатської області – заслужений працівник сільського господарства України

Loading...

Comments are closed.