Ініціатива мера Ужгорода Віктора Погорєлова щодо ліквідації забудови в циганських таборах на Радванці сколихнула місто

[Total: 0    Average: 0/5]

tsyhany3

Беззаперечним є одне – проблема існування циганської громади Закарпаття поза суспільством, її ігнорування загальноприйнятих правил і законів, що їх дотримуються інші, існує, і не звертати на неї далі уваги означає лише її відтермінувати. Для того, аби вони ще з більшою силою вибухнули в майбутньому.

Утім, логіка, щирість і послідовність дій очільника міської влади обласного центру Закарпаття в цій ситуації одразу були піддані сумніву. І не лише тому, що для Віктора Погорєлова загалом не характерні такі різкі рухи. З точки зору політичної прагматики у них справді немає жодної логіки. Бо ужгородські цигани – одна з найважливіших складових виборчих реалій міста і області загалом. І політики звикли купувати їх голоси, а не налаштовувати проти себе. У даному ж випадку не є секретом, що на противагу провладному кандидату від Партії регіонів Богдану Андріїву, Віктор Погорєлов не покидає надії передати ужгородський «престол» власному спадкоємцю – синові Андрію. Підкилимна боротьба за Ужгород вже розпочалася і першою її жертвою впав саме Андрій Погорєлов, якого голова Закарпатської ОДА покарав за «мерську» неслухняність, витиснувши його з посади начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатські області відразу після того, як останнє перепідпорядкували ОДА.

3-37

 

 

 

 

 

 

З цього кута зору, тобто – у контексті майбутніх виборів – у Погорєлова, як би дивно це не звучало, справді є певні підстави наважитися на «ліквідацію» одного з основних «виборчих» «козирів» ОДА, яка має значно більше можливостей використати на виборах циганський фактор. Зруйнувати усталену схему використання циганів на виборах він може саме шляхом ліквідації циганських таборів, звідки цигани групами довозилися до виборчих дільниць – як правило, аби проголосувати за кандидата від влади. При цьому, ліквідувавши очевидний «мінус», В.Погорєлов здобув би беззаперечний «плюс». Бо такий рішучий удар по, треба визнати, паразитичному ізоляціонізму циганської громади викликав би серйозну підтримку в більшої частини населення Ужгорода, різко налаштованої проти циганів. Свого часу за такою логікою діяв попередник В.Погорєлова С.Ратушняк, котрий грубою силою розчистив вулицю Фединця від хаотичної «забудови» Зеленого базару. Інша річ, що, в кінцевому підсумку, негатив від його діяльності переважив і за результатом тих виборів Ратушняк таки програв…

Утім, питання нині навіть не в тому, як далеко готовий зайти В.Погорєлов у вирішенні цієї проблеми і чи прорахував свої сили на цьому шляху. А, як не дивно, – чи взагалі він має щире бажання рухатися у цьому напрямку до задекларованої мети.

Услід за експертами, Закарпаття онлайн вже висловило абсолютно обґрунтовану підозру в тому, що галас, піднятий у «циганському» питанні, насправді має зовсім іншу мету і покликаний відволікти увагу громади Ужгорода та ЗМІ від не менш масштабної, але значно ближчої для керівництва міста теми – остаточної приватизації комплексну «Корона». Справа, яка, через громадський і медійний спротив, затяглася і потягла за собою непередбачувані серйозні витрати в усіх її учасників, саме цими днями завдяки «колегіальним» зусиллям чиновників, посередників та потенційних власників і нейтральній позиції обласної прокуратури нарешті вирулила на фінішну пряму. На перешкоді залишилися всього кілька чинників, «обійти» які разом з законом, не наразившись на нові проблеми, можна тільки у тому випадку, якщо суспільство та ЗМІ відволічуться на інші, більш гучні події.

Як, наприклад, владно-циганський конфлікт на Радванці.

2-40-83

 

 

 

 

 

 

Так це, чи ні, побачимо вже найближчим часом. Все спроясниться після того, як стане видно, чи вирішить В.Погорєлов проблему в озвучених масштабах, чи, може, обмежиться напівкроками, або взагалі здасть назад, заручившись, натомість, лояльністю циганської громади. І чи буде за цей час, всупереч закону, завершено відчуження від громади Ужгорода за в кілька разів заниженою ціною один з найласіших шматків міського майна.

А наразі Закарпаття онлайн пропонує читачам погляд на озвучену проблему ромського громадського діяча, голови Закарпатського обласного молодіжного ромського об’єднання «Романі черхень» («Ромська зірка»), журналіста ромської редакції телеканалу “Тиса-1” Мирослава Горвата. Поки інші циганські лідери «розхитувалися», поки свій день народження сьогодні святкує (з чим його і вітаємо) циганський барон Закарпатської області Йосип Адам – голова обласного товариства “Рома”, президент Конгресу ромів Закарпаття “Праліпе”, член Громадської ради при Закарпатській ОДА, цей молодий активіст розгорнув у ЗМІ масштабну інформаційну кампанію і налагодив організований опір циганів Радванки діям міської влади. Треба визнати, що в подібній ситуації на захист СВОГО народу діяли би і всі ми. Або – майже всі…

А тому, коли на сайті Закарпаття онлайн публікувалася об’єктивна інформація на цю тему, коли звучала позиція влади і особисто мера Віктора Погорєлова, було би справедливим, аби всі ми почули і думку з цього приводу Мирослава Горвата. Цигана, рома, який живе, не порушуючи суспільні правила та державні закони, але, при цьому, щиро бореться за краще майбутнє своїх співплемінників…

Мирослав Горват про «ромські» ініціативи мера Ужгорода

Події останніх днів навколо ромських поселень в Ужгороді спонукали мене до підведення проміжних підсумків «бойових дій». Емоції вже трохи вщухли і можна на холодну голову обдумати що трапилось і які варіанти розвитку подій слід очікувати.

На це мене спонукав перегляд 18-секундного інтерв’ю-коментаря, який надав Погорелов телеканалу «Тиса-1» стосовно останніх подій щодо ромського населення міста.

Мені здається, що дії Погорелова по ромах та випадок з «Короною» або рекламними щитами «регіоналів» у місті у плані відвернення уваги, як про це пишуть ряд місцевих інтернет-сайтів, не можна довести. Очевидно, що час атаки на ромів був розрахований на те, що зараз багато людей в області та Києві знаходяться у відпустках, що, на думку Погорелова, не мало сильно роздути інформаційну складову його вилазки в табори Ужгорода. Натягувати знову забутий передвиборчий імідж «господарника» також не гоже для мера, всі і так вже давно побачили хто чого вартий… Зрештою, знайти крайнього у період бардаку в місті та економічної кризи є не новим велосипедом. У 30-40-і роки минулого століття хтось вже знаходив крайніх у Німеччині…

Однак Погорелов, мабуть, забув, що ми живемо вже в інші часи, коли «парєшать втіхаря» вже не виходить. Чому я так говорю? Тому що в ту комісію, окрім працівників міської ради, правоохоронців та МНС, були підключені тільки «придворні» журналісти із «сімейних» та «пеерівських» інтернет-сайтів (маю на увазі сайт молодшого Погорелова 7dniv.info, новину з якого дружно передрукували сайти «Трибуни» та «Дзеркала Закарпаття»). Де були «Тиса-1» та «М-Студіо», зрештою власкори «1+1», «Інтеру» чи «Нового каналу»?

Зараз настали ті часи, коли роль інтернету на інтернет-ЗМІ стає дуже важливою, і хто перемагає в інформаційній війн,і дуже часто має реальні важелі тиску на прийняття рішень на свою користь, або як мінімум виторговувати прийнятний компроміс.

Зрозуміло, що у правовій площині м’яч на боці міської влади, адже із незаконними самозабудовами на дамбі та проїжджій частині важко сперечатися. Однак, як також слушно зазначив громадський активіст Володя Феськов на своїй сторінці у Фейсбук, Погорелов не врахував політкоректність своїх дій та соціальний і суспільний резонанс, який викликали його дії. Ця новина вийшла вже на рівень Верховної Ради України, дійшла до Уповноваженого з прав людини в Україні, до місії ОБСЄ в Україні, до Женевського офісу ООН, до правозахисних ромських центрів у Будапешті та Брюсселі.

Роблячи щось, треба думати мінімум на кілька ходів наперед. Інформаційний резонанс події не вигідний зараз саме Києву! Це хоча б з  огляду на прийняття Стратегії по ромаx в Україні до 2020 року, з огляду на майбутній саміт восени у Вільнюсі України з ЄС. Адже, як відомо, важливою вимогою для підписання асоціації Європа висунула дотримання прав меншин в Україні, в тому числі і національних, в тому числі і ромів.

І зараз Погорелов може не розказувати, що не говорив про «24 години на виселення». Більше того, давши 14 днів (зрештою, де законодавчо прописано якийсь термін?) на виселення та знесення будинків ромів, які виходять на проїжджу частину Тельмана, Погорелов нарешті зізнався що це термін до початку підготовки до судового позову у суді на жителів Тельмана у випадку відмови знести свої будинки ( з його слів «у «противному» разі»)!!! Зараз Погорелов виступає у ролі судді і до гіпотетичного судового розгляду цього питання вже знає, яким буде вердикт Феміди!

1-54

 

 

 

 

 

 

Мабуть, мер вже забув судову справу піврічної давнини по будинку родини Фечо по вулиці Ужанській на Радванці, де також питання стояло про знесення самовільно збудованого будинку поблизу рейок. І, формально, правові підстави для зносу на це були. Але тоді суд став на бік ромів. Так що не треба говорити «гоп, доки…»

І що означають слова Погорелова в інтерв’ю «там, де вони вийшли за «красну» лінію»? (мається на увазі вулиця Тельмана). Хто з лідерів ромських громад та самі жителі бачили ту «красну» лінію? Питання не в тому, чи вона є, питання в тому, що покажи її людям! Покажи хоча б цей документ тим ромським громадським діячам (Йосипу Адаму, Мирославу Горвату, Золтану Адаму, Олександру Лацку), які були присутні на комісії в міській раді 14 серпня. Щоб вони мали можливість зі своїми юристами вивчити саму суть претензій міста до ромів.

Якщо шановний мер виступає за чесний і відкритий діалог з ромською громадою міста та вирішення проблеми самозабудови у ромських поселеннях цивілізованим шляхом, то виникає ряд запитань до нього:

Чому про візит комісії 14 серпня не був поставлений до відома депутат міської ради Василь Гомонай від округу вулиці Гранітної, якому я особисто одразу зателефонував?

Чому для цієї виїзної комісії був вибраний метод жорсткого психологічного тиску ромів? Розрахунок був на те, що  неосвічених людей можна залякати, вриваючись у їх помешкання та забираючи паспорти?

Якщо вже мер так сильно турбується за ромські самозабудови у місті, чому обминув увагою табір на вулиці Пирогова позаду «п’яного базару»? Чи не тому що він входить у сферу інтересів правлячої партії?…

Зараз, як відомо, посада головного архітектора міста вакантна. Почесним в.о. архітектора є зараз пан Самсонов, який не уповноважений на підпис важливих документів. Та й чи ризикне він щось підписувати взагалі в цій ситуаці? А нового архітектора призначити не так вже й легко, оскільки потрібна особа з освітою і архітектора і земельника (через об’єднання двох відділів).

Чому Погорелов зважився на зустріч з лідерами ромських громад Ужгороду тільки після особистого дзвінка народного депутата України Валерія Пацкана, голови комітету ВР з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, а не першим запропонував сісти за «круглий стіл» по цій проблемі? (попередньо, ця зустріч має відбутись о 10 годині 19 серпня, в понеділок).

Слід нарешті забути про 14 тисяч ромів на Закарпатті за переписом дванадцятирічної давнини! Реальна кількість ромського населення області на сьогодні  – це мінімум 40 тисяч! І з цим не можливо не рахуватися! Проблеми ромів Ужгорода є, в багатьох випадках, аналогічними з проблемами в інших таборах Закарпаття! І ці проблеми є системними, тобто вирішити їх, «рубаючи з плеча», неможливо.

Фото Мирослава Горвата та Іннеси Манзулич

http://zakarpattya.net.ua

Comments are closed.