Українців примусять купувати SIM-картки лише за паспортами та каратимуть за висловлювання в соцмережах

[Total: 0    Average: 0/5]

Відповідно до закону № 3879 (авторства депутатів Партії регіонів Вадима Колесніченка та Володимира Олійника), який був ухвалений на засіданні 3-й сесії Верховної Ради сьогодні, 16 січня, вводиться кримінальна відповідальність за наклеп і екстремістську діяльність.

Відтепер наклеп (свідоме поширення недостовірних відомостей, які ганьблять честь і гідність іншої особи) карається штрафом до 50 неоподатковуваних податком мінімумом доходів громадян або громадськими роботами до 200 годин, або виправними роботами на строк до 1 року.

Наклеп у творі, який публічно демонструється в ЗМІ або мережі Інтернет, або ж вчинений особою, раніше судимою за наклеп, карається штрафом від 50 до 300 неоподатковуваних податком мінімумом доходів громадян або громадськими роботами від 150 до 240 годин, або виправними роботами на строк до 1 року.

Наклеп, поєднаний з обвинуваченням у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, – карається виправними роботами на строк від 1 до 2 років, або обмеженням волі на строк до 2 років.

Щодо екстремістської діяльності, в законі зазначено таке:

“… Виготовлення, зберігання з метою збуту чи розповсюдження, а також збут чи розповсюдження екстремістських матеріалів, в тому числі через засоби масової інформації, мережу Інтернет, соціальні інтернет-мережі, використання чи демонстрування екстремістських матеріалів перед масовим зібранням людей, в тому числі на зборах, мітингах, вуличних походах, демонстраціях, публічні висловлювання чи заклики екстремістського характеру, а також фінансування зазначених дій або інше сприяння їх організації чи здійсненню, в тому числі шляхом надання інформаційних послуг, грошових коштів, нерухомості, навчальної, поліграфічної чи матеріально-технічної бази, телефонного, факсимільного чи інших видів зв’язку, за відсутності ознак більш тяжкого злочину, – тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до вісімсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацію екстремістських матеріалів”.

Ті самі дії, вчинені повторно, – караються штрафом від однієї до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк з конфіскацію екстремістських матеріалів.

Також згідно із законом, надання послуг до мережі інтернет тепер став видом діяльності у сфері телекомунікацій, який ліцензується.

Оператори телекомунікаційних видів діяльності, в яких використовується ідентифікаційна картка (SIM та інші), зобов‘язані укладати договори з клієнтами.

У поянювальній записці до проекту Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян” йдеться, зокрема, таке:

“…Соціальні мережі в Інтернеті використовуються як високотехнологічний інструмент для поширення цих ідей і розпалювання ворожнечі на соціальному, національному, політичному та мовному ґрунті. Все частіше лунають заклики до нетерпимості, ворожнечі, ненависті та насильницької зміни влади і конституційного ладу. Нерідко під виглядом самоорганізації громадян Інтернет використовується для маніпулювання ззовні, в результаті чого відбувається суттєве зростання конфліктності, жорстокості, безжальності та насильства серед населення, що призводить до зниження рівня моральності та системного заподіяння шкоди законним правам та інтересам громадян і суспільству, інтересам держави в цілому.

В соціальних мережах формуються групи, яким надаються детальні інструкції для виготовлення з підручних засобів речовин та предметів, що надають змогу наносити максимальні тілесні ушкодження під час масових заворушень.

Прийшов час констатувати, що вказані явища та події не мають нічого спільного з мирним протестним рухом. Явища, що стали сьогоденням нашого суспільства не є прийнятними у цивілізованому світі, кожна країна веде боротьбу з проявами екстремізму, вандалізму, розпалюванням ворожнечі між своїми громадянами…”

Нагадаємо, нещодавно в Росії був ухвалений закон про можливість заборони сайтів за заклики до екстремізму та непокори.

У січні 2014 Мінюст відмовився реєструвати нові Правила здійснення діяльності у сфері телекомунікацій (діяльність з надання послуг з доступу до Інтернет). Нові вимоги до провайдерів, затверджені Національною комісією регулювання зв`язку та інформації, могли призвести до стеження за абонентами.

Хронологія українських спроб втрутитися в свободу Інтернету була такою:

4 червня 2013 прку депутат-регіонал Володимир Олійник зареєстрував законопроект про цензуру Інтернету, який втім, після критики громадськості, пообіцяв відкликати його.

Комітет з питань свободи слова та інформації на своєму засіданні 20 грудня 2013 не підтримав законопроект нардепа з Партії регіонів Вадима Колесніченка «Про протидію екстремізму». Доповідаючи на засіданні Комітету, його Голова Микола Томенко сказав, що «даний законопроект направлений проти свободи слова та прав і свобод людини і громадянина».
Як повідомлялось раніше, аналогічний закон було нещодавно ухвалено в Росії.

А 2012 року багато дискусій викликав законопроект Віталія Журавського про наклеп.

Comments are closed.