Як втекти з України

Українці масово готують способи оперативно виїхати за кордон, якщо ситуація в країні стане критичною

Фірми-посередниці, які допомагають оформлювати візи, підвищили ціни на свої послуги в кілька разів. Поки на майданах столиці та інших міст – гаряче, люди готують шляхи відступу. Попит на послуги фірм, які допомагають отримати Шенгенські візи, в останні кілька днів відчутно зріс і турфіми квапляться заробити на паніці. 

Власник турфірми Максим Циркель розповів, що звичайна ціна на Шенгенську візу на рік коштує 250-450 євро, тепер її ціна зросла до 800-1000 євро. Чоловік називає таку ціну абсолютно штучною. Фахівець радить користуватися послугами лише фірм із надійною репутацією. Адже часто людям видають фальшиві візи, які важко самому відрізнити від справжніх. В жодному разі не можна доручати свої документи фірмі, потрібно тільки особисто відвідувати консульські установи. Психолог Юрій Калашников каже, що бажання людей виїхати туди, де краще – цілком природне і відповідає духу часу. Більшість опитаних ТСН людей запевняють: хай що станеться, але вони залишаться в Україні. Декого обурює запитання про можливу імміграцію і лише деякі опитані зізнаються, що думки про виїзд із Батьківщини в них уже були. Умовою для рішучого кроку люди називають погіршення економічних та політичних умов. 

Громадян України від країн Євросоюзу, крім відстані, часу і деякої кількості грошей, відділяє ще і віза – шенгенська. Отримати її не так вже й складно, як може здатися на перший погляд. Головне, щоб у вас були підстави для відвідування якої-небудь з європейських країн. Але перш ніж натхненно хапати паспорт і бігти до найближчого європейського консульства, обов’язково визначтеся з низкою параметрів, які не тільки допоможуть вам в оформленні заповітної шенгенської візи, але і мінімізують можливість невдачі.

Крок 1. Вибір країни

Зараз до країн Шенгенського договору належать: Австрія, Бельгія, Угорщина, Німеччина, Греція, Данія (без Гренландії і Фарерських островів), Ісландія, Іспанія, Італія, Латвія, Литва, Ліхтенштейн, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Норвегія, Польща, Португалія, Словаччина, Словенія, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чехія, Швейцарія, Швеція, Естонія.

Автоматично входять до шенгенської зони Андорра, Монако і Сан-Маріно, які не підписували цієї угоди. Болгарія, Румунія і Кіпр на сьогоднішній день не повністю застосовують шенгенське законодавство. Туди можна в’їхати з шенгенськими візами, проте паспортний і митний контроль на національних кордонах діє. У Західній Європі в шенгенській угоді не беруть участь Великобританія і Ірландія.

Крок 2. Визначення мети поїздки

Після того, як ви визначилися з країною, вам необхідно сформувати мету поїздки: туризм, бізнес, шопінг або зустріч з родичами і друзями. Це допоможе визначити, який тип візи вам треба відкрити.

Крок 3. Встановлення кількості днів перебування в країні

Необхідно встановити, скільки днів ви збираєтеся перебувати в шенгенській зоні і як часто ви будете подорожувати по її території. Це схилить вас до вибору тієї чи іншої категорії візи. Візи поділяються на 4 категорії: A, B, C, D.

Віза типу А – аеропортова транзитна віза. Видається тим туристам, які здійснюють переліт через країну шенгенської зони.

Віза типу В – транзитна віза. Видається тим мандрівникам, які подорожують наземним транспортом. Така віза видається на термін від одного до п’яти днів.

Віза типу С – короткострокова віза. З нею турист у шенгенськоій зоні може перебувати не більше 90 днів. Така віза поділяється на чотири підкатегорії:

С1 – з нею дозволено перебувати в шенгенській зоні не більше 30 днів.

С2 – не більше 90 днів (діє 6 місяців).

С3 – не більш як 90 днів (діє 1 рік).

С4 – не більше 90 днів (діє від року до п’яти).

Віза типу D – національна і довгострокова. Видається туристам, які мають намір перебувати в країні більше 3 місяців.

Крім того, кожна з перерахованих віз поділяється на: одноразові-дворазові шенгенські візи; багаторазові візи (мультивізи).

Крок 4. Збір документів

Для кожного консульства свій пакет документів, тому обов’язково уточнюйте інформацію в посольстві тієї країни, візу якої ви хочете відкрити. Ось мінімальний пакет документів, які зазвичай потрібні для отримання візи:

Анкета, заповнена та підписана заявником.

Закордонний паспорт, дійсний протягом мінімум трьох місяців після передбачуваної дати останнього виїзду з шенгенської зони, має дві чисті сторінки і виданий протягом останніх десяти років.

Копія внутрішнього паспорта (видається з 14 років): сторінки з біографічними даними заявника, з відмітками про видане закордонному паспорті, сімейний стан та реєстрації в Україні.

2 фотографії. Розмір 3,5х4,5 см, не більше півроку, світлий, але не білий фон.

Бронь готелю/запрошення/підтвердження спонсорства від особи, яка запрошує. За відсутності – відповідний письмовий опис запланованої подорожі.

Бронь квитків або будь-яке інше підтвердження маршрута.

Довідка з роботи з інформацією про зарплату. Якщо ви не працюєте, то ви повинні надати інше підтвердження наявності фінансових засобів і наміри повернутися на батьківщину: виписка з банківського рахунку/кредитної картки мінімум за три попередні місяці, підтвердження наявності нерухомості, спонсорський лист.

Ксерокопія сторінок старого паспорта з раніше отриманими шенгенськими візами.

Медична страховка на весь період передбачуваної поїздки, дійсна у всіх країнах Шенгену і покриває будь-які витрати, які можуть виникнути у зв’язку з поверненням на батьківщину за медичними показаннями, необхідністю надання термінової медичної допомоги. Мінімальна страхова сума – 30 000 євро.

Крок 5. Запис на прийом до посольства

Подбайте про цю процедуру заздалегідь, особливо коли ви подаєте документи під час свят, шкільних канікул і у високий сезон. Документи приймаються не раніше, ніж за 90 днів до початку поїздки. Якщо ваші плани затверджені, то не варто з цим зволікати. Термін виготовлення візи в різних посольствах відрізняється. Як правило, це займає один-два тижні. Найбільш доброзичливими щодо видачі віз є посольства Польщі, Болгарії, Угорщини, Литви, Словаччини. Але навіть у цих посольствах буває невеликий відсоток відмов. Ось деякі причини: недостатня платоспроможність або відсутність документів, що доводять її; відсутність документів, які доводять, що у вас є зв’язки на батьківщині і ви не збираєтеся емігрувати в одну з країн шенгенської угоди; порушення умов перебування у країні шенгенської угоди під час минулого візиту; невідповідність записаної в анкеті мети поїздки з поданими вами документами.

Самостійне відкриття шенгенської візи тільки на перший погляд може здатися складним і обтяжливим заняттям. Насправді всі довідки можна підготувати протягом декількох днів, приклади заповнення анкет є в Інтернеті, а при виникненні питань всю інформацію можна уточнити на офіційному сайті посольства або телефоном. Все досить просто, якщо поставитися до збору документів серйозно, повідомляє tsn.ua.

Анастасія ФОМЧИНА, газета “НЕДІЛЯ”