У “Синевирі” провели екологічну акцію

[Total: 0    Average: 0/5]

_YxoGErPwhMЗ початком весни, коли із землі сповзає біле снігове покривало, всюди появляються підсніжники і… купи сміття

Різнокольорові поліетиленові пляшки аж ніяк не вписуються у чудові гірські краєвиди і не прикрашають довкілля, вони жахливо виглядають на хвилях річок. Розкладаючись у природі, тверді побутові відходи забруднюють грунт, воду, повітря, а через них потрапляють в організм людини і викликають численні захворювання.
Щойно розтанув сніг і підсохла земля, близько двохсот працівників НПП «Синевир» 11 березня вийшли на екологічну акцію з благоустрою території.

Природоохоронці збирали тверді побутові відходи біля адміністративних будівель національного парку, очистили територію природо – охоронних науково-дослідних відділень, прибрали сміття із берегів річки Теребля, біля місць відпочинку туристів, вздовж дороги на озеро Синевир.

Найбільше обурювало те, що чимало сміття можна було спалити чи викинути у спеціальні контейнери, які встановлені на території сільських рад. Натомість, люди викидають його прямо у природу, ховають за ялинки, не розуміючи, що насамперед отруюють себе і своїх дітей.
У багатьох жителів нашого регіону виникає запитання – виправдання: а куди дівати сміття?

І одразу ж йдуть закиди у бік влади, яка не організувала вивіз сміття або не поставила достатню кількість смітників. Не будемо заперечувати й цього важливого фактора, але вважаємо, що це не є виправданням. Хіба потрібна допомога влади, щоб закопати мертву тварину, птицю у місці, віддаленому від населеного пункту чи водойми, а не просто викинути на дорозі чи у річку? Хіба не можна спалити папір, старий одяг, взуття, предмети гігієни, а не запакувати їх у мішок та сховати під ялиною в лісі?Для поліетиленових пляшок, які є найбільшою бідою для природи, бо розкладаються понад 100 років, давно вже стоять металеві ящики у селах. Такі ж самі контейнери є і для збору скла.

Металевий непотріб, в тому числі і від фарб, консерв, кришки для закруток, цвяхи, – та інше – можна здати на металобрухт. Відпрацьовані батарейки збирає НПП «Синевир», а потім відправить їх на переробку . Пункти збору облаштовані в адмінбудівлі парку і ПОНДВ у кожному селі Тереблянської долини Міжгірського району.

До речі, одна батарейка у природі здатна спричинити забруднення важкими металами до двох десятків квадратних метрів ґрунту, а потрапивши у річку чи іншу водойму – забруднює 400 літрів води!
Якщо забрати все вищезгадане сміття із природи і перестати смітити у майбутньому, то довкола стане значно чистіше.

Приємно буде прогулятися вздовж річки чи посидіти на природі, не доведеться ховати очі перед гостями чи туристами і пояснювати, чому у нас стільки сміття. Звичайно, весь цей процес потребує витрат часу та зусиль для сотування сміття, спалювання його. Та не будьмо ворогами природі і не знищуймо її. Ми живемо в одному з екологічно найчистіших куточків України і туристично привабливому краї, тож дбаймо про нього і пам’ятаймо народну приказку: «Чисто там, де не смітять».

НПП «Синевир»

Comments are closed.