Чого чекати від резутьтатів виборів

[Total: 0    Average: 0/5]

000Про це говорили фахівці краю.

Йшлося також про те, наскільки прогнозованими виявилися результати для експертів, головні тренди цих виборів, несподіванки та розчарування – все це коментували експерти: – Мирослава Лендьел, професор, д.п.н., проректор УжНУ з науково-педагогічної роботи та міжнародних зв’язків; Віктор Пащенко, соціолог, керівник Закарпатського інституту політичних досліджень та Олександр Пєлін, професор, соціолог, голова Асоціації соціологів Закарпаття.

Як зазначив Віктор Пащенко, соціолог, керівник Закарпатського інституту політичних досліджень, сьогодні фактично великих здивувань немає, а є констатація факту: маємо вперше з 1991 року за один тур обраного президента. «Він фактично визнаний світом, навіть Росія шукає шляхи як налагодити діалогом з новою владою, – каже Віктор Пащенко. –І якщо казати про виборчі сюрпризи, то вони більш приємні». За словами соціолога, головний висновок, яким Україна подивувала світ – це низькі показники крайніх радикальних кандидатів. «Ні комуністи, ні радикальні сепаратисти, інші проросійські сили, інші крайні націоналісти, чи прихильники радикалів західної України не набрали пристойного результату, єдиною гуморною несподіванкою став результат Ляшка, його третє місце, – каже Віктор Пащенко. – цей кандидат поділив електорат Тимошенко навпіл. На основі дуже простих гасел, навіть не дій рішучих, а оголошення про рішучі дії. Це буде прообраз Жириновського в Україні». ,

З закінченням виборів, вважає, Віктор Пащенко, з’явилася політична воля наведення порядку на сході, і активність АТО виросла. «Крім цього завдання витіснення основних терористичних сил в Росію, друге завдання — проведення перезавантаження всієї влади, нові вибори у ВР. Формально президент має право зараз розпустити парламент і оголосити нові вибори, оскільки за цією конституцією необхідна більшість. Постає проблема прийняття нового закону про вибори, яке змушена зробити ця діюча влада, навколо цього буде гостра боротьба, дискусії, торги, щоб на початок осені вибори були організовані. Потрібне перезавантаження і місцевої влади. Новий президент з отриманням легітимності повноважень повинен швидко і рішуче впроваджувати реформи, непопулярні реформи», – каже соціолог. На думку В.Пащенка, Порошенко не буде підвищувати рейтинг, добре, якби його рейтинг зберігся хоча б рік у нинішньому вигляді: «Якщо Порошенко і нова влада буде думати про рейтинг, то вони його швидко втратять».

Мирослава Лендьел, професор, д.п.н., проректор УжНУ з науково-педагогічної роботи та міжнародних зв’язків зазначила, що на цих президентських виборах було два виклики: перший – це явка на вбори, другий – відбудуться вибори за один чи два тури. «Ці вибори були тестом на прагматизм: потрібно обирати президента, який буде швидко, радикально, професійно боротися з зовнішніми викликами, і романтизм Майдану. От до Ляшка ще два роки тому виникало питання, але завдяки радикалізму подій на майдані, він за результатами голосувань увійшов у трійку. Пані Богомолець зайняла нішу незаплямованої жінки, але все-таки прагматизм українців переміг. Перший виклик і більш важливий – це є наведення ладу у зовнішній політиці, припинення ескалації на сході. Українці вибрали прагматичний підхід і це є правильно»,- вважає Мирослава Лендьел.

За словами політолога, перед новообраним президентом стоять теж два виклики: наскільки він буде рішучим у проведенні операції на Сході, наскільки він займе жорстку і розумну позицію у відносинах з Росією (ми повинні уживатися на географічній карті світу) і наскільки не буде боятися проводити реформи. «Адже з 1 травня ми живемо в умовах нових цін на газ. Українці розуміють, що реформи потрібні, щоб убезпечити себе від залежності від Росії. Перезавантаження влади необхідне: треба проводити нові вибори, але після успішного завершення АТО. Якщо у такій ситуації можна було провести президентські вибори, то про це не йдеться, коли говоримо про вибори до ВР. – каже науковець – Ці вибори – можливість для нових лідерів почати професійний шлях у політику. Це буде і тестом для закарпатської місцевої політики: довести, що ті обличчя, які стали відомі під час майдану, вони готові конкурувати з професійними політичними силами в області і брати на себе відповідальність. Коли будуть місцеві вибори?

Все залежить від того, коли буде прийнята нова конституція, які норми будуть передбачені, які повноваження будуть надані місцевим органам влади тощо. ЄС вже оголосив, що результат прийнятих законів в Україні відкриває нам шлях безвізового режиму, це сигнал для українців: рухайтеся тим шляхом, яким ви рухаєтеся, приймайте нове законодавство і вам відкривається шлях до зближення з Європою. Україна має можливість потрапити у м’який протекторат Європи, ЄС надсилає своїх фахівців, щоб вони працювали у міністерствах України. Це є грузинський шлях і для України він є необхідним. М’яч на стороні гри для нового президента. З’явилися відразу опозиціонери, але це стимул, щоб людина робила ті кроки, які позбавлять аргументів його опозиційних опонентів через рік-два. Це стимул не знаходитися в якійсь нірвані, а дійсно щось зробити, щоб не втрачати свій рейтинг».

Олександр Пєлін, професор, соціолог, голова Асоціації соціологів Закарпаття розповів, що для соцдосліджень цього року він використав нову технологію і вона виправдала себе. Полягає вона у тому, що опитують респондентів не за вибірковою квотою, а цілодобово (весь світовий день). «Таким чином похибка була зведена практична до нуля. За нашими рейтингами в Ужгороді лідером був Порошенко – 35,1 % – це рейтинг від 100% , якщо помножити на явку, то виходить 56,94%, практично на 0,03 відрізняється від реальних результатів. «По Ужгороду все зрозуміло, але викликають певні сумніви результати по області, – каже соціолог. – Берегівський район – 66,84% при низькій явці, це викликає певні сумніви, що вибори відбулися як треба. Те саме стосується Тячівського району, з точки зору статистики і того моніторингу, який відбувся в Ужгороді, є певна настороженість. Мабуть наступні вибори треба моніторити більше і там.»

Віктор Пащенко висловив своє бачення ситуації: високі рейтинги Порошенка та Добкіна в тих угорськомовних районах свідчать про те, що цілеспрямовано прийшли люди, які знали, за кого будуть голосувати, там є дві партії : КМКС була за Порошенка, Партія Демократичних угорців – за кандидата від ПР. «Щодо Порошенка, то ми не мали настільки рівно представленого президента до цього часу. Тенденція залишається: результати зменшуються від заходу на схід 60% до 35%, але це зовсім не та тенденція. Ющенко не мав більше 15% у жодній області східного регіону. Кучма на перших виборах на Закарпатті отримував 25%. Тому на сьогодні – це єдиний з усіх президентів, за якого найбільш рівномірно проголосували. Рейтинг обов’язково буде падати, але це не означає, що президент стає менш легітимний. Порошенко досяг своїх особистих цілей, реалізована людина, тому є таке сподівання, що він хоче попрацювати на майбутнє, історію. І не буде перейматися за якісь особисті рейтинги. Врешті решт він може все кинути сісти на яхту і поплисти».

Мирослава Лендьел зауважила: «Порошенко абсолютно ніколи не займав нішу націоналіста, тим більше у такому забарвленні хуторянському як Ющенко. Подивіться, Львівська область, яка на парламентських виборах дала надзвичайно високий рівень підтримки для Свободи, продемонструвала вищий рівень підтримки Порошенка, ніж на Закарпатті, яке уособлювалося – ЄЦ, Балога, адміністративний ресурс. Що це означає: українці після Майдану розуміють, що хороший президент це не тільки той, який використовує багато нацсимволіки, говорить про націсторію і водночас нічого не робить. Порошенко – це перший президент, який вільно володіє англійською мовою і може дійсно вести кулуарні переговори із західними лідерами. А це важливий момент у дипломатії. Тому що Путін, який чудово володіє німецькою мовою, на цій кулуарній дипломатії побудував ці теплі відносини з Німеччиною. Водночас Порошенко – це людина, які ніколи не говорила якісь речі, які б могли образити росіян як націю. Навіть щодо Путіна він використовує свою риторику і це не риторика нижче пояса. Це теж є плюс. Бо дипломатія – це є дипломатія, деякі речі тут є неприпустимими. Порошенко має можливість дійсно реформувати Україну, це останній шанс довести, що це є спроможна держава, і заперечити твердження Путіна, що це країна, яка не відбулася. Великий шанс кредиту у нового президента від заходу, від населення. Це не ідеальний президент, але ідеальних немає».

«Щодо того, чому так мало голосів набрав Тягнибок і Ярош. Це спростування того міфу, який створила Росія, про правий, фашистський рух. Насправді Майдан я трактую як лівацьке явище. Ця картинка, яку ми бачимо, це «ліва» картинка. Те, що французи пережили у 60-их роках. Громадяни згадали, що можуть вимагати соціальної справедливості і за неї можна боротися. Це є лівацький рух до справедливості, гідності, захисту своїх прав. Людина, яка використовувала праву риторику, насправді не вписувалася у матрицю очікування громадян. Громадяни це інтуїтивно відчули, їм ближче радикальний лівацький Ляшка, якого вони сприймали як виразника їхніх інтересів, і не бажаючи голосувати за Тимошенко і Порошенка, обирали його. Водночас є розуміння того, що можливо нежорсткі президенти, як наприклад, Богомолець, це майбутнє країни», — вважає Мирослава Лендьел.

Віктор Пащенко також додав, що зміни будуть і по області. «В області є дві серйозні політичні сили: колишня ПР і неважливо як вона сьогодні організована (трохи деморалізована,) і ЄЦ, неважливо як вона називається, колись вона називалася наша Україна. Це потужні бізнесові економічні структури, і розподіл у будь – якому випадку найближчий час влади буде між цими двома», – прокоментував соціолог. Оптимальний варіант – якнайшвидше проведення місцевих виборів, розподілом повноважень, змінами РДА, мають бути ліквідовані як факт, нові виконавчі органи при радах, виконкомів. Але це питання не найближчих місяців, при всьому оптимізмі дуже багато буде у тіні місцевої влади».

Повідомили в Ужгородському прес-клубі

Loading...

Comments are closed.