За яких умов закарпатці дозволять будувати ГЕС в регіоні?

На конференції «Проблеми гідробудівництва та експлуатації гідротехнічних об’єктів на малих річках в умовах Карпатського єврорегіону» забудовникам було “не солодко”.

Питання гідротехнічного будівництва на теренах Закарпатської області привертає увагу як науковців, так і громадськості краю. З метою налагодження діалогу між представниками забудовників та громадськими активістами, науковцями Ужгородського національного університету ініційовано міжнародну науково-практичну конференцію «Проблеми гідробудівництва та експлуатації гідротехнічних об’єктів на малих річках в умовах Карпатського єврорегіону».

З вітальним словом до учасників конференції звернулася декан біологічного факультету Ярослава Гасинець, яка зауважила, що Закарпаття є визнаною перлиною природи України, а тому перспектива його полягає в розвитку туризму, а це неможливо без збереження неповторних природних об’єктів. Саме тому питання раціональної і дуже обережної поведінки з природою нашого краю є надзвичайно актуальними, в тому числі і для колективу біологічного факультету. Пані Гасинець висловила також сподівання, що в ході конференції, після дискусій, обміну думками будуть напрацьовані зважені рішення і рекомендації, які будуть враховані в майбутньому та сприятимуть збереженню природи області.

Під час конференції працювало чотири секції, у яких науковці розглянули основні проблемні питання гідробудівництва на теренах краю. Особливо гострими були питання до забудовників.

У конференції брали участь викладачі біологічного факультету УжНУ, а також науковці з Києва, Львова та з-за кордону, зокрема – зі Словаччини та Італії. Долучилися до обговорень також і підприємці-забудовники, тому дискусія мала виразне практичне значення, слугуючи засобом для жвавого діалогу між тими, хто «за», і тими, хто «проти» будівництва міні-ГЕС.

Результатом роботи конференції стала резолюція, схвалена всіма її учасниками. Ключовим у резолюції є те, що, попри вплив на навколишнє природне середовище, будівництво об’єктів малої гідроенергетики може бути можливим в умовах українських Карпат за умови дотримання певних критеріїв, серед яких основним є обґрунтований вибір ділянок, будівництво об’єктів малої гідроенергетики, на яких завдавало б мінімальних змін екосистемам.

Разом з тим процедура оцінки впливу на навколишнє середовище (обов’язковий документ, який готується перед будівництвом об’єктів різного ступеня складності) повинна бути максимально прозорою та відбуватися із залученням експертів проекту, науковців (біологів, хіміків, геологів), фахівців, будівельників та представників громадськості, а передувати будь-якому проекту будівництва об’єктів малої гідроенергетики повинні системні моніторингові дослідження. Будівництво об’єктів малої гідроенергетики, вважають учасники форуму, можна починати тільки за наявності позитивного висновку експертизи проекту та за погодженням громади. Також учасники конференції домовилися запобігати будь-яким спробам порушення чинного законодавства в частині заборони будівництва об’єктів малої гідроенергетики в межах природно-заповідного фонду.

Не слід забувати, що економічну вигоду краю приносить не лише енергетичний, а й туристично-рекреаційний потенціал. Доцільність розвитку цих складових економіки області має бути добре зважена, а рішення – схвалене на користь однієї з них.

Нагадаємо, що у Нижньому Бистрому громадськість бореться з будівництво ГЕС, однак, наразі, роботи на об’єкті охороняють Самообороною Майдану.

Медіацентр УжНУ