Ірина Крестініна: я розумію, що обрала непростий шлях

[Total: 0    Average: 0/5]

0З телеекрану вона справляє враження неймовірно сильної дівчини, для якої життєві перешкоди, здається, нічого не значать.

У житті співачка така ж, як і на екрані. Як і більшість «фабрикантів», Ірина з дитинства мріяла стати співачкою. Батько дівчини грав на гітарі і співав в ансамблях, тому вибір майбутньої професії був очевидним. У школі Іра вчилася не дуже добре, адже терпіти не могла навчання. А ось коли вступила до Київського естрадно-циркового коледжу на естрадний вокал, відчула себе у своїй стихії, і закінчила коледж із червоним дипломом. До «Фабрики зірок 3», на якій у підсумку зайняла восьме місце, працювала і на бек-вокалі, і в джаз-бенді. Крім того, співпрацювала зі своїми друзями – гуртом «Авіатор» та Світланою Лободою. Проте для Іри це скоріше хобі, аніж заробіток. Одним з найцікавіших виступів Крестініної на «Фабриці зірок» був дует з голосистою Джамалою. Зараз Крестініна живе в Києві.

0000

– Ірино, хто є автором ваших пісень?

– Я сама не пишу. Деякі пісні мені написав Стас Шурінс, Андрій Тимощик та Маняша. Вона дуже талановита дівчина, чудовий композитор і поет. Я її дуже люблю та поважаю. Окрім того, що вона талановита, вона ще й дуже хороша людина. Перед тим, як написати мені пісню, ми з нею певний час спілкувалися. Вона хотіла мене вивчити, зрозуміти. Тільки так можна написати пісню, яка б відображала все те, що сховано десь далеко в закутках душі. Коли я виходжу на сцену, я знаю, що хочу донести людям. А можна передати тільки те, що сам пережив, пройшов, відчув. Слухачі занадто добре розрізняють фальш, щоб можна було їх обдурити.

– Яку музику слухаєте? Буває, що виконавець співає пісні одні, а слухає зовсім інші.

– Я можу зараз знайти в сумці плеєр і ми подивимося (виймає плеєр та переглядає список пісень). О! Є, Стінг, Шаде, Фітжеральд, Еми Уанхаус. Це все те, що вважаю якісною, глибокою музикою.Я увесь час знаходжуся в пошуку. Мені увесь час хочеться чогось нового. Ще я обожнюю елементи фольку. Подобається, як співають турки, у них три тони, дуже красиво спускаються. Є тонкі вібрації, я їх відчуваю як музикант. Для мене дуже цікавим є незвичайний вокал, на підсвідомому рівні звертаю увагу і на нього. Від музики я просто кайфую. Навіть якщо я кудись їду, вона завжди зі мною. Без неї я не можу прожити ні дня. Іноді, після концерту тобі все набридає, ти думаєш – Господи, виключіть цю музику. Наступного дня починається друге дихання.

– Крім музики, без чого ще було б вам важко прожити навіть один день?

– Ні дня…. Ну, напевно без їжі (усміхається, – пр.авт.). Без хорошої кави з молочком чи вершками. Якщо серйозно, то без того, щоб не поговорити з мамою. Без її голосу, упевненості того, що в неї все добре. Мені важливо знати, що в тих людей, яких я люблю, все добре. Так, я б і дня не прожила без упевненості в тому, що люди, які мені дорогі, здорові та щасливі.

0

– З ким із зірок ви б хотіли заспівати дуетом?

– Важке питання… Якби була б жива Емі Уанхаус, то це була б вона. Мені, здається, що це було б дуже цікаво. Вона була такою неординарною особистістю. Також з Бейонсе – це надзвичайно трудолюбива людина, артист з великої букви. Мрії мріями, але для того спочатку потрібно відповідати їхньому рівню.

– Бачу, що ви самокритичні. А які риси характеру найбільше цінуєте в людях?

– Для мене надзвичайно важливо, щоб людина була доброю. Доброту зараз дуже рідко можна зустріти в житті. Я б не хотіла нікого критикувати, я взагалі не люблю це робити. Я намагаюся себе контролювати, і навіть не думати про критику. Так, це: щирість, безкорисливість, чесність, порядність, уміння дотримуватися своїх слів. Мені подобаються харизматичні й талановиті люди. Мені подобаються красиві люди.

– Які чоловіки вам подобаються?

– Сильні і з почуттям гумору. Якщо дівчина може бути слабкою, то чоловік має бути саме таким. Але слід відрізняти силу від грубості. Сила вимірюється не в кулаках чи образах, вона в мужності, у волі. Ще мені подобаються перспективні чоловіки, які працюють над собою, які розвиваються. Мене відштовхує, коли хтось каже, що вже всього досяг, що вже все знає. У житті такого не може бути, щоб людина все знала та всього досягла.

00

– Якщо б ви не були співачкою, ким би ще могли бути?

– Я не знаю… В цьому житті, сподіваюся, я на своєму місті. Мені важко уявити себе кимось іншим, адже я займаюся зараз саме тим, що дуже люблю. Вважаю, що для мене, як і для будь-якої жінки, важливо бути хорошою матір’ю та дружиною. У цих двох ролях я себе бачу, однозначно. Але те, що я люблю музику, і вона для мене надзвичайно важлива, це – факт. Також для мене відіграє велику роль любов. Це не банальність і не пусті слова на вітер. Це те, що нас змушує жити та прокидатися зранку.

– Творчим людям часто властиве почуття розгубленості. Наскільки воно вам знайоме?

– У мене був такий період, коли нічого не виходило. І тоді мені робилося дуже страшно. Страхи, сумніви це – страшні речі. Але я зрозуміла одне – їх насправді не існує. Вони є тільки у нашій голові, живуть всередині. Наші страхи живляться нашими сумнівами. Чим більше ми в чомусь сумніваємося, тим більше вони ростуть. У цьому світі немає нічого неможливого. Я розумію, що вибрала не простий шлях. Але я не маю права зупинятися, йти назад. В мене вірить так багато людей. У мене, як і всіх інших бувають сумніви, але вони тривають один день. Наступного дня я прокидаюся зранку, п’ю каву, роблю дзвінки, їду на зустрічі. Завтра починається новий день.

– Які маєте творчі плани?

– Я вважаю, що про плани краще не говорити. Як тільки собі щось надумаєш, воно обов’язково вийде не так, як би тобі цього хотілося. Я просто хочу робити свою справу, виконувати невеличкі пункти із запланованого на недалеке майбутнє, а потім переходити до наступних.

Оксана НІРОДА, газета “НЕДІЛЯ”

Loading...

Comments are closed.