22 листопада – цей день в історії України та світу
Найцікавіші факти і дні народження найбільш неординарних особистостей, які залишили свій слід в історії України і світу.
1675 — Оле Крістенсен Ремер представив в Паризьку академію звіт про визначення швидкості світла (коротко суть: швидкість розповсюдження електромагнітної взаємодії у вакуумі — фундаментальна фізична стала, прирівняна до c =299 792 458 м/с.)
1708 — РПЦ, з ініціативи Петра І, проголосила анафему гетьману Івану Мазепі. Доречі, ця анафема й досі вважається Московським партіархатом легітимною.
1975 — Коронація 37-річного Хуана Карлоса Бурбона, що став королем Іспанії після смерті диктатора-батька Франсиско Франко.
1990 — Відставка з поста прем’єр-міністра легендарної особистості Англії ХХ століття – 65-річної Маргарет Тэтчер («Залізна леді»).
2004 — По багатьох із версій, початок Помаранчевої революції. З оголошенням попередніх офіційних результатів голосування за кандидатів в президенти В. Януковича та В. Ющенка стало зрозуміло, що вони відрізняються від даних екзит-полів. Скориставшись цим, прихильники Ющенка та іноземні спостерігачі з Європи й США заявили, що вибори проведені із численними порушеннями.
2005 — указом переобраного президента України Віктора Ющенко 22 листопада проголошено Днем Свободи. Свято встановлено в Україні «…з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, виховання у громадян почуття національної гідності, враховуючи історичне значення революційних подій осені 2004 року, які засвідчили волелюбність Українського народу, його прагнення до свободи і демократичних цінностей, та на підтримку ініціатив громадськості…».
22 листопада народились:
1722 — Народився Григорій Сковорода, найвидатніший український просвітитель-гуманіст, та філософ. Ім’ям Сковороди названо село Сковородинівка, Золочівського району на Харківщині; вулиці у Києві, Харкові, Полтаві, Одесі та інших містах; Харківський педагогічний інститут та Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди носять ім’я Сковороди. Іменем філософа названо також Інститут філософії НАН України.
1869 — Андре Жид, французький письменник (“Підземелля Ватикана”, “Фальшивомонетники”), лауреат Нобелівської премії (1947).
1890 — Шарль де Голль, французький військовий та політичний діяч. Після відставки та смерті де Голля всесвітня непопулярність залишилась в минулому, його визнають перш за все як значну істористичну постать, національного лідера, такого, як Наполеон І. Хоча більшість французів згадують його як генерала де Голля, неприязнь до цієї постаті виникає хіба що у лівих.
1893 – Лазар Каганович, радянський партійний і державний діяч. Продовжував традиційну для більшовиків політику репресій проти української інтелігенції, звинувативши її в «українському буржуазному націоналізмі», провів обширну чистку серед українських національних кадрів. Брав активну участь у ліквідації націоналістичного підпілля та особисто керував боротьбою проти частин Украінської Повстанської Армії.
1952 — Савік Шустер, журналіст з канадським і італійським громадянством, автор і ведучий програми «Шустер live» на ТРК Україна, засновник ТОВ «Савік Шустер Студіос». Володіє мовами: литовською, російською, англійською, французькою, італійською, івритом, німецькою, розуміє та трохи говорить українською.
1962 – Віктор Пелевін, російський прозаїк 90-х, автор збірки оповідань «Синій ліхтар» (мала Букерівська премія, 1993), повістей «Омон Ра», «Життя комах», «Жовта стріла». Перекладач Карлоса Кастанеди та Артура Макіна.
1984 – Скарлет Йохансон, американська кіноакторка. Отримала визнання завдяки ролям в фільмах «Світ примар» та «Труднощі перекладу», за які отримала «Золотий глобус» у 2003 році.
