Крим після російської окупації перетворився на “тюремну камеру” – Daily Mail

Британські журналісти побачили доведений до відчаю регіон. У Криму в страху живуть навіть ті, хто підтримують Путіна. У Криму вбивають за те, що українці говорять рідною мовою, викрадають татар за їхню релігію, переслідують, якщо хтось посміє засумніватися в Путіні.

Про це пишуть Уїлл Стюарт і Таня Соколова у статті, яка називається “Всередині “тюремної камери” Криму після російської окупації”, опублікованій на сайті британської газети Daily Mail. http://www.dailymail.co.uk

Журналісти видання побачили доведений до відчаю регіон – раніше галасливий туристичний курорт – який готувався до зими, чекаючи нестачі продовольства, стрімкого зростання цін і перебоїв в електропостачанні. Але моторошно їм стало від того, що вони побачили докази того, що людей вбивають, якщо вони говорять українською, переслідують татар-мусульман і що в страху живуть навіть ті, хто підтримують Путіна.

Пустельні пляжі і готелі, бойкот, який оголосили всі західні круїзні лайнери, спустошили економіку до такого ступеню, що хтиві кримські виконавиці стриптизу – які все ще працюють у нічних клубах в кращих готелях півострова – танцюють на сцені перед порожніми столиками. Вони більше не отримують величезних чайових як раніше.

Мало що відомо про “реальне життя” під московським режимом. Але, на думку MailOnline, це схоже на “тюремну камеру”, причому зараз повідомляють про те, що жителі більше не можуть звідти виїхати.

Ще більш незвичайною подією було те, що самого Путіна звинуватили у розграбуванні всесвітньо відомих винних погребів Масандри, звідки він особисто забрав вина кращих сортів в якості трофеїв після своєї переможної окупації в лютому.

Росіян навіть примушували проводити відпустку в Криму, щоб хоч якось зберегти його життєздатність.

 

 

 

 

 

 

Раніше тут проводили літо російські імператори та комуністичні апаратники, тепер в цьому мальовничому регіоні відроджують зловісну тиранію в стилі СРСР, як стверджують критики Кремля.

“Крим став великий в’язницею, хоча деякі розуміють це”, – попередила проукраїнська активістка, блогер Єлизавета Богуцька, яка нещодавно була змушена тікати до Одеси після того, як десять співробітників міліції, чотири з яких були в масках і з автоматами Калашникова, увірвалися в її будинок в 5:30 ранку, вилучивши її комп’ютери, мобільні телефони та флешки.

“Багато хто думає, що ми отримали свободу, коли Росія окупувала Крим. Вони ще не розуміють, що ця “свобода” матиме дуже неприємні наслідки для всіх нас”.

Їй пощастило. Найчастіше люди просто зникають у путінському Криму.

MailOnline був свідком того, як літніх жінок на вулицях Ялти переслідували і надягали на них наручники співробітники правоохоронних органів з похмурими обличчями, готові розчавити будь-яке інакомислення ще в зародку.

У шикарному готелі “Ореанда”, зробленому в стилі арт-деко, ще залишилися нагадування про візити важливих персон із Заходу – серед них Тоні Блер і Домінік Стросс-Кан, – але сьогодні VIP-персони більше не приїжджають сюди.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Не налякала російська окупація танцівниць “еротичного шоу”, які продовжують виступати в гігантському готелі “Інтурист” щоночі, незважаючи на брак відвідувачів в просторих залах. Багато хто з нудьгуючих танцівниць – з континентальної України.

21-річна Лєра з Києва сказала: “Цього року я приїхала сюди вперше, тут дуже порожньо. За весь час поки я тут, не було жодного іноземця, на відміну від минулого року”.

“Всі дівчата хочуть показувати приватні танці, бо саме так ми заробляємо більше грошей – нам може це не подобатися, але все так, як є.

Цього разу я отримала чайові тільки один раз. Подивіться навколо, і ви побачите, як тут порожньо.

Тут завжди було багато людей. Незалежно від сезону. Якщо чесно, мені все одно, хто управляє Кримом – Росія чи Україна, – я просто хочу, щоб було більше клієнтів”. Стрип-клуб “Зоряний носоріг” – одне з небагатьох українських підприємств, які досі функціонують тут.

Ялта була колись магнітом для студентів з усього світу. Британського прем’єр-міністра Девіда Кемерона привабив її шарм, коли він закінчив навчання в Ітоні, а пізніше він стверджував, що співробітники КДБ намагалися завербувати його, коли він засмагав на переповненому пляжі.

 

 

 

 

 

 

Сьогодні пляжі порожні, а іноземні студенти сюди більше не приїжджають.

Факт залишається фактом – офіційна кількість туристів зменшилася наполовину цього року – за оптимістичними підрахунками – і багато з тих, хто все ж приїхав, більше не повернуться сюди, випробувавши на собі перше путінське літо в Криму.

На всьому півострові закрилися українські банки, банкомати більше не видають грошей. Тільки пару дрібних російських банків, не боячись загрози західних санкцій, надають фінансові послуги.

За цей час кримчани втратили свої заощадження.

 

 

 

 

 

 

Всі ресторани Макдональдс закрилися в Сімферополі, Севастополі та Ялті, а раніше вони вважалися символом зв’язку Криму із Заходом. Знак на двері свідчить: “Шановні клієнти, у зв’язку з незалежними від нас причинами, Макдональдс вирішив тимчасово закрити свої ресторани … Вибачте за незручності”.

Щоб якось компенсувати відсутність туристів, Кремль намагався примушувати працівників російських державних підприємств, співробітників поліції і служб безпеки відправлятися в Крим за зниженими цінами.

Російських пенсіонерів також заманювали зниженими цінами, і як за радянських часів групи дітей з північної частини Росії чи Сибіру відправляли на канікули в санаторії, все це обходиться в цілий статок для платників податків. Але все-таки цього було недостатньо, щоб заповнити число втрачених іноземних туристів і українців, які раніше заповнювали всі готелі.

Навіть дивні листівки, зроблені в британському стилі, із зображенням шикарного узбережжя – частина календаря на 2015 рік – не змогли переконати росіян виконати свій патріотичний обов’язок і відпочити в Криму, а не на Канарських островах.

Галина, яка працює в туристичному офісі готелю “Севастополь”, сумно сказала: “Тут раніше були іноземні туристи, але тепер їх більше немає”.

“Ми дбали про всіх іноземців, що приїжджають до нашого міста, влаштовуючи екскурсії, часто пов’язані з культурою та історією, але тепер у наших багатомовних гідів немає клієнтів”.

І правда, коли ми приїхали сюди, ми побачили єдиного представника Заходу в готелі: американця, якого персонал називав “секс-туристом”. Він був весь занурений в розмову з двома молоденькими дівчатами, які йому годилися в онуки.

Але набагато більше занепокоєння викликає список тих, хто зник безвісти після того як Путін захопив півострів і ратифікував фіктивний референдум на початку цього року, перш ніж переключити увагу на Донецьку та Луганську області.

У березні троє чоловіків у військовій формі викрали 25-річного Решата Аметова, а потім його понівечене тіло було знайдено у селі Суничне.

Вбивство залишається нерозкритим.

 

 

 

 

 

 

У травні троє активістів Леонід Корж, Сейран Зінедін та Тимур Шаймарданов несподівано зникли, більше їх ніхто не бачив.

Два молодих кримськотатарських активіста, 19-річний Іслам Джепаров 23-річний Джевдет Ісламов, були викрадені 27 вересня невідомими людьми у військовій формі. Їхні родичі не отримували від них ніяких звісток з тих пір.

Батько і дядько цих хлопців, Абдурешид Джепаров, сказав: “Я хочу, щоб люди тут жили і були впевнені в тому, що ніхто не прийде і не схопить, але сьогодні ніхто не може гарантувати, що нічого подібного не відбудеться. Наша вина в тому, що ми кримські татари, ми мусульмани. Я не бачу ніякої іншої причини. Вони хочуть залякати нас “.

 

 

 

 

 

 

 

29 вересня 25-річний Едем Асанов пропав безвісти по дорозі на роботу.

Тиждень потому його знайшли повішеним на автобусній станції в Євпаторії.

Його сестра Феріде сказала: “Я не знаю, кому міг перейти дорогу мій брат. Він звичайний, хороший хлопець, який був патріотом свого народу, але ніколи не займався політикою”.

Раптове введення російських законів викликає глибоку стурбованість, і не в останню чергу спірні закони про “сексуальні меншини”, які забороняють “просування” гомосексуалізму.

Криму “не потрібні” геї, у яких немає жодного шансу в регіоні, пояснив ставленик Москви, кримський лідер Сергій Аксьонов, який строго застеріг ЛГБТ-активістів утриматися від протестів.

“Наша поліція і сили самооборони будуть реагувати негайно і за 3 хвилини пояснять їм, якою сексуальної орієнтації вони повинні дотримуватися”, – попередив він.

Татарська громада занепокоєна тим, що можуть повторитися сталінські часи, коли 230 тис. татар насильно відправили в Середню Азію, і повернулися на півострів вони тільки в 1980 році, після того як гласність відкрила Радянський Союз.

 

 

 

 

 

 

Поліція, підконтрольна росіянам, навіть не намагається розслідувати ці мерзенні злочини, стверджують родичі зниклих безвісти. Інші занадто налякані, щоб говорити, побоюючись помсти з боку служб безпеки, створених після приходу росіян.

Комісар Ради Європи з прав людини Ніл Муйжніекс нещодавно підкреслив їх тяжке становище, зажадавши, щоб ці “серйозні порушення прав людини” були “ефективно розслідувані, а винні притягнуті до відповідальності”.

Є крихітний шанс на те, що це станеться, але уповноважений з прав людини Людмила Любіна сказала на цьому тижні, що в цілому 800 осіб зникли безвісти в регіоні, 18 з них кримські татари.

35-річна українка Тетяна Іванюк каже, що не знає причини смерті її сина Марка.

 

 

 

 

 

 

 

16-річний студент був побитий поліцейським, який зупинив його з одним по дорозі додому, говорить вона. “Це сталося тому, що він почав розмовляти з ними українською мовою. Він говорив тільки по-українськи, і я підозрюю, що це послужило причиною початку бійки”.

Коли вона зажадала розслідування його смерті, поліція “знущалася наді мною за те, що я говорю по-українськи”. Друг її сина, який був з ним, сказав їй, що їх побили: але за офіційною версією, причиною смерті є дорожньо-транспортна пригода, що, побоюються правозахисники, є просто прикриттям.

 

 

 

 

 

 

Враження, що Крим став “в’язницею”, складається і через інші ситуації. Люди відчувають себе в пастці.

“Серцем я відчуваю, що Крим має бути частиною Росії”, – сказав місцевий бізнесмен, чия процвітаюча туристична фірма в даний час втратила всіх своїх західних клієнтів, “але тепер ми тут, як на безлюдному острові. Це більше не Україна, але ми відчуваємо, що Росія не достатньо любить нас, і ми не повноправна її частина”.

“Звичайно, у нас є нові російські паспорти, але всі країни ЄС, включаючи Великобританію, відмовляють нам в отриманні віз, бо ми були “незаконно анексовані”.

“Вони наполягають на тому, щоб я використав мій старий паспорт громадянина України, їхав до Києва, і подавав документи в посольство там. Тим не менш, для нас тепер майже неможливо дістатися до України, і якщо я поїду, мені може загрожувати арешт за підтримку того, що зробив Путін. Вони вважають мене зрадником”.

“Так що, ми застрягли тут, як птахи в клітці, або громадяни другого сорту, вважаючи Росію нашою єдиною реальною метою. Нам обіцяли, що все буде краще, але це триває вже занадто довго, і я думаю, що нас обдурили, коли говорили про вигоди приєднання до Росії”.

 

 

 

 

 

 

Владний член парламенту Дмитро Вяткін, з партії Єдина Росія Володимира Путіна, сказав кримчанам, що немає ніякої необхідності їхати в ЄС, оскільки їм доступні багато інших напрямків.

В регіональній столиці Сімферополі був “міжнародний” аеропорт до насильницького приєднання, але тепер його більше немає. Табличка на авіакасі говорить: “Ви можете полетіти в будь-яку точку світу. Просто ми не пропонуємо прямих рейсів. Вам доведеться летіти через Москву”.

Імміграційні столи та митні пости в аеропорту для входу і виходу в Україну більше не використовуються, тому що ніхто більше не прилітає сюди на міжнародних рейсах, і громадянам ЄС і США потрібна видана Росією віза, в той час як раніше Україна надавала безвізовий в’їзд. Сьогодні всі перельоти здійснюються через Москву або інші великі російські міста, повернення до радянської влади Брежнєва і Андропова.

Справжній керівник тут безкомпромісний “уповноважений” Путіна у включеному Криму, 64-річний Олег Белавенцев, який був вигнаний Маргарет Тетчер з Великобританії в квітні 1985 року за “діяльність, несумісну з його статусом”, звичайний евфемізм для шпигунства. Шанувальник колишнього північнокорейського лідера Кім Ір Сена, він носив звання віце-адмірала, перш ніж стати найбільшим торговцем російським зброєю.

З царських часів, і в радянські часи, туризм був сенсом існування Криму, але цього року літній сезон був важким. Такі відомі місця, як Ялта і Севастополь понесли серйозні збитки.

Невідомо, чи умовляв Белавенцев відпочивальників відвідати регіон, але кількість військ, безумовно, зросла, багато з них де-факто на кордоні з Україною, за даними НАТО.

Навіть якщо ви можете дістати гроші, ціни дуже виросли. І є побоювання, що може бути ще гірше, аж до відключень електроенергії в зимовий період.

Проросійська влада нещодавно забрала в державне володіння основний завод з виробництва хліба – мабуть, стурбовані запасами.

 

 

 

 

 

 

“Раніше я звик заливати повний бак, тепер я не можу собі це дозволити”, сказав Дмитро, водій таксі з Севастополя. “Тепер я можу заробити кілька рублів і відразу йти на заправну станцію – і я так роблю кілька разів на день. Ціни на бензин в нафтовидобувній Росії піднімаються так само швидко, як ціни на продукти харчування. Але заробітна плата як і раніше незмінна. Скоро у нас будуть московські ціни, але багато заробляють тільки 4.000-5.000 рублів на місяць”.

“Це правда, вони стримали своє слово і пенсії виросли, але обіцянку збільшити зарплати залишається тільки обіцянкою”.

“Справа в тому, що багато залишають Крим, або переїжджають до України, або шукають щастя в Росії, де більше робочих місць”.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Оголошення на одному з кримських курортів: “Продам будинок в Алупці або обміняю його на нерухомість в Москві”.

Інші кажуть, що всі труднощі є гідною платою за перехід під заступництво Путіна, і звинувачують Захід у нездатності побачити небезпеку в лідерах київських переворотів, які повалили колишнього президента Віктора Януковича.

“Ці неонацисти почали б ту ж громадянську війну тут, яка зараз йде на сході України”, сказав охоронець Віктор. “Зараз важко, тому що Росії потрібен час, щоб належним чином привести нас в країну, а Захід підняв непотрібний скандал. Але жертва того варта. Крим – це частина Росії, і Путін врятував нас від жахливого кровопролиття”.

Якими б не були аргументи про перспективу повернення нацистів, колишня процвітаюча виноградна промисловість знаходиться під загрозою закриття, що спонукало зробити прийнятого громадянина Росії актора Депардьє міністром сільського господарства або главою рекламного агентства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

“Жерар – це символ не тільки французького кіно і французького шарму, а й щедрості російської душі”, – заявив народний депутат Ігор Зотов. “Для регіону було б добре, якби Депардьє, всесвітньо відомий фахівець з виробництва вина, очолював державну установу або громадську організацію кримських виноробів”.

“Це дозволить привернути увагу російської та світової громадськості до кримського вина, яке за якістю не тільки не поступається продукції найвідоміших виноробних регіонів світу, але навіть перевершує її в деяких аспектах”.

У Саші було $ 10000 доларів США на рахунку, коли Крим був анексований.

 

 

 

 

 

 

“Всі українські банки закриті. Коли прийшла Росія, вони сказали, що вони компенсують нам гроші, але я отримав всього $ 3000, і тепер вони кажуть, що я можу подати на них до суду, якщо хочу отримати інше”.

“Але боюся, що я просто втрачу гроші і час. Я зібрав всі документи, поїхав до Москви, розмовляв з адвокатом банку, але вони кажуть, що не можуть мені допомогти. Але хто тоді може? Хто поверне мої гроші?”

Він відмовився від грошей, змирившись з тим, що їх втрата – ціна анексії. “Це важко прийняти в багатьох сенсах”.

Керч – на сході Криму – краще, ніж всі інші регіони показує поточні проблеми регіону.

Тут планується побудувати міст вартістю в 3,1 млрд. рублів, щоб з’єднати острів з Росією: поки він не побудований, витрати на транспортування продовольства та інших ресурсів на нестійкій поромній переправі є основною причиною підвищення цін.

І коли російська економіка паралізована західними санкціями, багато місцевих жителів побоюються, що міст – близько 2,8 км в довжину – це нездійсненна мрія.

http://tsn.ua