17 грудня Православна Церква вшановує пам’ять святої великомучениці Варвари й мучениці Іуліанії

[Total: 0    Average: 0/5]

1418781682-9507Свята великомучениця Варвара жила і постраждала за часів імператора Максиміана на початку четвертого століття.

Її батько, якого звали Диоскор, сповідував язичництво. Він був одним з найбільш багатих і знатних людей у місті Іліополі Фінікійському.

Діоскор рано овдовів, і тому зосередив всі свої сили і любов на єдиній дочці. Він вирішив виховати її далеко від чужих людей, щоб ніхто зі сторонніх не бачив її краси. Для цього він побудував башту, де крім Варвари перебували тільки її вчителі. Вежа знаходилася на пагорбі і з неї відкривався чудовий краєвид: ліси, рівнини, бурхлива річка.

Побачивши всю красу навколишнього її світу, дівчина стала задаватися питанням: «Хто є Творцем всього того, що вона бачить?».

Тим часом у місті почали говорити про красу дочки Діоскора. Багато юнаків пропонували їй вийти за них заміж, але Варвара відмовлялася, незважаючи навіть на вмовляння батька.

Діоскор подумав, що, можливо, характер дівчини зіпсувався через довге перебування в самотності і, тому дав їй повну свободу у виборі друзів.

Одного разу, коли Варвара прогулювалася містом, на одній з вулиць вона зустріла юних християнок, які познайомили її з основами Христової віри.

Незабаром у місто прибув священик з Олександрії під виглядом купця, який і здійснив над Варварою таїнство хрещення.

Якраз у цей самий час, на віллі Діоскора будувалася розкішна лазня. За наказом господаря робітники готувалися зробити в ній два вікна, але Варвара вмовила їх зробити третє вікно, що символізувало б Святу Трійцю.

Над входом у купальню Варвара видряпала хрест, який добре було видно на камені.

Коли Діоскор дізнався про зміни в плані споруди, він розсердився, але дочка розповіла йому про Триєдиного Бога і про марність поклоніння ідолам.

Батько настільки розізлився, що був готовий вбити дочку власним мечем. Дівчина втекла і сховалася в печері, куди батько не зміг би дістатися, якщо б не пастухи, які видали місце, де ховалася юна християнка.

Діоскор жорстоко побив дочку, а потім посадив її під варту і довго морив голодом.

Нарешті він віддав її на суд місцевому правителю. Святу Варвару жорстоко катували, але вночі всі рани чудесним чином затягнулися. Наступного дня, муки стали ще більш витонченими.

Серед натовпу, який спостерігав за тортурами, перебувала мешканка Іліополя, християнка Іуліанія, яка також захотіла постраждати за Христа. Вона почала голосно звинувачувати мучителів, після чого її схопили. Обох дівчат водили по місту і знущалися над ними…

Святі Варвара і Іуліанія були обезголовлені. Святу Варвару стратив рідний батько.

У шостому столітті мощі святої великомучениці були перенесені в Константинополь.

У XII столітті дочка візантійського імператора Олексія Комніна, княжна Варвара, вступаючи в шлюб з руським князем Михайлом Ізяславичем, перевезла їх до Києва.

Мощі до цього дня перебувають у Київському Володимирському соборі.

http://religions.unian.ua

Loading...

Comments are closed.