18 січня – надвечір’я Богоявлення, «Голодна кутя» або Другий Святвечір

Завершальним акордом різдвяно-новорічних свят є Голодна кутя, голодний Святвечір, надвечір’я Богоявлення або хрещенський святвечір, що відзначається 18 січня.

За традицією на «Голодну кутю» виконуються ті ж самі обряди, що й на «Багату», але вже не так урочисто. Увесь цей день віруючі люди нічого не їдять — постують. Сідають вечеряти, коли вже засяє вечірня зоря. На вечерю подаються пісні страви — смажена риба, вареники з капустою, гречані млинці на олії і кутя та узвар.

У цей день у храмах також здійснюється велике освячення води, причому посуд, призначений для свяченої води, прикрашають квітами, щоб Бог оберігав від різних негараздів. А вода, освячена в церкві – «вечірня вода» – вважається святішою, ніж з Водохреща, вона «відганяє на всяке лихо», її потрібно надпити під час Святої вечері. Така вода не псується, а якщо її заморозити, – на поверхні з’явиться зображення хреста. У деяких регіонах України господині замішують на свяченій воді рідке тісто й цим тістом малюють на стінах дому й інших господарських будівель хрести «від злих сил». Господар дому окропляє свяченою водою всіх, хто є присутнім в оселі, при цьому супроводжує свої дії приблизно такими словами: «Дай нам. Боже, і на той рік діждати!» За старих часів свяченою водою малювали хрести навіть на хліборобському знарядді, окроплювалася худоба.

За народними повір’ями, у цей день варто засвітити рано лампу, щоб кури добре неслися, до того ж не можна голосно кликати птицю, щоб злі сусіди не почули й не наврочили.

Дівчатам дозволяється в цей вечір ворожити, а дітям – щедрувати. Щедрувальники носять із собою оберемок ліщини, щоб на знак подяки господарю вручити гілочку. Дівчата збирають зі столу ложки після вечері і йдуть на поріг тарабанити ложками – де пес завиє, туди дівчина заміж піде.

У деяких регіонах України хлопці щедрують виключно під вікнами дівчат на порі, якщо ж домівку з незаміжньою дівчиною обминули, це натяк на те, що їй ще зарано дівувати, вона ще мала.

Дуже давніх часів сягає вірування, що на це свято тварини говорять людською мовою, але підслуховувати ці розмови в жодному разі не можна, бо за таке Бог покарати може.

Коли на дворі запанує темрява, родина виносить із дому «дідуха» й спалює в садку або десь в іншому місці — «пускає на теплий дух». Ці магічні дії відображають прощання з зимою, спалення зими й закликання весни. Попіл зі згорілого «дідуха» зазвичай розкидають по городу — на добрий урожай.

Народні прикмети на 18 січня:

Якщо під Хрещення сніг впаде – хліба буде багато, гречки, бджоли будуть добре роїтися.

Якщо сніг йде вранці, то вродить рання гречка, сніг опівдні вродить – середня, сніг ввечері – пізня.

Якщо в цей день буде завірюха, те ж саме буде і на масниці; якщо сильні південні вітри – буде літо грізне.

Якщо в цей день завірюха – буде вона і на Масляній; дмуть вітри з півдня – літо буде грозовим.

Якщо в хрещенську ніч зорі дуже блищать, хліби будуть добрі.

Як на голодний вечір темно, то вродить гречка.

Яскраві зорі на голодну кутю – щедрий приплід білих ягниць.

https://zakarpatpost.net