Закарпатці зможуть отримувати пенсії та соціальні виплати вчасно

У цьому читачів «НЕДІЛІ» запевнила начальник Головного управління Пенсійного фонду області Анастасія ПЕНТЕК

Серед питань, що найбільше турбують людей, пенсійне забезпечення посідає перші позиції. Незалежно від віку, статі та соціального положення люди прагнуть знати, яким чином забезпечити достойну старість. Напрочуд «креативне» українське сьогодення, натомість, не дозволяє своїм громадянам розраховувати на бодай якусь стабільність. Що вже казати про період історичного зламу, який триває нині?! На щастя, у Закарпатті за цю ділянку непростої роботи відповідає людина, досвіду і знанням якої слід довіряти. Анастасія Пентек, начальник Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, тверезо оцінюючи непросту реальність, переконує: нині структуру в державі очолює людина, яка пройшла шлях від юриста до керівника у цьому підрозділі, а головне – підібрала команду професіоналів. З цим запасом помірного оптимізму і почнемо розмову.

– Пані Анастасіє! То чи можемо назвати дійсно помітні новації у системі пенсійного забезпечення?

– Для початку хочу заспокоїти працюючих пенсіонерів: їх не позбавлятимуть пенсій, незалежно від того, на скількох роботах вони працюють. Єдине – варто зафіксувати, якщо ви припинили працювати. Далі говоримо про основні новації. Вони стосуються, насамперед, державних службовців. Якщо до 1 січня 2015 року їхня пенсія становила 70% від окладу, то відтепер – 60%. Не оминули зміни і науковців: до введення змін пенсія була 80%, тепер – 60.

– Найбільш обговорювані «пенсійні» питання – це пенсійний вік жіноцтва…

– Бачите, Верховна Рада прийняла закон про дозвіл виходу на пенсію жінкам у віці 55 років за наявності у них відповідного стажу. Додам: такий вибір не надто вигідний, адже така «пенсіонерка» втрачала б щомісячно 5%! Реально ця пенсія вигідна тим жінкам, які завідомо матимуть мінімальні виплати. Але у соціальних мережах активно мусується інформація про те, що Президент ветував цей закон. Ідучи до вас на розмову (розмова відбувалася 9 лютого, ред.), я не знайшла підтвердження цьому у жодному офіційному джерелі. Проте інформація навряд чи виникла безпідставно…

– До речі, ми звикли оглядатися на європейський досвід…

– Таку ранню, у 55 років, пенсію, дозволяють собі лише на пострадянському просторі – у 4 країнах. Європа розраховує на роботу жінок до 60 і навіть 67 років…

– Серед цілком прогнозованих нововведень – і пенсійне забезпечення родин військовослужбовців, чи не так?

– Так, відбулися зміни в частині забезпечення сімей, що втратили годувальника. Якщо людина загинула під час виконання обов’язку із захисту миру на Сході, то його сім’я має право на два мінімальні розміри прожиткового мінімуму, досі сума була адекватна 1 мінімуму.

– Представники соціальних служб нарікають на проблеми, що виникають із посвідченнями для учасників АТО…

– На жаль, мушу визнати: такі проблеми почасти виникають… Погодьтеся, призначати пенсію слід на певних підставах… Але військові комісаріати за цією позицією пильнують – і у випадку наявності відповідних документів нарахування пенсії відбувається миттєво.

– Очевидно, додали роботи Вашій установі і вимушені переселенці?

– Звичайно… У нашій області людей, що звернулися за пенсіями з числа таких осіб, – трохи більше тисячі. Система така: якщо людина має хоча б паспорт та ідентифікаційний код, то підтвердження інформації через централізовану систему займає кілька днів. Існує певна проблема із людьми, які отримали інвалідність у процесі подій на окупованих територіях. У таких випадках повинна підключитися медицина. Уже після підтвердження медиками починаємо працювати ми: все відповідно до вимог. Хочу сказати, що нашим колегам із тимчасово окупованих територій Сходу вдалося вивезти основний масив справ. Тому тут проблем фактично не виникає. Інша справа, коли документів немає зовсім….

– Але ж людям треба за щось жити…

– Розумію. Але ж і ви погодьтеся: ми не можемо призначати пенсію за словами людини… Тому мова і йде про паспорт і код! До слова: активісти наголошують тим, хто виїжджає: паспорт і код у першу чергу! Нині я щиро співчуваю своїм колегам з південних регіонів! Якщо у нас – 1000 людей, то там – мова йде про десятки тисяч! І за кожним із них непроста доля…Надзвичайно важке випробування і для спеціалістів Пенсійного фонду, які працюють, без перебільшення, по 24 години на добу!

– Серед новоприбулих є й кримчани. Як справа тут?

– Ну, тут дійсно є проблема, якщо виникає необхідність зворотнього, так би мовити, зв’язку. Адже жодного обміну інформацією просто не відбувається….Тут нам у поміч – єдина база, яка існує в Україні, із зібраною інформацією.

– Ще однією складовою пенсійної «мережі» є банки. Як вирішується питання співпраці з ними? Адже не всім банківським установам нині можна довіряти…

– Тендери на вибір банківських установ (а пенсії, як ви знаєте, перераховуються у два способи: через пошту та через банки) проводяться регулярно. Є серед них такі, з якими договір встановлюється на рік, є й короткотермінова співпраця. Нині, наприклад, уже існують проблеми із банком «Надра», тому вже в лютому наші пенсіонери отримають пенсії через пошту… Далі вони можуть вибирати, з яким банком працювати чи лишити співпрацю з Укрпоштою!

– Як же упередити?

– Наші спеціалісти слідкують за станом у банківській сфері. Але хочу звернутися до пенсіонерів: якщо чуєте будь-яку інформацію про той чи інший банк – не чекайте. Краще змінюйте фінансову установу чи переходьте на поштові послуги.

– Ситуація непроста, як вдається виплачувати пенсії? І як, врешті, ідуть надходження?

– Як ви знаєте, з минулого року функції контролю за надходженнями перебрала на себе нинішня Фіскальна служба. Щиро скажу: співпрацю налагоджено чітко. Адже спеціалісти нашого підрозділу займалися цим упродовж десятиріч… Закарпаттю завжди було непросто! Що є основою цих надходжень? Заробітна платня, а вона у нашому краї ніколи не була високою.

– Чи дійсно головна проблема – зарплатня у конвертах?

– Це – лише складова комплексної проблеми! Так, ми намагаємося переконати людей у тому, що сьогодні додаткова тисяча в конверті через роки обернеться у втрачені гроші. І такі необхідні тисячі. Але податковий тягар на фонд заробітної платні, який сягнув за 50%, змушує роботодавця іти в тінь. Тут потрібно шукати системний вихід із комплексної проблеми…

– Та все ж, зважаючи на ваш досвід, до чого потрібно готуватися, яких змін чекати?

– Ви знаєте, команда, яка нині керує Пенсійним фондом в країні, здатна професійно акумулювати і реорганізувати пенсійну систему. Сьогодні основні фактори, які впливають на розмір пенсії: стаж і розмір окладу. Чи є це справедливим? До певної міри. Скажімо, невеликі ставки, наприклад, медсестер, які чесно впродовж десятиріч працювали за фахом, не дозволяють їм претендувати на достойну пенсію. Мабуть, варто враховувати і такі факти, запровадивши певний коефіцієнт… Сьогодні в Україні працює солідарна пенсійна система. Завжди є «спірні» моменти, за яких забезпечення не надто, скажемо, заслуженого пенсіонера лягає на плечі громади. Зазвичай, солідарна пенсійна система у світі гарантує пенсійний мінімум. Ті ж, хто можуть, мають право подбати про себе заздалегідь, завдяки накопичувальній системі, відкладаючи заощадження на пенсійний рахунок. Безперечно, за умови державної гарантії на повернення грошей.

– Але для повернення не лише коштів, але й довіри до цих гарантій слід гарно попрацювати!

– А для цього й варто щось зробити! Адже накопичувальна пенсійна система – це ще й потужна інвестиція у вітчизняну економіку. Свого часу запровадження такої системи забезпечило потужний ривок болгарській економіці… Словом, роботи попереду чимало, головне, щоб її результати стали реально помітними і відчутними…

Тетяна ВАШАРГЕЛІ, газета “НЕДІЛЯ“