25 лютого православні християни посилено моляться перед образом Пресвятої Богородиці «Іверською»

Іверська ікона, яка зараз зберігається на Афоні, в ІХ столітті перебувала в однієї благочестивої вдови, яка жила недалеко від міста Нікеї.

За часів імператора Феофіла, у першій половині дев’ятого століття, іконоборці знищували святі ікони. Якось вони прийшли в будинок цієї християнки, і один воїн списом ударив по образу Богородиці. Відразу ж з ураженого місця потекла кров.

Вдова, яка боялася знищення святині, пообіцяла імператорським воїнам гроші і просила їх до ранку не чіпати ікону. Коли вони пішли, жінка разом із сином, для збереження святої ікони опустила її в море. Ікона, стоячи на воді, припливла до Афону. Афонські ченці, кілька днів бачачи в морі вогненний стовп, який піднімався до неба. Коли іноки прийшли до берега, то знайшли святий образ, який стояв на воді.

Після молебню про дарування монастирю святині, благочестивий чернець Іверського монастиря святий Гавриїл Грузин, з веління Божої Матері, яка явилася йому уві сні, пішов по воді, прийняв святу ікону, і поставив у храмі.

Однак на наступний день ікона була знайдена не в храмі, а над воротами обителі. Так повторювалося кілька разів, поки Пресвята Діва не відкрила святому Гавриїлу Свою волю уві сні, сказавши, що не бажає бути збереженою ченцями, а хоче бути їхньою Хранителькою. Після цього образ був поставлений над монастирськими воротами. Тому свята ікона називається Портаїтісою або Вратарницею.

http://religions.unian.ua