18 квітня – пам’ять преподобного Платона Студійського

Преподобний Платон народився в 735 році в благочестивій християнській сім’ї.

Рано осиротівши, хлопчик був узятий на виховання родичів, які дали йому гарну освіту. Коли він виріс, то почав самостійне життя. Перші роки святий займався господарством у маєтку, який дістався йому в спадок після смерті батьків.

З часом, юнак роздав усе своє майно, відпустив слуг на волю і пішов у монастир, розташований поблизу гори Олімп.

У вільний від молитви час преподобний переписував богослужбові книги, компанував збірники з творінь святих отців.

Коли в 770 році помер настоятель монастиря Феоктист, браття обрали ігуменом преподобного Платона, незважаючи на те, що йому було лише 35 років.

Після смерті імператора Костянтина Копронима преподобний Платон відправився в Константинополь. Він відмовився від управління Никомідійською митрополією і в 782 році разом зі своїми племінниками зник у пустельному місці під назвою «Сокудіон».

Вони побудували на горі церкву на честь святого апостола Іоанна Богослова і заснували монастир, настоятелем якого став сам преподобний Платон. Коли святий Тарасій разом з царицею Іриною скликав у 787 році Сьомий Вселенський Нікейський Собор, преподобний Платон взяв діяльну участь у його роботі. Як освічений і начитаний у Священному Писанні він успішно викривав іконоборчу єресь і захищав шанування святих ікон. Коли преподобний Платон наблизився до старості, він передав управління монастирем одному з племінників, на ім’я Феодор.

В 795 році імператор Костянтин VI насильно змусив свою дружину Марію прийняти чернецтво і вирішив обвінчатися з однією зі своїх родичок.

Незважаючи на те, що святий Патріарх Тарасій засудив цей шлюб, один з видних Константинопольських священиків порушив заборону Патріарха і повінчав імператора.

Дізнавшись про це, преподобні Платон і Феодор відлучили імператора від Церкви і розіслали про це лист до всіх ченців. Розгніваний імператор наказав засадити святого Платона в темницю, а преподобного Феодора заслати в Солуні. Тільки після смерті імператора в 797 році вони отримали свободу.

Преподобний Феодор переселився до Константинополя і став ігуменом Студійського монастиря. Преподобний Платон у тій же обителі жив простим ченцем і був у слухняності у свого племінника.

Коли новий імператор Никифор самовільно повернув у Церкву відлученого священика, преподобні Платон і Феодор знову виступили з викриттям незаконної дії імператора. За це мужні сповідники в 807 році знову були піддані тюремному ув’язненню.

Преподобний Платон був звільнений з ув’язнення після смерті імператора в 811 році і повернувся в Студійську обитель.

Він прожив у трудах і молитві ще три роки і відійшов до Господа в Лазареву суботу на сімдесят дев’ятому році життя, у квітні 814 року.

За свій небоязкий виступ на захист святих ікон преподобний Платон отримав іменування сповідника.

http://religions.unian.ua