Святий апостол Марк народився в Єрусалимі і приходився апостолу Варнаві племінником.
У ніч хресних страждань Христа Марк, будучи юнаком, слідував за Ним.
Після Воскресіння Христового, Марк став учнем апостола Петра. Він заснував Церкву в Єгипті і був першим єпископом в Олександрії, де було покладено початок християнському училищу.
З проповіддю Євангелія апостол подорожував у Лівії, Нектополі, відвідав внутрішні області Африки. Також він відвідав апостола Павла в Римі, де той перебував в ув’язненні.
За переказами, тут апостол Марк написав євангеліє для віруючих язичників.
Стародавні церковні письменники свідчать, що євангеліє від Марка є коротким записом проповіді та оповідань апостола Петра.
Повернувшись до Олександрії, апостол зміцнював віруючих, протидіючи язичникам, що розпалило їхню ненависть.
Святий Марк, передбачаючи свій кінець, поспішив залишити після себе наступників – єпископа Ананію і трьох пресвітерів.
Незабаром язичники напали на апостола під час богослужіння, побили його, волочили вулицями міста і кинули в темницю. Вночі йому явився Спаситель і осяяв його.
Вранці натовп язичників знову варварськи потягнув апостола Марка на суд, але по дорозі святий євангеліст помер зі словами: «В руки Твої, Господи, віддаю дух мій».