Чи можна проводити відеозйомку у суді

Законодавство прописує наступне:

Закон України «Про забезпечення права на справедливий суд» набув чинності 28 березня 2015 року. Згідно з ним учасники судового процесу, інші особи, присутні у залі суду та представники ЗМІ можуть проводити фотозйомку, відео – та аудіозапис, а також подальшу трансляцію судового процесу без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених законом.

Сергій Павліченко, заступник голови апеляційного суду Закарпатської області зазначає: «Закон, який регулює порядок розгляду цивільних та кримінальних справ, це – Цивільний та Кримінальний процесуальні кодекси України.

Як відомо, ч. 8 ст. 6 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що учасники цивільного процесу, інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні мають право робити письмові записи, а також використовувати портативні аудіотехнічні пристрої. Проведення у залі судового засідання фото- і кінозйомки, відео -, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання по радіо і телебаченню допускається на підставі ухвали суду за наявності згоди на це осіб, які беруть участь у справі. Тож, якщо навіть суд і дає дозвіл на проведення відео -, аудіо чи фотозйомки, особа, яка бере участь у справі має повне право заборонити ЗМІ її знімати. До того ж ст. 307 ЦК України говорить наступне: «Фізична особа може бути знята на фото -, кіно -, теле – чи відеоплівку лише за її згодою». Нерідко буває, що у більшості випадків одна зі сторін судового процесу не погоджується на проведення відеозйомки. Журналісти повинні це враховувати.

Крім того, нині чинне законодавство дає право судді забороняти ЗМІ здійснювати фіксацію процесу на відео – чи аудіоплівку, адже Цивільний процесуальний кодекс України ніхто не скасував, і жодні зміни щодо цього питання не вносились. Утім, попри всі розбіжності, які виникають з приводу цього питання, ми все ж націлюємо суди на те, аби вони сприяли представникам ЗМІ у виконанні ними професійних обов’язків».

Порядок висвітлення судових засідань ЗМІ у кримінальних справах передбачає необхідність отримання не лише згоди учасників процесу, а й дозволу суду. Чинне законодавство, зокрема, ч.6 ст. 27 КПК України регламентує: «Кожен, хто присутній у залі судового засідання може вести стенограму, робити нотатки, використовувати портативні аудіозаписуючі пристрої. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, транслювання судового засідання по радіо і телебаченню, а також проведення звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури допускаються на підставі ухвали суду, що приймається з урахуванням думки сторін та можливості проведення таких дій без шкоди для судового розгляду».

Так, заступник голови апеляційного суду Закарпатської області Георгій Гошовський наголошує: «Оскільки журналіст не є учасником кримінального провадження, не володіє усім обсягом процесуальних прав і обов’язків, відповідно – він і не має права заявляти будь-які клопотання. Але, враховуючи те, що ЗМІ приходять в суд з метою висвітлити та поширити важливу для громадськості інформацію, судді, в сучасних умовах, дедалі активніше взаємодіють з мас-медіа. В апеляційному суді Закарпатської області під час відкритого судового засідання судді не перешкоджають журналістам робити нотатки, вести стенограму та здійснювати фіксування на портативні аудіозаписуючі пристрої. Разом з тим, бажано, щоб журналіст завчасно попередив суд про свої наміри фіксувати судове засідання на фотоапарат, відеокамеру, стаціонарну апаратуру або транслювати судовий процес по радіо і телебаченню, щоб суд мав можливість розв’язати це питання своєчасно. Слід мати на увазі, що однієї тільки згоди учасників процесу на таке його фіксування недостатньо. Дозвіл на нього може дати (або не дати) тільки суд, який розглядає дане кримінальне провадження. З цього приводу він виносить відповідну ухвалу».

Прес-служба апеляційного суду Закарпатської області