30 червня Православна Церква згадує святих мучеників Мануїла, Савела та Ісмаїла

Згідно з житієм, Мануїл, Савел та Ісмаїл були рідними братами і походили із сім’ї знатного перса-язичника.

Їх мати була християнкою і виховала синів у своїй вірі. Юнаки були хрещені пресвітером Евноїком.

У зрілому віці вони були зараховані у військо гиренського царя Адамундара.

Брати були направлені до імператора Юліана для мирних переговорів у прикордонних справах.

Вони були прийняті з пошаною, але під час язичницького свята в Халкидоні відмовилися взяти в ньому участь, що викликало гнів Юліана. Після відмови братів відректися від християнської віри вони були піддані катуванням: їх роздягли, поклали на землю і нещадно били ременями по хребту і животу.

Потім молодих людей повісили на місці для мук, високо прибивши до дерева руки і ноги, і залізними зубцями стругали все тіло.

Після мук Мануїла, Савела та Ісмаїла обезголовили.

Вшанування братів-мучеників почалося відразу ж після їхньої смерті.

У 395 році імператор Феодосій Великий переніс їх мощі в Константинополь і побудував у ньому церкву на їхню честь.

Константинопольський патріарх Герман, ще будучи простим ченцем, написав канон святим мученикам.

http://religions.unian.ua