Вибори в Ужгороді перетворяться не на лотерею, а на гру у наперстки…
Де все залежатиме від спритності рук членів виборчих комісій.
Прийняття у першому читанні нового закону про місцеві вибори – факт показовий і обнадійливий. Правда, закон прийнято якось так – ніби крізь зуби. Коаліція, котра, схоже, доживає останні дні, просто ще при створенні зобов’язалася прийняти такий закон. Обіцяти-то обіцяла, але реального такого бажання не було ні в кого. Тому і тягли до останнього, коли вже виникла майже повна перспектива, що вибори відбуватимуться за старим законом. Але вирішили все-таки потримати інтригу до останнього. Бо ж закон таки проголосовано, але тільки в першому читанні. Коли ж відбудеться друге читання і що під час нього зміниться – зараз не скаже ніхто.
Між тим до початку тримісячної виборчої кампанії лишається вже менше місяця. Шанс, що за цей час встигнуть провести і результативне друге читання, поки зберігається. Але він не такий вже і великий. Ентузіазм депутатів падає з кожним днем, то ж легко уявити, що при черговому голосуванні просто не набереться кворуму.
Запропонований на сьогодні порядок голосування експерти вже встигли гучно охрестити німецькою системою. Таке гучне порівняння, правда, викликає не надто приємну асоціацію. Кажуть, амазонські племена, що вперше зіткнулися з білими людьми на літаках, збудували і собі з бамбуку злітну смугу, ангари тощо і стали чекати, коли й у них зародяться-вилупляться літаки і зможуть літати. Не сказати, що після цього застигли, склавши руки. Ні, молилися по-своєму, знемагали у ритуальних танцях, але літаки чомусь так і не проклюнулися.
Наші депутати теж успішно імітували усе з бамбуку і тепер почали ритуальні танці – від одного телеканалу до іншого. Їхні виступи свідчать, що ніякої чіткої стратегії в народних обранців немає, що закон проголосовано ледве не випадково. Підозри, що у другому читанні новий закон буде провалено, дуже великі. У новаціях ніхто з депутатів особливо не зацікавлений. Для усіх зручна стара мажоритарна система, котра є живильним середовищем для політичної корупції.
Між тим найважливіша зміна у новому законі – про вибори міських мерів у два тури. Точніше, це називається виборами абсолютною більшості – коли переможець має набрати мінімум 50% плюс один голос. Ясно, що у першому турі ніхто з ужгородських кандидатів стільки не набере. Більш того, навіть у другому турі таке сумнівно, якщо багато виборців будуть налаштовані проти обох кандидатів. Багато залежатиме й від того, чи буде графа «проти всіх». Усе це зараз продовжує обговорюватися. Норма ця фактично є убивчою для чинних мерів, які мають найбільший анти рейтинг, порівняно зі своїми конкурентами.
Також закон передбачає суттєве зменшення чисельності рад. Зокрема, Ужгородська планується у складі 32 депутатів замість нинішніх 60. З одного боку, з меншою кількістю депутатів легше домовитися – наприклад, якомусь бізнесмену про виділення земельної ділянки. З іншого ж, це здешевлює роботу міськради. Так що поживемо – побачимо. Колись у нас було і 120 депутатів.
Найбільш дискусійним моментом у законопроекті є те, як саме реалізовано там ідею відкритих списків. У бюлетені будуть назви партій, які балотуються до міськради, а також прізвища конкретних кандидатів із зазначенням їх партійної приналежності. Поки по цьому пункту найбільше запитань і невизнаностей серед самих депутатів.
Що за такої поки незвичної системи більшість виборців 25 жовтня просто зіпсують бюлетені, не доводиться сумніватися. Не виключено, що у когось розрахунок саме на це. Тоді можна як завгодно маніпулювати з «незручними» бюлетенями, скажемо, перекидаючи їх при підрахункові до стопки недійсних, або ще якимсь чином. Вибори відтак перетворяться навіть не на лотерею, а на гру у наперстки, де все залежатиме від спритності рук членів виборчих комісій.
І все ж таки прийняття закону навіть тільки у першому читанні показує, що процес зрушив з мертвої точки, його вже не спинити. Ужгород дуже потребує оновлення, а його менеджмент – свіжих кадрів. Потрібні нові люди – менш корумповані, більш професійні і патріотичні. Бамбуковий літак над Ужгородом однаково не закружляє, але припинити нинішній занепад міста здатна тільки нова керівна команда, яку ще слід обрати.