Євреї у всьому світі святкують Суккот
Єврейське свято Суккот, починається на 15-й день нового року (15-го тішрея) і триває 7 днів.
На цей час, за традицією, слід покинути свій будинок і перебратися до намету – на згадку про блукання євреїв по Синайській пустелі.
Суккот відзначається в пору достатку і підбиття підсумків матеріальним досягненням. Тора говорить людині, котра із задоволенням роздивляє все, що вона нажила: саме зараз піди з твого дому – з твоєї теплої, надійної фортеці, забезпеченою всіма зручностями, – і поміняй його на хитке тимчасове житло, відкрите всім вітрам і беззахисне перед мінливістю погоди. Знай, що все наше життя в цьому світі – це життя в наметі, покритому листям, яке сьогодні зелене, а завтра зів’яне. Єдине твоє цінне придбання – це виконання заповідей Всевишнього та твоє духовне збагачення.
Сім гостей відвідують протягом свята в наметі кожного єврея: душі Авраама, Іцхака, Яакова, Йосефа, Моше, Аарона і Давида, і кожен з них по черзі очолює їх всіх, і кожен пізнав смак поневірянь. А щоб удостоїтися відвідування цих семи гостей, щоби святкові веселощі були справжнім веселощами, кожен кличе до себе гостей з плоті і крові.
У Суккот виконують особливий ритуал – “піднесення лулава”. Лулавом називається лист пальми, що входить у набір із чотирьох рослин, які прийнято піднімати й благословляти. Кожне з них символізує певний тип людей: етрог (вид цитрусових), володіє і смаком, і запахом, – це євреї, що знають Тору й здійснюють добрі справи; лист фінікової пальми, що дає плід солодкий, але без запаху, – це євреї, що володіють знанням Тори, але не вчиняють добрих справ; мирт – рослина неїстівна, але приємно пахне – це євреї, від яких, як аромат, виходять добрі справи; верба, у якої немає ні смаку, ні запаху, – це євреї, які не знають Тору і не роблять добра.
І все-таки Бог всіх з’єднав в один букет – один народ, щоб допомагали один одному, просвіщали один одного і відповідали один за одного.