Різдвяне послання Єпископа Ужгородського і Закарпатського Варсонофія

Боголюбивим пастирям, чесному чернецтву та всім вірним Закарпатської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату.

«Слава в вишніх Богу, і на землі мир, між людьми благовоління» (Лк. 2, 14)

Дорогі браття і сестри! Христос рождається! Славімо Його!

З почуттям великого духовного піднесення та християнської любові, дозвольте привітати Вас, шановні Закарпатці, дорогі священнослужителі Церкви Христової, всечесне чернецтво, любі брати і сестри, з Різдвом Христовим та наступаючим Новим роком.

Народження Божественного Немовляти — Спасителя світу — відбулося не в розкішних хоромах, а в убогій печері. У нічній тиші здійснилося це прекрасне диво, і першими про цю подію довідалися пастухи, які пасли неподалік худобу: «Раптом перед ними з’явився Ангел Божий, і світло Господнє осяяло їх. Пастухи злякалися, та Ангел сказав їм: “Не бійтеся! Я сповіщаю вам великурадість, що буде не тільки вам, а й усім людям: нинінародився в містіДавидовому Спаситель, Котрий є Христос Господь. І ось вам знак: визнайдетесповитеНемовля, Яке лежатиме в яслах”(Лк.2, 10-12).

І почувши ці слова, пастухи не засумнівались, не пішли шукати іншихсвідчень чи доказів, а відразу прийняли Христа у свої чисті серця і поклонились Богомладенцю.

У день Різдва Христового немаєнікого, хто був би забутий, обділений або не помічений. Христос Спаситель народжується у плоті в наш грішний світ для того, щоб кожній людині відкрити шлях до примирення з Богом, щоб кожна людина, підводячи погляд до неба, мала можливість назвати Творця всього видимого і невидимого світу своїм Отцем.

Очистившись передріздвяним постом, дорогі брати і сестри, духовно спрямуймо наші думки і почуття й усе наше єство до Вифлеємської печери, до убогих ясел, в яких лежить Втілена Любов, Слово Боже, що стало плоттю (Ін. 1, 14) і прийшло до нас.

Тут, перед сповитим пеленами Богомладенцем, пильно прислухаймося до свого серця, задумаймося, чи бува не забули ми подякувати Христу за прожиті роки, за батьків і матерів, дітей та внуків, за можливість без перешкодного відвідування Храмів Божих?

Чи помолились ми за солдата, котрий Різдво Христове зустрічає не біля дружини та дітей, а на передовій -в зоні АТО?

Не забудьмо ж у ці світлідні і про знедолених братів і сестер наших — сиріт, вдів, людей похилоговіку, бездомних, бідних. Хай кожен з нас простягне до них руку допомоги, нагодувавши і одягнувши, подавши милостиню, створивши хоча б мале добро для них, принісши і в їхні стражденні душі світло Різдвяної зірки.

Більш як дві тисячі років тому, три Царі зі сходу принесли Христу дари, котрі собою символізували : золото- повагу до народженого Ісуса, як до Царя, ладан – як до Бога і як до смертної людини – смирна. А які ж наші подарунки новонародженному Месії повинні бути?

В першу чергу, найбільшим «даром Царів» від нас для Христа буде виконання ЙогоЗаповіді : «Возлюби ближнього твого , як самого себе» ! Наші добрі справи, наше піклування про тих, хто опинився у скруті і є цим невимовним багатством, котре принесе радість Богу, а нам спасіння в майбутньому житті.

Владиці неба і землі не потрібне від нас золото або срібло, Йому не потрібні наші маєтки чи шати… Він хоче для нас життя вічного, і каже : «Не складайте скарбів собі на землі, де нищить ї хміль та іржа, і де злодії підкопуються й викрадають. Складайте ж собі скарби на небі, де ні міль, ні іржаїх не нищить, і де злодії до них не підкопуються та не крадуть. Бо де скарб твій, там буде й серце твоє!» (Мт.6:19-21).

Цей рік, котрий минає був нелегкий для України в цілому. Багато громадян нашої держави в цілому, та Закарпаття зокрема – військовослужбовців не змогли в цей Святвечір скуштувати куті в колі своїх рідних та близьких, життя їх обірвалось від наслідків нікому не потрібної братовбивчої війни на Сході нашої Держави.

Помолимось за них. Вознесімо до Творця молитви і за всіх живих; помолимось за напоумлення тих хто йде на нас війною…

У ці святкові дні вітаю з Різдвом Христовим християн нашої області всіх конфесій, владу краю, Народних депутатівУкраїни від Закарпаття, духовенство, чернецтво, мирян і бажаю, щоб Всемилосердний Господь обдарував всіх нас Своєю благодаттю, допоміг у наших добрих справах, виростив у наших серцях любов до Бога і до ближнього, а також до нашої України, бажаю щоб Богонемовля Христос, Який заради нас «у вертепі народився і у яслах возліг» став осередком нашого життя, а світло Євангельської любові нехай світиться поміж нами, щоб усі бачили Чиї ми учні і прославляли Отця Небесного.

Христос Рождається! Славімо Його! 

+ Варсонофій, ЄпископУжгородський і Закарпатський

http://nedilya.net