Дорога весна і «хвора» політика: життя погіршується
З нового року подорожчали квитки на транспортні перевезення, ряд продуктів, алкоголь на житло. Водночас зарплати залишилися незмінними, а пенсії підвищили всього на кілька десятків гривень, і то далеко не всім. А ще в цьому році комунальні тарифи будуть підвищувати як мінімум тричі: з 1 березня – на світло, з 1 квітня – на газ, з 1 вересня – знову на електроенергію.
Що подорожчало з 1 березня
Ось і у перший день весни відбувся черговий етап підвищення тарифів на електроенергію для населення, а також набуває чинності підвищення акцизів на алкоголь і пальне. Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг, з 1 березня підвищила мінімальний тариф на електроенергію для населення на 25% – до 57 копійок за кВт-ч.
Дворічний графік підвищення тарифів на електроенергію для населення комісія затвердила ще в лютому 2015 року. Згідно з документом мінімальний тариф встановлюється на місячний обсяг споживання електроенергії 100 кВт-год. Весь обсяг понад 100 кВт-год відпускається за тарифом 99 копійок за кВт-год. Якщо місячне споживання електроенергії перевищує 600 кВт-год, то встановлюється тариф 156 копійок за кВт-год за перевищений обсяг. Наступний етап підвищення тарифів на електроенергію для населення почнеться 1 вересня.
Нагадаємо читачам «НЕДІЛІ», що до березня 2017 року споживачі електроенергії будуть розділені на дві групи: з об’ємом споживання до 100 кВт-год на місяць та з обсягом споживання понад 100 кВт-год на місяць. Для першої групи споживачів вартість електроенергії в березні 2017 року становитиме 0,9 гривні за кВт-год. Для другої групи – 1,68 гривні за кВт-год.
Також з 1 березня набули чинності нові, підвищені в півтора-два рази акцизи на алкогольні напої міцністю більше 8,5%. Таким чином, півлітрова пляшка горілки в роздрібному продажу коштуватиме не менше 70-75 гривень. Таке подорожчання горілки, на думку експертів, призведе лише до збільшення тіньового ринку і зменшення надходжень до бюджету. Попит породжує пропозицію. Інтернет вже рясніє пропозиціями горілки в 6- і 10-літровій пластиковій тарі, при цьому її виробники явно не сплачують акцизний податок.
Також набувають чинності нові акцизні ставки на пальне. Із 1 березня по-новому почали обчислювати ставку акцизного збору – не в євро за одну тонну, а за одну тисячу літрів. Одночасно з цим повинен відбутися перехід на електронне декларування акцизних накладних на пальне. Крім того, з квітня поточного року мінімальний тариф на газ для населення і теплокомуненерго планують підвищити на 53%, до 5 тисяч 500 гривень з ПДВ за тисячу кубометрів з 3 тисяч 600 гривень з ПДВ.
Продуктова безконтрольність
Однією з доволі серйозних проблем нашого часу є те, що ціни та якість продуктів ні в державі, ні в області, ні в Ужгороді ніхто не контролює. Як на ринку, так і нерідко в магазинах вартість однієї й тієї ж продукції може суттєво різнитись. А переконатись у цьому можна дуже просто, всього-на-всього обійшовши п’ять-шість крамниць міста і звернувши увагу на цінники.
Якщо, скажімо, у одному місці масло «Ферма» коштує 20 гривень, то в інших його вартість може бути і 25, і 35, сир «Російський» (200 г.) можна придбати і за 22, і за 42 гривень, а цукерки одного й того ж товаровиробника і за 80, і за 130 гривень за кілограм. На жаль, політика ціноутворення у нас зовсім відсутня, як і важелі, якими б здійснювався механізм вирівнювання цін. Водночас харчові продукти продовжують стрімко дорожчати… Уже в цьому році на 5,2–9,6% зросла вартість борошна, кисломолочної продукції, перлової та манної круп, на 2,4–4,4% – на хліб, гречку, молоко і масло, деякі фрукти, у 1,8 раза стали дорожчими кава, сіль, яйця, соняшникова олія. Крім того, м’ясо та м’ясопродукти подорожчали на 22,4–30,6%, а макарони, фруктові соки та риба – на цілих 36,4–48,3%.
Вбивчі податки
Мало того, що бюджет на 2016 рік просто шокував краян рядом «вбивчих» нововведень, та ще й Уряд знову не зміг утримати гривню на плаву. А разом із доларом пішли вгору і інші платежі… У НБУ вину за падіння курсу національної валюти переклали на… свята… Зокрема, заступник голови Національного банку пояснив, що через велику кількість вихідних у першому місяці року пропозиція валюти була обмеженою, а виручка на рахунки банків не поступала, що й вплинуло на динаміку падіння гривні. Як би там не було, але в одному Олег Чурій усе ж має рацію – вихідних у нашій державі справді забагато. Утім… надворі уже березень, а долар і далі продовжує стрімко зростати. Однак банківська політика справді вражає. А ще більше – податкова… Особливо – податки на пенсії та на депозити. Теоретично стягнення п’ятнадцятивідсоткової суми із і так невеликих джерел прибутку літніх краян є пограбуванням тих, хто все життя чесно трудився на благо держави.
Інше питання – податок на депозити, який фактично випорожнює кишені кожного, у кого є бодай якісь гроші на банківському рахунку, при цьому сума значення не має. Між іншим, у 2016 році податковий кодекс порадував нас і іншими, новими видами обов’язкових стягнень, а здійснювана сьогодні державна фіксальна політика, м’яко кажучи, ставить на коліна малий і середній бізнес.
Приміром, широко розрекламована нині процедура спрощення реєстрації підприємницької діяльності насправді лише створює додаткову тяганину для підприємців, яких викликають до ОДПІ по кілька разів. Справа в тому, що при реєстрації суб’єктам господарювання видаються ключі для електронної звітності. І тут з’являється перший підводний камінь… Виявляється, нове підприємство не може самостійно укласти договір про подачу звітності, через те що сама процедура цієї письмової домовленості ніде чітко не визначена. Звичайно, двояке трактування законодавчих норм дає можливість податківцям легко маніпулювати фізичними особами. Адже поки підприємець не прийде на поклон до інспектора, не домовиться, почати роботу фірми практично неможливо. Виходить, що фіскали використовують подібні нюанси для того, щоб побудувати корупційну схему, мати можливість здійснювати тиск на бізнес. Дійсно, наша економіка перебуває у стані клінічної смерті… і аби її реанімувати потрібно вживати невідкладних і дієвих заходів…
І наостанок…
Тим часом, коли уряд намагається «вичавити» з населення усі «соки» у фінансовому плані, високопосадовці набирають усе більше й більше кредитів від МВФ… хоча ніхто не думає над тим, хто, яким чином і коли буде їх погашати. При цьому протестні настрої українців одразу ж пересікаються «залізним» аргументом – війною на Сході… яка дозволяє «списати з рахунку» керівництва більшість навмисних і ненавмисних «ляпів» і залякати простих людей.
Здається, метою великої політики є не процвітання країни, а монополізація економіки, при чому будь-якими шляхами… Розмірковуючи про ситуацію в державі та сумні реалії життя закарпатців, чомусь пригадується вислів одного з мудреців: «Хто вміє – працює, хто не вміє – управляє, а хто не вміє управляти – править». Складається враження, що у нашому суспільстві саме так і є…