Ковбаса із шерстю та цукерки з хробаками

[Total: 0    Average: 0/5]

За що ми платимо? Права споживачів у закарпатських супермаркетах нерідко порушуються

Якщо раніше, переймаючись гастрономічними турботами, ми потерпали від продуктового дефіциту, то зараз радше нам знайомий «присмак» дефіциту коштів. А от крам нині можна знайти на всякий смак. Утім чи завжди його якість відповідає ціні? На жаль, інколи доводиться платити не просто за бренд, а за зіпсовану продукцію…

Приватна власність чи громадське місце?

Про мишей та тарганів у супермаркетах Ужгорода вже писано-переписано. Такі ж гризуни та комахи, звісно, є і в інших магазинах та у інших містах області, просто вони не стали «героями» стрічок у Фейсбуці та публікацій у ЗМІ. Не завжди громадськості вдається зафіксувати на електронні носії інформації порушення у крамницях. Персонал та охоронці окремих торговельних закладів поводяться з покупцями нахабно, забороняючи користуватись не тільки фотоапаратами, але й мобільними телефонами, мовляв, магазин – це приватна власність. Проте… така поведінка суперечить чинному законодавству. Згідно зі статтею 34 Конституції «Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір».

Отже, у правовій державі ніхто не має перешкоджати зйомкам і фотографуванню як у торговельних залах, так і в кафетеріях. Тому охоронці не мають жодного права відбирати від покупців апаратуру та вимагати видаляти знімки чи запис.

У ціну товару закладено навіть видатки на його рекламу

Багато хто любить купувати добре відомий крам, про який уже не раз чув або читав. Утім чи варто платити за бренд, коли можна купити аналогічну продукцію маловідомої фірми набагато дешевше? Справа в тому, що товаровиробники у вартість продукції включають усі видатки, у тому числі – на рекламу. Тож, теоретично, покупець платить за той ролик, який по десять разів на годину показують центральні телеканали. Тобто, теоретично, споживач викладає важко зароблені гроші не просто за продукцію, а насамперед за торговельну марку. Крім того, у вартість товару включено і оренду приміщень, і оплату праці персоналу, і маркетинг, і транспортні видатки, і ціну обладнання, і багато іншого. Зовсім інше питання – ошукування покупців на касах. Нерідко замість, скажімо, коробки сірників, продавець може «пробити» блок і відповідно взяти гроші за десять коробок.

– Купувала днями двадцять яєць. Вдома подивилася на чек, а там пише – тридцять. Іти в магазин з’ясовувати сосунки не стала. Потрібно було перевірити одразу, не виходячи з торговельного закладу, – нарікає літня хустянка Мирослава Кадар.

Подібна прикрість спіткала далеко не одного покупця. Комусь вдалося повернути гроші, а комусь, на жаль, ні.

– За п’ять кілограмів крупи з мене взяли як за десять. Добре, що побачила вчасно. Гроші мені не повернули, бо чек був уже на руках, однак на «привласнені» від мене 160 гривень я дібрала ще п’ять кілограмів рису, – ділиться думками ображена покупчиня з Мукачева Лариса Турок.

Не раз у закарпатських супермаркетах трапляються ексцеси і з акційними товарами, коли на продукції покупець бачить один цінник, а на чекові – зовсім іншу суму… Проте, якщо «похибку» не виявити одразу, щось доводити згодом уже пізно.

Ковбаса із шерстю та цукерки з хробаками

Часом у звичних для себе продуктах вдається знаходити зовсім незвичні речі. Скажімо, доволі неординарно виглядає накладний ніготь у йогурті або залізний шуруп у скибці сиру. Проте у нас можливо все!

– Коли почав різати хліб, ніж вперся у щось тверде. Подивився, а там… 10 копійок. Це що, бонус для клієнтів? Або халатність кухарів? Не можу ніяк зрозуміти. Але гроші, як відомо, є розплідниками інфекцій, тож не дуже хотілося вже їсти той буханець, – розповідає ужгородець Василь Король.

Іншому ж краянину «поталанило» виявити у ковбасі шерсть гризуна.

– Відчуття огиди досі не покидає мене, коли думаю про ту горе-знахідку. Щурів я в житті бачив не раз, але щоб у ковбасі — вперше. Не розумію, як шматок шкіри пацюка міг потрапити до фабричного продукту. Уже більше місяця не вживаю м’ясні вироби і навряд чи ковбасу колись іще їстиму взагалі, – каже Олексій Ковчар із Виноградова. – Шкода, що не додумався здати «кіндер-сюрприз» на експертизу в лабораторію або віднести виріб у магазин. Хай би показали його товаровиробнику.

Та найгірше, коли неякісна продукція потрапляє до дитячих рук, адже організм маленьких створінь найбільш вразливий до бактерій.

– Придбавши в супермаркеті пакет цукерок, залишила їх у сумці, а сама вдома поралась по господарству. Зайшовши до кімнати, виявила, що трирічна донька їсть солодощі.

Розгорнула ласощі і я. Від побаченого жахнулася. На цукерці сидів хробак. Взяла іншу – так само. Скільки «протеїнових паразитів» проковтнула дитина – не знаю. На щастя, проблем із її здоров’ям не було. Однак я взяла цукерки і віднесла до магазину. Гроші за них мені повернули, а шоколад із «незваними гостями» обіцяли підправити на завод, – зауважила молода мама з Тячева Марта Кукуль.

Як не прикро, та далеко не завжди покупцеві вдається відстояти свої права. Ні продавці, ні адміністратори торговельних закладів не дуже хочуть відшкодовувати жертвам збитки, нерідко вдаючись при цьому до усіляких хитрощів. Утім усе ж на подібні неприємні нюанси не варто закривати очі. Можна, звичайно, звернутися до санепідемслужби, до Інспекції з питань захисту прав споживачів області, найняти адвоката. Проте, в будь-якому разі, потрібно мати реальні докази своєї правоти. А ще варто знати закони і проявляти наполегливість, бо судитися підприємцям зовсім не вигідно, юридична «тяганина» може обернутися для них комплексом перевірок і не дуже приємним спілкуванням із представниками контролюючих органів.

Марина АЛДОН, газета “НЕДІЛЯ”

Comments are closed.