Цими днями Верховна Рада ухвалила останній із необхідних законів «безвізового пакета», що стосується подання декларацій посадовими особами. Вимога теоретично спрямована на подолання корупції в державі і поліпшення інвестиційного клімату в Україні. Враховуючи, що Закарпаття межує зі Словаччиною, Угорщиною, Польщею і Румунією, населення зацікавлене у міжнародному співробітництві, однак чи вірять ужгородці у реальне подолання корупції на всіх рівнях влади?
Микола Бокоч, юрист:
– Де-факто закон є імплементацією Угоди з ЄС. Утім викорінити хабарництво у державі не так просто, як комусь здається. Зокрема, в Закарпатті, де давним-давно населення ментально звикло «дякувати» лікарям, вчителям, посадовцям у матеріальному еквіваленті. До антикорупційного закону ставлюся з оптимізмом. Подібні речі я завжди вітаю. Хочеться вірити, що бодай якісь кроки у цьому напрямку буде зроблено найближчим часом. І все ж не думаю, що за кілька місяців, навіть років вдасться повністю подолати проблему.
Ярослав Король, підприємець:
– Сприймаю подібні нововведення скептично. Не тому, що сам не прагну дієвих змін, а тому, що смішно, коли з високих трибун заявляють, що у Верховній Раді корупцію подолано. У нашому ж краї процвітає не тільки корупція, але ще й контрабанда – і це не тільки спиртне та цигарки, деревина та нелегали… Одним розчерком пера таке складне питання вирішити практично неможливо. Для боротьби з хабарництвом, скажімо, потрібно створювати якусь спеціальну службу. І це маєбути не поліція, не прокуратура, а відповідний контролюючий орган, незалежний від силових структур, але здатний відстоювати інтереси громадян, якщо треба, навіть у Європейському суді з прав людини.
Василь Молнар, сезонний робітник:
– Закарпатці – народ винахідливий. Привчили до хабарів уже навіть чехів. Тут така мафія, що подолати її майже неможливо. Розрекламована антикорупційна прокуратура – ніщо інше, як чергова мильна бульбашка з боку політиків, адже проводитимуть конкурсний відбір ті ж чиновники, а не громадськість. У нашому місті мало яку довідку видадуть без хабара, тим більше коли потрібно вирішити якесь питання терміново. Хто би що не казав, а насправді мало хто не зіштовхувався з корупцією в повсякденному житті.
Анжеліка Грицак, студентка:
– Політики – чудові оратори. Вони вміють гарно говорити, але здебільшого їхні слова розходяться з реальними вчинками. Корупція ж існує вже не один десяток років. Принаймні, у вузах. За гроші у нас можна купити все, у тому числі – диплом. Проте справжні знання потрібно здобувати самим. Я вірю, що вони у житті потрібні. Звичайно, антикорупційна платформа цікава, проте вона повинна стати ефективною інституцією для прогресу у всіх сферах життєдіяльності, а не спрямовуватись на ефемерну псевдогромадську діяльність з метою піару певних громадських діячів чи політичних сил.
Олег Куцин, економіст:
– Корупція починається у пологовому будинку і закінчується на цвинтарі. Бо як за радість материнства жінки платять, так і хороше місце на кладовищі потрібно купувати. Нещодавно, між іншим, міжнародні експерти проводили у всіх регіонах України соцопитування саме на цю тему. Як виявилося, в Закарпатті хабарі давали найбільше респондентів у державі – 93% опитаних. При цьому, 60% краян переконані, що іншим шляхом існуючі проблеми вирішити неможливо. Однак цікаво, що саме в нашій області населення найбільше вірить у те, що хабарництво можна подолати законним шляхом. Так, зокрема, вважають 78% тих, хто взяв участь у дослідженні. Що ж стосується особисто мене, то дуже сподіваюся, що громадськість, яка з кожним роком стає все більш політично свідомою, знайде важелі для того, щоб «зламати» злочинну систему.
Сільвія Маслей, пенсіонерка:
– Рано чи пізно корупцію буде подолано. У мене дочка живе в Канаді. Нещодавно їздила до неї. Там усе прозоро, про якісь «подачки» не може бути й мови. Усі діють у рамках чинного законодавства. Хабарі ніхто не бере й ніхто не пропонує, бо за це можна отримати реальний термін ув’язнення. На жаль, не все ще в нашому місті так, як би хотілося. Навіть у садок дитину влаштувати без знайомств важко. Однак не будьмо песимістами. Треба вірити в хороше, адже тільки так можуть наступити позитивні зміни – спочатку у свідомості суспільства, а далі і в державі.
Газета “Наш Ужгород”