Доставка періодики Закарпатською дирекцією «Укрпошти» не витримує жодної критики

[Total: 0    Average: 0/5]

Скільки можна експериментувати з газетярами та з власними ж клієнтами? Уже другий тиждень читачі не можуть придбати в кіосках газети «Наш Хуст», «Неділя» та низку інших видань.
Уже другий тиждень читачі не можуть придбати в кіосках газети «Неділя», «Закарпатські оголошення», «Поради», «Робота та навчання», «Програма на тиждень», «Наш Хуст» та низку інших видань. Численні нарікання краян, безперечно, можна зрозуміти. Але, не володіючи ситуацією, громадськість хибно вважає, що якщо газет немає в продажу – винні колективи редакцій чи видавці.

Справа в тому, що нещодавно відділ сортування газет ЦОП ОД УДППЗ «Укрпошти», який знаходився в Мукачеві, було перенесено до Ужгорода. Після цього й почалися проблеми з доставкою нашого видання та іншої кореспонденції мешканцям області.

Слід зазначити, що за три дні (від п’ятниці, 15 квітня, до неділі, 17 квітня) додзвонитися до обласної дирекції центру обробки пошти було неможливо. На телефонні дзвінки ніхто не відповідав… Ніхто досі, до речі, так і не пояснив, чому права краян на своєчасну доставку періодики – відверто ігноруються. Якщо половина Закарпаття залишилася без газет, на які чекала – це, виходить, проблема самих же краян, а не ЦОП.

Загалом «оперативність» закарпатських поштовиків не витримує жодної критики. Газети, які повинні були з’явитися в продажу у п’ятницю ледве доходять до читачів у вівторок-середу наступного тижня, коли вже інформація, розміщена на шпальтах видань стає для людей застарілою і нецікавою, адже не секрет, що одним з основних критеріїв, якими керуються у роботі ЗМІ є оперативність подачі матеріалів, бо як стверджує народна мудрість: «Ложка добра до обіду».

Загалом «оперативність» закарпатських поштовиків не витримує жодної критики. Газети, які повинні були з’явитися в продажу у п’ятницю ледве доходять до читачів у вівторок наступного тижня, коли вже інформація, розміщена на шпальтах видань стає для людей застарілою і нецікавою, адже не секрет, що одним з основних критеріїв, якими керуються у роботі ЗМІ є оперативність подачі матеріалів, бо як стверджує народна мудрість: «Ложка добра до обіду».

Останнім часом «Укрпошта» взагалі працює за дивним принципом. Періодика передплатникам час від часу не доставляється. Читачі нерідко змушені йти у відділення «Укрпошти» з квитанціями і з’ясовувати, чому у поштових скриньках немає певних газет. Аби «загладити» ситуацію, краянам можуть запропонувати взамін не отриманого видання інше, як правило – з числа тих, засновниками яких є органи влади. Але ж у кожного читача є власні пріоритети, власні уподобання – у тому числі й серед ЗМІ. Звісно ж, людині далеко не байдуже що читати і в якій саме газеті. А, можливо, читач чекає саме на матеріал про себе, або про своїх знайомих, на своє оголошення, чи на власну рекламу. До того ж, оформивши передплату, людина автоматично заплатила за товар (газету), а отже – повинна його отримати. Логічно ж, що розрахувавшись у магазині за хліб, ніхто не хоче йти додому без паляниці. І це – законне право кожного споживача – як продуктів, так і інформації. До того ж, відповідно до Закону «Про захист прав споживачів» кожен громадянин держави має право відсовувати власні інтереси у конституційному порядку, тобто, через суд.

Утім… постійні претензії від населення за невчасно доставлену, чи взагалі не доставлену газету, як правило, вислуховують колективи редакцій. Поштовикам же до невдоволених краян немає справи. Вони свою роботу хоч і не виконують так, як треба, але їхня «хата», виходить, що скраю…

Звичайно, реформування, на які «Укрпошта» намагається списати, усі «ляпи» виробничого процесу, поштовому зв’язку потрібні. Але від цих, так би мовити «реформ», принаймні, не повинні страждати ні ЗМІ, ні читачі. Усі ж порушення щодо доставки газет повинні каратися і для цього мають застосовуватися відповідні штрафні санкції.

На жаль, «Укрпошта» досі є монополістом на ринку українських поштових послуг, у крайньому разі, у сфері розповсюдження періодики і це дає можливість підприємству зв’язку диктувати видавцям власні умови і нехтувати інтересами власних же клієнтів. Адже непоодинокими є випадки, коли після того, як краяни протягом тривалого часу не отримують газети, вони або вимагають повернути гроші за передплату, або дають собі слово ніколи не передплачувати певних видань, хоча редакції ніколи не «зривають» виходу в світ газет. Однак безвідповідальне ставлення поштовиків до виконання своїх функціональних обов’язків підриває авторитет друкованих ЗМІ. Саме низька якість доставки газет є однією з причин зменшення тиражів ряду видань і саме через це газети, які б могли виходити кожні 2-3 дні, виходять лише раз на тиждень.

Таким чином, «Укрпошта» ігнорує чинний наказ Мінтрансзв’язку (від 12.12.2007 року №1149), в якому чітко вказано, що кількість доставок пошти має бути щонайменше 5-6 разів на тиждень, і лише в населених пунктах, де проживає менше 1 тис. осіб, доставки можуть здійснюватися 4 рази на тиждень. Тобто, одержувачі повинні отримувати поштові відправлення у день їхнього надходження до сортувальних вузлів.

У той же час, оскільки кожен друкований засіб масової інформації зацікавлений у збільшенні кількості читачів, наші журналісти намагаються якомога оперативніше інформувати громадськість про події, готувати актуальні і цікаві матеріали, при цьому, наше видання своєчасно здає до друку і відвантажує «Укрпошті» замовлені тиражі.

Тому, шановні читачі, повідомляйте про випадки неотримання або невчасного отримання передплачених видань! А щодо «Укрпошти», то сподіваємося, що серйозні недопрацювання у своїй діяльності поштовики найближчим часом таки вирішать. У іншому разі будемо змушені звернутися до Генеральної дирекції УДППЗ з вимогою оперативно вжити заходів щодо усунення причин недобросовісного відношення до роботи працівників центру обробки пошти в Закарпатті.

P.S. Взяти коментар щодо ситуації, що склалася з постачанням газет від начальника Закарпатської дирекції УДППЗ «Укрпошти» Віктора Войтко, на жаль, не вдалося. Дівчина-секретар, влаштувавши кількахвилинний культурний допит, з’єднати з керівником все одно відмовилась, натомість порадивши звернутися до начальника Поштамту Сергія Заїки, який, до речі, незважаючи на мою годинну «атаку» телефонної лінії, на дзвінок так і не відповів.

Марина АЛДОН

Comments are closed.