27 квітня – пам’ять святителя Мартина Сповідника, папи Римського

[Total: 0    Average: 0/5]

Святитель Мартин Сповідник, папа Римський, був уродженцем Тосканської області в Італії. Він здобув хорошу освіту і вступив до кліру Римської Церкви.

 

Після смерті Папи Феодора I пресвітер Мартин був обраний на престол.

У той час мир Церкви був порушений єрессю монофелитів, що отримала широке розповсюдження. Нескінченні спори монофелітів з православними відбувалися у всіх верствах населення. Імператор Констанс і Константинопольський Патріарх Павло II також були прихильниками єресі монофелітів. Імператор Констанс в 649 році видав єретичний “Зразок віри” (Тіпос), обов’язковий для всього населення. У ньому заборонялися всякі подальші суперечки.

Святий папа Мартин, твердий поборник Православ’я, скликав у Римі Помісний Собор, який засудив монофелітську єресь, і одночасно послав Константинопольському Патріархові Павлу послання благаючи повернутися до православного сповідання.

Розгніваний імператор наказав Олімпію зібрати військо і доставити святителя Мартина на суд. Але Олімпій, прибувши в Рим, побоявся духовенства і народу, що зійшовся на Собор, і підіслав воїна, щоб таємно вбити святого Папу. Коли вбивця наблизився до святителя Мартина то несподівано осліп. Переляканий Олімпій поспішно виїхав до Сицилії і незабаром був убитий у битві.

У 654 році імператор послав до Риму з колишньою метою іншого воєначальника, Федора, який пред’явив святителю Мартину тяжкі звинувачення в таємному спілкуванні з ворогами імперії – сарацинами, богозневаги Пресвятої Богородиці та неканонічному вступі на папський престол. Незважаючи на висунуті римським духовенством та мирянами докази повної невинності святого Папи, воєначальник Феодор вночі із загоном воїнів схопив святителя Мартина і відправив його на один з Цікладскіх островів (Наксос) в Егейському морі. Цілий рік нудився святитель Мартін на цьому майже безлюдному острові, терплячи нестатки і образи від варти. Потім змученого сповідника направили на суд до Константинополя.

Хворого старця принесли на ношах, але судді грубо наказали йому піднятися і відповідати стоячи. Поки йшов допит, воїни підтримували ослаблого від хвороби святителя. На суді виступили лжесвідки, які звинуватили святого в зрадницьких зв’язках із сарацинами. Упереджені судді не стали навіть слухати виправдань святителя. У глибокій скорботі він сказав: “Господу відомо, яке велике благодіяння подасте ви мені, якщо скоро віддасте мене смерті”.

Після такого суду святителя в роздертому одязі виставили на знущання натовпу, яку змушували кричати: “Анафема Папі Мартину!” Але ті, хто знав, що святий Папа страждає безневинно, зі сльозами йшли. Нарешті сакелларій, посланий імператором, підійшов до військо збирає й оголосив вирок – позбавити Папу сану і віддати на смертне покарання. Напівголого святителя закували в ланцюги і потягли до в’язниці, де уклали з розбійниками. Вони були більш милосердні до святителя, ніж єретики.

Тим часом імператор прийшов до вмираючого Константинопольського Патріарха Павла і розповів йому про суд над святим Мартином. Той відвернувся від імператора і сказав: “Горе мені! Ще нове діяння до мого засудження”, – і просив припинити тортури святителя Мартина. Імператор знову послав до святителя до в’язниці нотарія та інших осіб для додаткового допиту. Святитель відповідав їм: “Якщо навіть і роздрібнять мене, не буду в спілкуванні з Константинопольською Церквою, поки вона перебуває в зловір’ї “. Мучителі були вражені мужністю сповідника і замінили смертну кару засланням у віддалений Херсонес Таврійський.

Там 16 вересня 655 року святитель і упокоївся, виснажений хворобою, нуждою, голодом і злиднями. Він був похований поза містом у Влахернській церкви в ім’я Пресвятої Богородиці.

Єресь монофелітів була засуджена на VI Вселенському Соборі в 680 році. Мощі святого сповідника папи Мартина були перенесені до Константинополя, а потім у Рим.

http://religions.unian.ua

Comments are closed.