Рівень травматизму на виробництві в області помітно знизився
Попередній рік в Україні минув під знаком реформування органів державного управління. У рамках проведення цих реформ створено чимало служб, які здебільшого стали правонаступниками тих, що існували раніше. Так, понад півроку тому почала працювати Державна служба України з питань праці, територіальним органом якої у нашому краї є Управління Держпраці у Закарпатській області. Структура ця нова, однак утворена вона шляхом об’єднання двох центральних органів виконавчої влади – державної інспекції з питань праці, котра контролювала дотримання вимог законодавства про працю, і Держгірпромнагляду, який здійснював наглядову діяльність за охороною праці та промисловою безпекою на підприємствах. Водночас Управлінню Держпраці передано функції державного нагляду у сфері гігієни праці, котрі раніше належали санепідемслужбі. Отже, як працюється новому Управлінню і в чому полягає специфіка його діяльності, газета «НЕДІЛЯ» поцікавилася в його керівника Богдана ДОРОША
– Богдане Володимировичу, на Управління Держпраці, як відомо, покладено здійснення контролю за суб’єктами господарювання. У чому полягає ця наглядова діяльність?
– Крім заходів державного нагляду, тобто перевірок, наше Управління здійснює превентивні заходи з метою недопущення порушень трудового законодавства, вимог охорони праці. Тобто його діяльність більше спрямована на допомогу суб’єктам господарювання. Спеціалісти Держпраці організовують різні заходи: зустрічі з трудовими колективами, круглі столи, семінари, бесіди, конкурси, тренінги тощо, під час яких роз’яснюють положення трудового законодавства, правила безпеки на виробництві. Водночас ми проводимо перевірки. Частина з них – планові. Про них повідомляємо заздалегідь, попередньо визначивши об’єкт, котрий будемо перевіряти. Іншу частину становлять позапланові. Варто також зауважити, що тепер у спеціалістів нашого Управління побільшало повноважень.
– Чи вже знято мораторій на проведення перевірок? Як часто перевіряєте суб’єкти господарської діяльності?
– Так, справді, такий мораторій був застосований, він тривав до 1 липня 2015 року. На сьогодні мораторій знято. Згідно із Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» планові перевірки здійснюються з періодичністю відповідно до ступенів ризику. Вони обов’язково погоджуються з центральним органом – Державною службою України з питань праці. А ось що стосується позапланових, то вони проводяться на підставах, наведених у статті 6 ЗУ «Про основні засади…». Існують шість таких підстав. До них належать перевірки за зверненнями самого суб’єкта господарювання (власник просить, щоб його перевірили), звернення фізичних осіб (самих працівників про порушення їх прав), перевірки виконання раніше виданих приписів, неподання відповіді на припис і перевірки у разі нещасного випадку.
– З якими питаннями люди найчастіше звертаються до вас?
– В основному громадян турбує оплата їхньої праці. Тому із 160 цьогорічних звернень близько 145 стосувалися порушення прав щодо виплати зарплатні (затримання, заборгованість, непроведення індексації, недотримання мінімальних розмірів).
– А були звернення за надуманими підставами?
– Звісно, і такі бувають. Принагідно хочу зауважити, що Закон України «Про звернення громадян» чітко регламентує, які звернення потрібно розглядати. Вони повинні бути насамперед належним чином оформлені.
– Управління Держпраці зазвичай розслідує нещасні випадки на виробництві. Чи вживаєте заходів, аби запобігти їх виникненню?
– Зі свого досвіду знаю, що кожен такий випадок унікальний. Але майже завжди під час їх розслідування наші спеціалісти потрапляють, як то кажуть, між двох вогнів: з одного боку – потерпілий, з іншого – його роботодавець. І тут потрібно не помилитися, а головне – об’єктивно з’ясувати, виважити все до дрібниць, встановити причини та обставини, за яких сталося нещастя. Дуже часто ми зіштовхуємося із приховуванням фактів, що може потім негативно позначитися на об’єктивності прийнятого рішення. Або роботодавець щось не розказує, прагнучи себе захистити, або сам потерпілий вигадує чи недоговорює щось, аби отримати компенсацію за завдану шкоду. До речі, останнім часом кількість нещасних випадків на виробництві зменшилася, а рівень травматизму суттєво знизився. Це анітрохи не дивує. Адже в цьому не остання заслуга і нашого Управління, спеціалісти якого постійно проводять різні превентивні заходи, спрямовані на запобігання виробничого травматизму. У 2015 році (порівняно з 2014-м) у нашому краї більше ніж на половину поменшало випадків смертельного травматизму (4 проти 9). А нещодавно в Україні відзначався Всесвітній день охорони праці, з нагоди якого було проведено чимало заходів профілактичного характеру. Однак ми продовжуємо працювати у цьому напрямі.
– Зараз у деяких містах області з’явилися пересувні атракціони. Яким чином перевіряєте такі місця відпочинку?
– Весняно-літня пора – це сезон масового відпочинку. Саме в такий час по області в різних місцях з’являються пересувні атракціони. Але маємо і стаціонарні розважальні центри. Що хочу сказати з цього приводу? Існують «Правила будови та безпечної експлуатації атракціонної техніки», відповідно до яких розмежовують атракціони на стаціонарні і пересувні. У нашій області зареєстровано 9 суб’єктів господарювання, котрі займаються експлуатацією атракціонної техніки (понад 50 атракціонів), з них три стаціонарні – у Боздоському парку в Ужгороді, в Мукачеві та у Виноградівському районі. Це атракціони підвищеної небезпеки, на їх експлуатацію потрібно отримувати у нас дозвіл. Ми знаємо, де вони знаходяться, контролюємо, водночас можемо перевірити. Інша річ – пересувні атракціони. Щоб їх перевірити, ми повинні у плані перевірок на наступний квартал це передбачити. За цей час власник, котрий прочитав план на сайті, швиденько згортає свою діяльність (скажімо, на площі Петефі) і переїжджає з гойдалками в іншу область України. А для позапланової перевірки, як я вже казав, мають бути законні підстави.
– Чимало проблем додають краянам і ліфти. Що можете сказати з цього приводу?
– Ліфти – це проблема не тільки окремо Ужгорода чи області. Це проблема загальнодержавного масштабу. У нашому Управлінні обліковано понад 880 ліфтів, з них значна частина вже відпрацювала свій термін експлуатації – понад 25 років. Щоб визначити їх придатність для подальшої роботи, потрібно провести експертне обстеження. Неабияку проблему становлять (маю на увазі у нашому краї) ліфти в будинках так званої словацької забудови. Для їх ремонту немає відповідних запчастин, оскільки у сусідній державі вони давно зняті з виробництва. Водночас ми лише здійснюємо контроль, а зацікавлені у безпечній роботі таких об’єктів повинні бути насамперед власники. Адже їм відповідати за будь-які ексцеси, пов’язані з експлуатацією ліфтів.
– Як відомо, згідно з останніми змінами у трудовому законодавстві, значно посилилися фінансові санкції. Чи є вже випадки штрафування порушників за новими розмірами штрафів?
– Так, розміри штрафів суттєво збільшені. Особливо законодавець посилив відповідальність за нелегальне працевлаштування (штраф понад 41 тисячу гривень), за безпідставне звільнення працівника (від 8,5 до 17 тисяч гривень) та інші. На сьогодні за порушення трудового законодавства в області винесено 45 постанов на суму понад 100 тисяч гривень. Під час проведення перевірок ще на початковій стадії ми намагаємося не припускатися помилок, об’єктивно підходимо до цього питання, тому оскаржень цих рішень не було. Водночас хочу вкотре нагадати, що штрафи чималі, тож краще не легковажити і не порушувати Закон.
– Останнім часом у нашому суспільстві загалом і в Закарпатті зокрема активно обговорюється новий Закон «Про Державну службу». На вашу думку, що слід очікувати від нього держслужбовцям?
– Думаю, ще зарано щось конкретно говорити з цього приводу. Закон набрав чинності з першого травня, але нині до нього є багато запитань, на котрі не готові дати відповіді навіть фахівці у цій галузі. Днями Державна служба праці проводила семінар на цю тему з кадровими службами обласних Управлінь, аналогічний семінар проводився і в нашому Управлінні. За його підсумками можу сказати, що держслужбовців однозначно очікують певні зміни, що стосуватимуться оплати їх праці, розподілу категорій посад, розмежування службової і політичної діяльності, визначення з громадянством тощо. Але як застосовуватимуть механізми цього закону на практиці, побачимо з часом. До нього ще розробляються відповідні постанови та нормативні акти.
– І на завершення, чи є суттєві відмінності у роботі Управління Держпраці порівняно з Держгірпромнагляду й Держінспекції праці, на базі яких була створена ваша структура?
– Із суттєвих змін хіба те, що тепер питання трудового законодавства виведені із «Основних засад». У цьому плані нам стало простіше працювати.Уже не потрібно повідомляти суб’єкт господарювання про проведення перевірки. Раніше було як – ми повідомляли керівництво чи власника, йшли на підприємство, а там вже встигли навести лад. У питанні охорони праці якихось значних змін немає, тільки в одному – ми в основному проводимо планові всебічні перевірки, тобто перевіряються всі об’єкти суб’єкта господарювання всіма галузевими інспекторами.