Правоохоронними органами гальмується розслідування

Розслідування викрадення закарпатського журналіста гальмується правоохоронними органами.

28 березня 2014 року злочинна група в складі трьох осіб в м.Чоп напала на кореспондента видання “Трибуна” Валерія Наталевича, кинула його в автівку і вивезла за межі міста, утримуючи близько 5-ти годин в покинутому будинку в с.Саловка.  Метою цих злочинних дій було завадити журналісту відвідати сесію Чопської міськради.

Правоохоронні органи з великою неохотою взялися за розслідування справи.Громадський активіст Лариса Ступак з цього приводу задала риторичне запитання на своїй сторінці у мережі Фейсбук:

Шановний прокурор, Іван Савко що заважає винести підозру злочинцям?

Валерій Наталевич з цього приводу з сарказмом зазначив:

Наталевич найменше спантеличений відсутністю пам’ятника собі коханому. Також він не здивований “блиском розуму” свого. Так само, як не шукає (і не шукав) навмисно собі пригод. Просто Наталевич не ховався, коли навколо починало відбуватися щось нездорове. Тим більше, в його рідному місті, де він народився, виріс і прожив усе своє життя – на відміну від тих, хто намагався “рулити” тут на свій лад. Тут навіть ніхто нікому на хворе місце не наступав – все відбувалося в головах дрібних чоловічків з хворою уявою, гіпертрофована самооцінкою і манією величі.

Чи отримав хтось користь від всього цього? Дивлячись який лінійкою її міряти: Царів немає – вони не при справах; бандити тепер вітаються, махаючи ручкою здалеку, ходять на допити і вже відмовляються від своїх погроз (підтримка колишніх покровителів щось не видно – їх використали і кинули); я перебуваю там, де і був, але знаю тепер гавно (нашу українську “правову систему”) на смак. Чи хотів я змінити світ? Ні, це в поодинці не під силу. Зате під силу змінити себе і свої погляди, і знайти правильні орієнтири. Зрештою, хто ми є, як не те, що з нас зробили труднощі.

Так що спасибі всім ідіотам і ворогам, хто робить нас сильнішими! І спасибі всім, хто у важку хвилину протягнув мені руку допомоги: Лора Приходько і Pavlo Fedaka.

www.trubyna.org.ua