Переселенці на Закарпатті повернули в бюджет 68 тисяч гривень

Більше одного мільйона гривень незаконних виплат отримали переселенці, які нині проживають у Закарпатській області. Такі порушення виявила Держфінінспекція, яка проводить перевірки правомірності нарахування соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Чому переселенців лишають соціальних виплат та як вони реагують на подібні порушення, дізнавалася «НЕДІЛЯ»

З квітня цього року Державна фінансова інспекція по всій Україні перевіряє, чи законно внутрішньо переміщені особи, тобто переселенці, з 2014 року отримують соціальні виплати за місцем реєстрації. З цього часу по Закарпатській області сума виплат склала 28 мільйонів гривень, або трохи більше одного мільйона на місяць, повідомили в департаменті соцзахисту Закарпатської області.

Перший заступник начальника Держфінінспекції краю Світлана Миголинець повідомила, що «на території Закарпатської області налічується більше 4 тисяч переселенців, із них перевірено близько 2 тисяч, тобто приблизно 50%. На сьогодні зафіксовано порушень на 1 мільйон 300 тисяч гривень».

Мінімальна сума виявлених переплат складає 120 гривень, максимальна – кілька десятків тисяч.

Порушення фінінспекція виявила у 10% перевірених випадків. Це, кажуть у відомстві, високий показник. Утім, хто винен у такій ситуації, говорити не беруться. Начальник Держфінінспекції в Закарпатській області Микола Рябець каже: «ми можемо вказати по актах ревізії лише посадових осіб, за чиїми підписами, в чиї функціональні обов’язки входить дане питання, це в нас в актах чітко зазначено, ну а вже їхню долю, рівень відповідальності хай визначає суд».

Один із тих, кому припинили виплати, Сергій. Чоловік разом із дружиною і дитиною свого часу переїхав до Закарпаття з Криму. Сергій погодився висловити свою думку телефоном. Розповів: через те, що на дружині зареєстрована третина від двохкімнатної квартири в іншій області, про що родина не знала, сім’ї зупинили виплати і попросили повернути виплачене раніше. Утім у тій же квартирі вже живуть дві інші сім’ї, в’їхати туди фізично неможливо, пояснив чоловік, тому певен, рішення про припинення соцвиплат мають приймати, розібравшись у ситуації конкретної родини. «Виходить так, що у мене зараз вимагають повернути всі гроші, які соцслужба виплачувала за весь період. Але нам поставили строк – повернути через 4-5 місяців. Ми маємо повернути 27 тисяч, а це перевищує мої доходи за ці п’ять місяців. Я звертатимуся до народних депутатів, щоб вони внесли зміни до закону… Я розумію, що незнання законів не звільняє від відповідальності. Доведеться повертати, але я мушу просити про якусь реструктуризацію. Якщо гроші виплачували протягом двох років, то, можливо, за два роки я зможу повернути їх…»

В обласному департаменті соціального захисту пояснюють: на рішення про допомогу соцзахист має 10 днів, натомість перевірити дані мешканців інших областей України не можуть, поки не запрацює загальна система доступу до даних громадян по всій Україні. Її в тестовому режимі почали запроваджувати тільки з 1 серпня цього року. Тому соцпрацівники змушені вірити переселенцям на слово.

Порядок виплат регулює постанова Кабінету міністрів №505 від жовтня 2014 року. У пункті 6 документу чітко вказано:

6. Грошова допомога не призначається у разі, коли:

– будь-хто з членів сім’ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована  територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення;

– будь-хто з членів сім’ї має на депозитному банківському рахунку кошти у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

До речі, переселенець непрацездатного віку отримує трохи більше 800 гривень соціальної допомоги, працездатна людина (за умови, що вона працює) – 420 гривень. При цьому на одну родину держава може виплатити не більше 2 тисяч 400 гривень допомоги.

Заступник директора обласного департаменту соцзахисту Наталія Омелянюк зазначила, що «призначення допомоги здійснюється в управліннях соцзахисту за відомостями, які внутрішньо переміщена особа декларує сама. Люди повинні розуміти, що вони несуть повну відповідальність за інформацію, яку вони надають. На сьогодні не встановлено термін, за який період треба повернути ці кошти, але якщо особа відмовляється повертати в добровільному порядку, тоді управління подає до суду».

До громадської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини в м. Ужгороді, яка надає консультації переселенцям, поки отримали одне звернення з приводу повернення соцвиплат до бюджету. Юрист Юрій Опаленик припускає, що згодом звернень може побільшати: «Я завжди раджу звертатися в суд, якщо людина переконана, що в чомусь вона права. Тим самим вона може захистити своє право. Тим більше що ситуації бувають різні. Може хтось уже не має даного майна, проте по документах воно являється ще його. В кожному порядку треба розбиратися індивідуально. Таких справ судових у нас ще не було. І практики в Україні такої, я думаю, також ще немає».

Станом на 8 серпня переселенці, які живуть на Закарпатті, повернули державі 68 тисяч гривень соціальних допомог. А це 5% від загальної суми виявлених порушень в області.

Тетяна ЛЕШКО, газета «НЕДІЛЯ»