Ми є тим, що ми їмо

Траян Мустяце: «Я не позиціоную себе як сироїд, просто харчуюся живою їжею»

Зараз у суспільстві все більше точиться розмов довкола здорової їжі та правильного харчування, однак мало хто при цьому бажає кардинально змінювати раціон, а на тих, хто не вживає м’ясо, оточуючі нерідко дивляться, як на неандертальців. Однак статистика – річ вперта. Як вона свідчить, сироїди почуваються набагато краще за інших і виглядають молодшими за свій вік. Тож у чому секрет здоров’я прихильників вітаріанізму? Про це наша розмова з учителем музики із селища Дубове Тячівського району Траяном Мустяце, відомим завдяки участі у всеукраїнському медіапроекті Ukraїner

– Траяне, твоє ім’я не сходить із вуст багатьох українців. Про тебе говорять як про людину неординарну і сильну духом. Ukraїner відкрив тебе краянам як мандрівника, дослідника, але мало хто знає про те, що ти харчуєшся сирою їжею. Із чого все почалося?

– По-перше, мені не подобається, коли мене називають прибічником вітаріанізму. Я не позиціоную себе як сироїд, просто харчуюся живою їжею. Почалося все шість років тому із того, що я кинув палити. Потім майже одразу перестав їсти м’ясо. Із їжі тваринного походження вживав тільки рибу. Саме нею замінив м’ясну продукцію. Утім поступово перейшов до більш суворої форми вегетаріанства – веганства, виключивши з раціону молочну продукцію, яйця. І вже два з половиною роки я зовсім не вживаю термічно обробленої продукції. Саме це й називають сироїдінням. Але це право кожної людини – харчуватися тим, чим вона бажає.

– Як поставилися рідні та друзі до такого непростого вибору?

– Нормально. Батьки думали, що я тимчасово експериментую, а потім все повернеться на круги свої. Друзі ж дивувалися, оскільки знали мене зовсім із іншого боку. Я любив «круті тусовки», палив найбільше з них усіх, вживав алкоголь. Однак моє рішення вони поважають. Мої принципи не заважають мені знаходитися з ними в одній компанії, спілкуватися. Просто я їм те, що вважаю здоровою і вітамінною їжею природного походження. Інша справа, що змінилися теми розмов, мене цікавить самовдосконалення, робота над собою, пізнання себе… У цьому плані однодумців дійсно мало. Серед близьких друзів сироїдів немає зовсім.

– У тебе була якась мета, коли ти розпочинав експерименти з їжею?

– Ні. Мені просто хотілося щось змінити в житті. Були два шляхи: або деградувати, або розвивати себе. Почав шукати інформацію про здоровий спосіб життя. Нині для цього є Інтернет, можна придбати багато цікавої літератури. Тож поступово моє нове захоплення почало приносити задоволення. Я вирішив перейти на продукти, які є корисними для мого організму, не зашлаковують, не забруднюють, а навпаки – очищають його. Не дарма кажуть, що ми є тим, що ми їмо. Справді, від харчування змінюється не тільки зовнішній вигляд, шкіра, нігті, волосся, але й думки. Розум стає більш ясним, здатним «генерувати» нові ідеї. До речі, чому між творчими людьми багато таких, хто захоплюється здоровим харчуванням? Бо сироїдіння допомагає «відкритися» світові з іншого боку, спонукає до розкриття прихованого раніше потенціалу. Серед відомих прибічників сирої їжі багато справді відомих постатей. Це і Мадонна, і Вуді Харрельсон, і Джейсон Мраз, і Керол Альт, і Алісія Сільверстоун, і Кевін Бекон, і Крістіна Річі, і Метт Діллон і багато інших зірок. До речі, зовсім не має значення, чим людина займається – чи то музикою, чи то програмуванням, чи то акторським ремеслом, чи живописом, від продуктів, які вона споживає, багато в чому залежить її успіх. Адже зовнішньо всі ми віддзеркалюємо своє внутрішнє «я».

– А як твоє самопочуття, чи часто хворієш?

– Ні, не хворію зовсім. Раніше, особливо в дитинстві, я справді нерідко недужав. Між іншим, тепер не приймаю ліків взагалі і почуваюся чудово! Якщо кілька років тому я важив 85 кілограмів, то тепер – маю 65 кілограмів стабільної ваги. Тобто гіпотеза про те, що сироїди занадто худорляві – неправильна. У кожного з нас є оптимальна вага, при якій організм правильно функціонує.

– Ти сказав, що їжа впливає на хід думок. Ти почуваєшся щасливішим?

– Так, звичайно. Перестав «хворобливо» реагувати на ситуації, позбувся зайвих амбіцій і дійсно відчуваю приплив сил, насолоду, так звану ейфорію. Життям цілковито задоволений.

– Кажуть, що сироїди виступають за єдність із природою. Що скажеш із цього приводу?

– Ну й що тут поганого? Я люблю природу. Багато подорожую. У лісі почуваюся надзвичайно піднесено. Там чисте свіже повітря, лунає мелодійна музика струмків, росте чимало унікальних рослин… Не дарма кажуть, що в горах навіть до Бога ближче. Ще Володимир Висоцький співав, що краще гір можуть бути тільки гори. Оточуючий світ дбає про людину, у тому числі – про її здоров’я. Можливо, саме захоплення вивченням довкілля, бажанням до пізнання чогось нового я й долучився до проекту Ukraїner, у якому шляхом ретельних досліджень ми повинні зрозуміти і сформулювати те, ким ми є. До речі, антропо-етнографічна експедиція, розрахована на півтора роки.

– У Закарпатті мало спеціальних закладів, де можна придбати «живу» продукцію. Де купуєш їжу? Хто готує тобі сніданки, обіди, вечері?

– Купити можна абсолютно все! Це не проблема! У мене вже неабиякий досвід. Готую собі сам. Є багато рецептів для сироїдів, можна готувати не лише салати чи фреші, а навіть цукерки, тістечка, халву із продуктів природного походження. Тепер, правда, намагаюся робити те, що простіше – просто їсти натуральні овочі, фрукти. Злаки та бобові пророщую сам. Умію готувати багато страв, застосовуючи, скажімо, зернові, або вишукані соуси для гарнірів. До речі, не треба боятися розпочинати щось, не треба думати, де можна купити якісь продукти. Коли я починав, здавалося, що нічого не було у продажу. Потім же на прилавках крамниць з’явилася зелена гречка, льон, сочевиця, нут… Якщо вже дуже чогось хочеться, а в нас цього немає, можна придбати через Інтернет. Я пробую поєднувати різні інгредієнти, аби надати їжі нового, довершеного смаку. Рецепти мені подобається придумувати самому. Сіль та харчові приправи, до речі, теж не застосовую. В Ужгороді, між іншим, продається багато чистих рослинних продуктів.

– А чи пробував ти голодувати?

– Коли людина споживає здорову їжу, голодувати немає потреби. Організм сам знає, чого і скільки потрібно їсти. Під час однієї з мандрівок я перейшов на вегетаріанство. Тоді відчував голод. Коли ж їм продукти рослинного походження, які очищають організм, такого немає. Їжа, яка росла під сонцем, не просто збагачує тіло корисними елементами, а наповнює кожну клітину якимось позитивом.

– Дієтологи кажуть, що харчування має бути збалансованим. Хто формує твій раціон?

– Я сам. Якщо увімкнути «серце», людина відчує, що є для неї корисним. Так жили ж і первісні люди. Важко уявити Адама і Єву, які консервують огірки чи помідори. Колись же їжа не піддавалася обробці вогнем, бродінням, парою. Природа дарує нам багато корисних компонентів, потрібно їх тільки знайти і з’їсти. Влітку є безліч овочів та фруктів, узимку ж можна пророщувати злаки.

– Чи важко стати сироїдом? Скільки часу для цього потрібно?

– Ні. Перейти на натуральну продукцію можна буквально за один день. Якщо ж людині психологічно складно подолати бар’єр, то на здорову їжу можна переходити поступово, замінивши спочатку м’ясо морепродуктами, потім – відмовитися від напівфабрикатів, страв із борошна, солодкого. А навчитися готувати наїдки без вогню дуже просто.

– Правда, що сироїди завжди бадьорі?

– Спочатку ні. Інколи бувало навіть роздратування. Ми ж усі живі люди. Але загалом – так, я справді став життєрадісним і оптимістично налаштованим.

– Чи багато часу ти проводиш на кухні?

– Ні. Це міф, що готувати страви з продуктів рослинного походження довго і важко.

– Твій стиль життя – це своєрідна дієта?

– Я б так не сказав. Просто не живу за стандартними шаблонними рамками.

– Усі страви, які ти вживаєш, обов’язково мають бути холодними?

– Це не принципово. Якщо є бажання, їжу можна підігріти до температури 40 градусів.

– А кухонними побутовими приладами користуєшся?

– Так. Найчастіше – блендером, соковижималкою.

– Твоє меню є дорогим із фінансової точки зору?

– Зовсім ні. Особливо, якщо людина може вирощувати продукти собі сама, то жива їжа є не просто здоровою, але й економічно вигідною. Приміром, вживання вдома яблук набагато дешевше, ніж поїдання кальмарів у ресторанах. Або придбати кілограм бананів у супермаркеті дешевше, ніж купити кілограм м’яса у магазині.

– А тобі ніколи не спадало на думку повернутися до старого способу життя? Ну… щоб бути, як усі…

– Ні. Це якби купити «Жигуль», продати його і пересісти на «Мерседес», а потім знову придбати «Жигуля». Мені комфортно жити так, як я живу.

– Чи обов’язково займатися спортом, змінивши раціон?

– Зовсім ні. Але я веду активний спосіб життя. Кожен вибирає те, що йому більше до снаги.

– Кажуть, що хліб дає силу. Чи відчуваєш якусь посилену втомлюваність, відмовившись від борошняних виробів?

– Навпаки! Коли організм позбувся шлаків і токсинів, з’явився приплив сил. Навіть на сон я зараз витрачаю менше часу, ніж раніше.

– А чи багато в Закарпатті сироїдів?

– Кількох знаю. Дехто навіть мешкає на Тячівщині. Початківці мене нерідко розпитують про враження, почуття, просять поділитися досвідом, знаннями. Мені приємно розповідати їм про власну «школу життя».

– Що можеш порадити тим, хто хоче спробувати змінити раціон харчування?

– Не боятися. Бажано мати мотивацію. Можна уявити, як зміниться зовнішній вигляд, коли тіло позбавиться шлаків. Є чимало спеціальної літератури, із якої можна дізнатися дуже багато цікавих фактів.

– Чи має бути якийсь спеціальний режим приймання їжі?

– Ні. Індикатор – сам організм. Треба прислухатися тільки до власних відчуттів.

– А минулі захворювання загостритися не можуть?

– Можуть, але це тимчасово. Не треба лякатися. Проблеми зі здоров’ям у стравоманів. Сироїди не хворіють!

– Тобто якщо вживати «живу» їжу, про лікарів можна забути взагалі?

– Та ні. Якось я був на прийомі, коли пошкодив ногу під час їзди на мотоциклі. Але скарг на самопочуття дійсно не маю. До речі, у Голландії сироїдство визнано офіційним методом лікування раку. Хіба це не захоплює? Завдяки натуральній їжі справді можна позбутися багатьох хронічних захворювань.

– Спасибі за розмову. Успіхів тобі у справах та енергійності та здоров’я!

Р.S. Ніхто нікого не закликає відмовлятися від звичного раціону, однак думка про вживання продуктів, які не пройшли термічну обробку, дійсно варта уваги. Тим більше, що дехто практикує просто спеціальні «розвантажувальні дні», коли відпочиває від «важкої» їжі. Звичайно, сироїдіння – не панацея від усіх недуг, однак у світі все більше прихильників здорового харчування. Крім того, не дарма кажуть у народі: змінивши їжу, можна змінити й себе. Тому тим, кому дуже смакує шашлик, копчена ковбаса чи смажена курка, потрібно хоча б із повагою ставитися до вибору інших.

Марина АЛДОН, газета “НЕДІЛЯ”

Довідка:

Сироїдіння (сироїдство, вітаріанізм) – система харчування, в котрій повністю або майже повністю виключається вживання їжі, що піддавалася тепловій обробці (варінню, смаженню, копченню, запіканню, приготуванню на пару і тому подібне). Поширене серед прихильників здорового способу життя. По складу раціону традиційне сироїдіння найближче до веганської системи живлення. Однак індивідуальні переваги різних представників сироїдіння варіюють і його можливі різновиди, що сильно відрізняються один від одного. Об’єднує їх лише відмова від приготування їжі шляхом теплової обробки.

Вегетаріанське сироїдіння: Сироїдіння, в якому повністю виключаються м’ясо і риба, але допускаються до вживання і / або молоко, іноді молочні продукти.

Веганське сироїдіння: Сироїдіння, що виключає будь-які продукти тваринного походження і допускає вживання виключно сирої рослинної їжі. Найбільш поширений тип сироїдіння.
Фрукторіанство: Харчування тільки сирими плодами. В раціон входять: свіжі фрукти і ягоди. Від безпосередньо сироїдіння відрізняється відсутністю овочів, які не є плодами (морква, картопля, буряк, капуста), і круп.