Я тебе породив, я тебе і… вб’ю
1 вересня 2001 року в українському судочинстві страту замінено довічним ув’язненням
Система покарань у нас уже 15 років як стала більш лояльною. Та чи стало від цього гуманнішим суспільство? На жаль, у Закарпатті за цей час було скоєно чимало важких злочинів. Лише протягом минулого року в області зареєстровано 22 навмисні вбивства, а цьогоріч – уже більше десятка! Саме про них ми й поговоримо.
Я тебе породив, я тебе і… вб’ю
Є такі злочини, за які, незважаючи на відміну смертної кари, хочеться, аби винуватець отримав за заслугами, тобто – максимальний термін покарання. Передусім це стосується вбивства дітей…
Один з таких випадків мав місце у селі Зубівка Мукачівського району, коли 28-річна жінка вбила новонародженого сина і закопала його на городі. Злочин молодиця намагалася приховати. За фактом розпочато кримінальне провадження за ст.117 КК України («Умисне вбивство матір’ю новонародженої дитини»), якщо вину матері-вбивці буде доведено, їй загрожує 5 років «відсидки» у тюремній камері. До речі, на вихованні горе-матері є ще одна дитина.
Дуже схожий злочин трапився кілька років тому у Вишкові, коли п’яна молодиця забила до смерті маленького чотирирічного сина за те, що він не хотів просити милостиню. При цьому в жінки була на утриманні ще й старша донечка, а під серцем вона носила третю дитину. За скоєне жінка отримала 10 років позбавлення волі.
Ще один трагічний інцидент трапився у минулому році в Хусті, коли вітчим убив падчерку. Мати у той час знаходилася у пологовому будинку – народжувала сина від убивці власної дитини. Сам же злочинець хотів приховати правду від правоохоронців і розповідав їм, що п’ятирічна дівчинка танцювала, але раптом… впала та травмувалася. Насправді ж усе було не так. Чекаючи громадянську дружину з лікарні, чолов’яга робив у квартирі ремонт, залишившись вдома з пасербицею, яка плакала за мамою. Коли молодикові набридли капризи дитини, він добряче відлупцював її, аби… замовкла. Удари виявилися несумісними із життям. Лікарям дівчинку, на жаль, врятувати не вдалося. Згідно з висновками судово-медичної експертизи, проведеної після розтину тіла, смерть дитини наступила через отримані тяжкі тілесні ушкодження у вигляді тупої травми голови, забою та набряку головного мозку, а також через закриту черепно-мозкову травму. Рішенням суду вбивцю засуджено за ч.2 ст.121 КК України («Умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого») до восьми років позбавлення волі.
Правда, посягають інколи батьки не тільки на життя неповнолітніх нащдків. Приміром, 52-річний мешканець с. Чабин, що на Мукачівщині, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, під час сварки з своїм 27-річним сином зарізав його, вдаривши ножем у груди. Судом чоловіка визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, та призначено йому покарання у вигляді 8 років тюремного ув’язнення.
Саме в таких випадках, керуючись здоровим глуздом, зрозуміти дії горе-батьків практично неможливо.
Покарати не можна помилувати
Ще одна категорія злочинів також не підлягає жодним поясненням. Це – коли діти вбивають власних батьків. Скажімо, на початку літа 16-літній мешканець Перечина побив до смерті рідну матір. Як виявилося під час слідства, з найріднішою у світі людиною юнак конфліктував нерідко. Але того трагічного дня він вдарив по голові 43-річну неньку так, що вона загинула на місці.
А 49-річний мукачівець у лютому забрав життя в своєї 95-річної бабусі. Спочатку свою вину чоловік не визнавав і лише згодом розповів правоохоронцям про те, що несамовито бив стареньку і руками, й ногами, після чого вона отримала переломи ребер та грудини. Однак, зі слів вбивці, йому просто хотілося «перевиховати» бабусю… За скоєне мукачівця засуджено до 9,5 років перебування у колонії посиленого режиму, пише закарпатська газета «НЕДІЛЯ».
Майже аналогічний злочин скоїв торік 33-річний мешканець Берегівщини. Молодик також посягнув на життя бабусі. Свої дії пояснив тим, що літня жінка сварила його за вживання спиртних напоїв. Лупцював він 82-літню пенсіонерку так, що поламав їй ребра і ключиці. Також в результаті нанесення ударів було пошкоджено роботу легенів і серця. Через два дні після отриманих травм бабуся померла в лікарні. За нелюдські дії ката засуджено за ч.2 ст.121 КК України («Умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого») до дев’яти років позбавлення волі.
Утім ще більш резонансний випадок трапився влітку минулого року в Хусті. Відсидівши за ґратами за вбивство батька, 38-річний чоловік повернувся додому, аби… відібрати життя у матері.
Власної сім’ї хустянин не мав, часто вживав алкоголь, чим завдавав старенькій неньці неабияких клопотів. 70-річна жінка непокоїлася через те, що її доросла дитина марнує роки на сумнівні компанії та розваги і намагалася настановити «блудного сина» на шлях істини. Але це лише дратувало його. Через «заходи виховного характеру» в родині неодноразово виникали конфлікти.
Того фатального вечора сварка розгорілася знову через зеленого змія. Тож чоловік вдарив матір кулаком у обличчя. Жінці запаморочилося в голові і вона впала на підлогу. Після цього син, не тямлячи себе, почав лупцювати її куди попало. Відтак ще й схопив пляшку з-під недопитого пива і розбив її на голові у неньки. Після «розборок» він пішов до своєї кімнати, залишивши жінку на підлозі. Чоловік чув хропіння бідолашної у передсмертній агонії, її благальне прохання викликати «Швидку», однак не звертав ні на що увагу і спокійнісінько лежав на дивані. А поступово голос жінки ставав усе тихішим… Уранці ж тіло старенької було вже холодним. Суд кваліфікував злочин за статтею 115 КК («навмисне вбивство») і виніс вердикт, що вбивця проведе за ґратами найближчі п’ятнадцять років.
Била жінка чоловіка, пішла позивати…
Здається сім’я – це любов, повага та взаєморозуміння між близькими людьми. Та не завжди. Приміром, нещодавно 25-річна мешканка Горінчева вбила свого співмешканця, який приревнував її до іншого. Напередодні трагедії жінка не ночувала вдома, а 31-річний чоловік мав проблеми зі здоров’ям, навіть протягом двох тижнів не вставав із ліжка. Він докоряв молодиці через те, що вона випиває і задивляється на інших чоловіків. Жінці це не сподобалося, тож вона, відчуваючи явну перевагу в силі, почала гамселити бідолашного… віником. Била до тих пір, поки палка-катівня не зламалася в її руках. Лише тоді, оговтавшись, зрозуміла, що її коханий не дише. Прокуратура просила для молодої вбивці 15 років ув’язнення, однак захист наполягав на тому, що все трапилося випадково і адвокат переконував, що смерть наступила не від побоїв, а внаслідок дисимінованого туберкульозу легень, який призвів до розвитку легенево-серцевої недостатності та інтоксикації організму. Отже, за жахливий вчинок жінка проведе у тюремній камері всього сім років. А мати бідолашного досі побивається через втрату єдиного сина.
Подібний злочин скоїла торік і 55-річна мешканка Виноградівщини. Під час пиятики вона кухонним ножем зарізала свого благовірного, а сліди звірства вирішила приховати від правоохоронних органів. Жінка змила з покійника усю кров, помила рани, переодягла небіжчика, прибрала в оселі і викликала «Швидку», розігруючи сцену нещасної вдови, чоловік якої помер природною смертю. Вирок у цій справі ще не винесено, але за фактом триває кримінальне провадження за ч.1 ст.115 Кримінального кодексу України («Навмисне вбивство»), яке карається позбавленням волі на строк від семи до п’ятнадцяти років.
Інша душогубка, 42-річна мешканка Виноградівщини, також під час розпивання горілчаних виробів вбила свого 45-річного чоловіка… табуреткою. Оскільки кривдниця є інвалідом ІІ групи з дитинства, хворіє на ДЦП та епілепсію, за грати вона не сіла… відбулася заходами медичного характеру та примусовим лікуванням від алкоголізму. На жаль, подібних випадків досить багато.
Між іншим…
За часів Київської Русі діяли чіткі та досить мудрі закони. Існувало поняття «віддавання на поталу», що полягало у конфіскації майна та фізичній розправі з винним. Однак застосовувалася така міра «виховання» лише у трьох випадках: за вбивство під час розбою, за крадіжку коней та за підпал. Сьогодні у більшості цивілізованих країн світу вищою мірою покарання є довічне ув’язнення. Проте існують держави, де смертна кара доволі широко застосовується. Передусім це – Китай, Іран, Пакистан, Саудівська Аравія та США. За даними Amnesty international, протягом минулого року у світі було страчено 1634 особи в 25 країнах (у тому числі 9 неповнолітніх).
Звичайно, сучасна Україна, як і Європа, намагається керуватися гуманними морально-правовими нормами. Ніхто не говорить про повернення смертної кари, утім деякі злочини заслуговують істотно суворіших покарань. Принаймні, у Закарпатті до окремих порушників застосовуються явно м’які вироки. Хоча, з іншого боку, у окремих випадках (за досить незначні протиправні дії) судові рішення занадто суворі. Безумовно, у системі юриспруденції потрібні реформи, а у Кримінальному кодексі – розумні зміни, у тому числі щодо окремих пунктів, які стосуються фізичної розправи. Адже будь-яке вбивство (не лише смертна кара) – це насильницьке позбавлення іншого найбільшої людської цінності – життя.
Марина АЛДОН, газета «НЕДІЛЯ»