Скандал! На Закарпатті йде війна з хрестами
У селі Красна на Тячівщині триває конфлікт з хрестами.
Реконструкція дзвінниці церкви Успіння Пресвятої Богородиці у селі Красна Тячівського району викликала скандал і обурення мешканців.
Церква належить до Української православної церкви московського патріархату. Але так було не завжди. Храм почали будувати у 1861 році і освятили як греко-католицький. У радянські часи церкву передали під юрисдикцію радянської влади. Мешканців села тоді без їх на то волі із греко-католиків масово перехрестили на православних.
З початку 2000-х років, греко католицька громада аби не іти на конфлікт із православною церквою побудувала у селі (район Підчос) нову невеличку церкву.
Зараз же, розпочата реконструкція дзвінниці, це і викликало неоднозначну реакцію громади села та зокрема депутатів, оскільки церкву занесено до державного реєстру пам’яток історії та культури, і знімати чи замінювати хрести заборонено.
Церковна ж двадцятка, на чолі із священиком хочуть замінити разом з дахом і хрест, якому біля 150 років. За їх словами, у храмі ведеться православне богослужіння, тож на дзвіниці має бути виключно православний хрест.
Красняни ж, категорично проти встановлення нового хреста. Кажуть, що церква є найстарішою спорудою в селі, це візитна картка Красної, а хрест простоїть ще 150 років. Мешканці села наголошують, що заміна хресту – ганебне явище. На історичній пам’ятці має бути історичний хрест, який більше ста років тому на неї і встановлений.
Експерти з питань культурної спадщини у коментарі виданню zakarpatpost.net повідомили, що «тільки з дозволу департаменту охорони культурної спадщини при Міністерстві культури можна проводити будь-які роботи». Вони наголошують, що є Закон України «Про охорону культурної спадщини», який забороняє без належних дозволів проводити такі роботи, які наразі проходять у церкві.
Це питання 25 вересня після богослужіння спробують вирішити на зборах мешканців села.
Нагадаємо, що Церква Успіння Божої Матері у селі Красна (згідно інформації з Вікіпедії) є пам’яткою архітектури XIX ст. й побудована у 1861—1879 рр. Будівельні роботи вели майстри з Франції, а допомагали їм місцеві селяни. Окрім того, що будівля є історичною цінністю, так ще й іконостас у ній привезений із Польщі, а дзвони – з Франції. Також у храмі є ікони Пресвятої Богородиці та Ісуса Христа, придбані громадою села у італійського художника, який у той час перебував у Мукачівському монастирі.
І як стало відомо, громадські збори у селі Красна вирішили заборонити перебудову дзвіниці храму Успіння Божої Матері та заміну на ній хреста.
25 вересня, після богослужіння, відбулись збори мешканців села. Громада висловила свою думку щодо запланованих реконструкцій дзвіниці. Більшість присутніх були проти їх проведення та не згоджувались на заміну старого уніатського хреста на новий православний. Мотивуючи це тим, що церква є найдавнішою будівлею у селі, а хрест, що встановили ще 150 років на дзвіниці, – невід’ємна частина історичної споруди.
Тож більшістю голосів проголосували за припинення робіт з реконструкції дзвіниці храму.
А для того, аби у майбутньому захистити будівлю від подібних спроб перебудови, громада села вирішила зібрати всі необхідні документи для офіційного присвоєння церкві Успіння Божої Матері статусу пам’ятки архітектури.
