Пристрасті за ревізором. Хустський пологовий будинок отримає кошти для ремонту

[Total: 0    Average: 0/5]

Про Хустський пологовий будинок після візиту Ольги Фреймут заговорили не тільки в місті над Тисою. Керівництво області не просто зацікавилося роботою медичної установи, але й завітало до закладу з робочим візитом… навіть пообіцяло знайти необхідні для ремонту кошти. Але що ж думає з цього приводу сам персонал закладу, зокрема,  його головний лікар.

Слід зазначити, що цими днями Михайло Канчій, як делегат, побував на ХІV з’їзді акушерів-гінекологів України  та взяв участь у роботі Міжнародної науково-практичної «Проблемні питання акушерства, гінекології та репродуктології в сучасних умовах» і навіть отримав відповідний сертифікат. До речі, із 1100 делегатів відповідний документ  отримали всього п’ять десятків спеціалістів (із Закарпаття – тільки двоє). Щодо самої медичної установи, то вона теж має ряд переваг, незважаючи на те, що ремонти тут не проводилися аж цілих 38 (!) років.

-Звичайно, багато що потребує заміни, – каже zakarpatpost.net пан Михайло. – Проблеми є і їх потрібно вирішувати якомога скоріше. Безперечно, умови перебування пацієнток далекі від ідеальних, але недостатнє фінансування медичної галузі у всій державі не дозволяє втілити в життя багато хороших ідей. Але чи справді все у нас настільки жахливо? Зауважу, що в 2006 році пологове відділення Хустської районної лікарні перше в області успішно пройшло атестацію відповідно до ініціативи ВООЗ/ЮНІСЕФ та отримало сертифікат «Лікарня доброзичлива до дитини», у 2009 році – підтвердило, що відповідає цьому статусу. А 16 червня 2011 року – лікарська установа за значні досягнення у втіленні сучасних перинатальних технологій, рекомендованих ВООЗ, які впроваджуються в Україні Проектом «Здоров’я матері та дитини» отримало сертифікат про присвоєння звання «Заклад якісного медичного обслуговування». Основними нашими принципами роботи були й залишаються: впровадження підтримки грудного вигодовування немовлят, спільне перебування матері та новонароджених (у 95-96 % випадків), партнерські пологи (91-92%), вільний вибір позицій при пологах (85%), дотримання теплового ланцюжка (100%) та вільне відвідування породіллі (100%). Щодо матеріально-технічного забезпечення,  то тут труднощів достатньо… І вікна потребують заміни, і водопровідно-каналізаційна система – серйозної реконструкції. Наразі на водовідведення і каналізування керівництво краю обіцяє виділити 150 тисяч гривень, а на доведення до ладу нового корпусу, який простоює вже не одне десятиліття – 22 мільйони.

Між іншим, чотириповерховий акушерсько-гінекологічний корпус жодна влада області так і не спромоглася довести до кінця. Він – ніби «застряг у часі». Зведено його було ще в 1995 році, та поступово стіни почали руйнуватися, а сама будівля – заростати чагарниками.

Зі слів головного лікаря Хустської райлікарні Володимира Романа,аби ввести об’єкт в експлуатацію, потрібно майже 100 млн грн. Планується, що там розквартируються жіноча консультація, лабораторія, центр планування сім’ї, неонатологія (палати для породіль з немовлятами), та відділення, в якому доглядатимуть недоношених малюків.

Слід зазначити, що на проблеми медичного закладу керівництво області справді врешті-решт звернуло належну увагу. Зокрема, голова обласної ради Михайло Рівіс пообіцяв допомогти вирішити  негаразди.

– П’ять мільйонів плануємо залучити з Державного фонду регіонального розвитку, також за рахунок співфінансування обласного бюджету та наших чеських партнерів з Устецького краю, з якими незабаром підпишемо довгострокову угоду про співпрацю. Крім цього, залучатимемо сюди кошти європейського об’єднання територіального співробітництва з обмеженою відповідальністю ТИСА, передбачені для розбудови медичної сфери Закарпаття, та інші грантові проекти. А оснащувати медобладнанням плануємо за рахунок Світового банку реконструкції та розвитку. Ми маємо розуміти, що сьогодні у держави немає коштів, щоб заново побудувати нові лікарні, закупити сучасне обладнання, ліки, але є сподівання на реалізацію вкрай необхідної реформи в медичній сфері та введення страхової медицини. Але на це потрібен час, який, як ми бачимо – не на користь людям. Тому влада на місцях повинна вживати всі можливі і неможливі заходи, аби не лише утримувати медзаклади, а й розбудовувати їх. Краяни повинні отримувати якісні послуги та фахове лікування, – наголосив пан Михайло.

Крім того, очільник облради разом з головою району Назарієм Павлієм пообіцяли докласти максимум зусиль, аби вкрай необхідне не лише для Хустського, а й для сусідніх районів інфекційне відділення було відремонтовано та облаштовано сучасним медобладнанням, і щоб люди вчасно отримували необхідну медичну допомогу. Щоправда, для цього необхідно як мінімум 5 млн грн, які у 2017 році плануються виділити з Державного фонду регіонального розвитку та бюджету області.

– Інфекційне відділення, м’яко кажучи, мене шокувало, – зауважив Михайло Рівіс. – Воно перебуває у такому жалюгідному стані, який є абсолютно неприйнятним для лікування інфекційних хворих. Усім своїм виглядом воно давно волає про допомогу.

Дійсно, зведений ще у 70-х роках минулого століття корпус, знаходиться далеко не у найкращому стані – дах руйнується, протікає, місцями зсунувся і загрожує обваленню цеглин, а стінами стікає вода, у палатах та медичних кабінетах – грибок та плісень…

Тож цими днями депутати обласної ради проголосували за виділення 800 тис грн для проведення капітального ремонту «інфекційки». Передусім кошти буде спрямовано на відновлення покрівлі, заміну електрообладнання, сантехніки та вікон.

Звісно, пологове та інфекційне відділення в Хусті недофінансовувались протягом тривалого часу, звичайно, проблем у лікарні достатньо, але ж жоден лікар чи завідувач відділенням не буде доводити до ладу службові приміщення за власні кошти, тож звинувачувати персонал закладу в недопрацюваннях – безглуздо.

Безумовно, хочеться вірити, що кошти для реконструкції таки буде виділено і вони спрямуються безпосередньо за цільовим призначенням – на нагальні потреби. У будь-якому разі, медицина – це галузь від якої залежить життя багатьох краян, тож влада мусить розуміти, що економити на ній недоречно.

zakarpatpost.net

 

Comments are closed.