Той, що ловить вітер. ФОТО. ВІДЕО

[Total: 0    Average: 0/5]

Микола Яценко з Ужгорода має цікаве хобі – запускає повітряних зміїв. Незважаючи на те, що його робочий графік досить тісний, він знаходить час для улюбленого заняття, каже, що коли бере до рук «штучних птахів» і відправляє їх у небо, психологічно відпочиває від турбот і отримує неабияке задоволення.

«Успіхи в житті та кар’єрі можна порівняти з досягненням змієм свого зеніту»

Хоч зміями захоплюється Микола недавно, але вже добре опанував усі тонкощі їхнього запуску і вважає свою пристрасть до кайтів невід’ємною часткою життя.

-Повітряними зміями я почав займатися на початку минулого року. Тоді у мене був саморобний змій типу «дельта», якого я запускав на велику висоту (до 80 метрів). Коли вперше це зробив, мені сподобався політ, – те, як він вирував у небі, а поруч літали птахи. Це було дуже гарне видовище. Мимоволі почав задумуватись про аналогію життя людей з польотом змія. У нас же також відбуваються зльоти та падіння, а перешкоди на життєвому шляху дуже схожі на вітрові турбуленції. Більше того, успіхи в житті та кар’єрі можна порівняти з досягненням змієм свого зеніту, – ділиться думками хлопець. – Оскільки я працюю у суді, моя робота пов’язана зі стресом. Тому іноді, під час обідніх перерв або після робочого дня, виходжу на набережну або біля стадіону позапускати кайти. Пілотування допомагає мені зняти напруження, розслабитись та підняти настрій.

Самотужки моделі ужгородець не виготовляє, купує вироби через Інтернет-магазини, однак про своє захоплення уже навіть встиг написати цікавий матеріал та опублікувати його на одному з сайтів,  де поділився з читачами власними спостереженнями.

-Спочатку я запускав звичайного саморобного змія, але потім вирішив перейти на новий рівень – на керовані кайти. Можна сказати, що кожному починаючому «змієнафту» рано чи пізно спадає на думку внести в політ трохи власної фантазії, а не просто керуватися примхою вітру. На жаль, в Ужгороді немає спеціальних кайт-клубів, тому я почав шукати їх по всій Україні. Згодом натрапив на сайт kite.net.ua від клубу «Хай-Флай», що в Києві. Там мені розказали багато цікавого про повітряних зміїв взагалі та про такий спорт, як кайтинг. Це ще більше зацікавило та надихнуло мене діяти. У нашій країні цей вид спорту тільки починає набувати популярності, – стверджує Микола.

Зі слів хлопця, пілотування змія розвиває реакцію та спритність, загартовує силу волі та навчає бути терплячим.

-Наприклад, коли запускаю кайт, інколи просто немає вітру, тоді, як на риболовлі, потрібно чекати та ловити наступну хвилю вітрового потоку, – зізнається zakarpatpost.net Микола Яценко. – У мене є 3 типи повітряних зміїв професійного класу (кайтів): пілотажний, який розрахований на навчання управлінню та різним повітряним фігурам, потребує невеликого вітру, а також деякої вправності рук та реакції, швидкісний, який має велику тягу та швидкість польоту (він вже вимагає значної вправності та концентрації, а також витривалості, щоб втримувати його при сильному вітрі), а також кайт-парафойл – спортивний кайт професійного рівня, трохи схожий на парашут-крило (він має велику силу, так би мовити «вітровий двигун»). Пілот може стати на скейт, дошку чи баггі та пересуватися землею, водою та снігом на досить великій швидкості. Також можна робити і стрибки на значні відстані, – наголошує хлопець.

Любитель зміїв говорить про свої моделі настільки захоплено, що в його очах аж сяють іскорки, скажімо, «Whizz» від HQ-Invento  називає справжнім винищувачем.

-Мені, як новачкові у справі повітряних зміїв, захотілося випробувати щось круте, міцне, надійне і по-справжньому швидкісне. Привернув увагу витончений «Стеллс» у стилі літака з червоними краями крил і я відразу відчув, що цей змій – мій. Так я вибрав «Whizz» від HQ-Invento, – натхненно каже Микола. – Разом з тим зауважу, що «Whizz» не зовсім підходить для запуску при рвучкому вітрові, хоча запускати його можна фактично в будь-яку погоду. Але вітер впливатиме на якість польоту, може трохи дестабілізувати управління, хоча…  в цьому теж є свої принади. Свій перший вдалий запуск, до речі,  я провів у вітряний день, відразу після грози. Щоправда, довелося трохи попітніти. Раніше мав досвід запускання виключно одностропної дельти, а тут відразу дві стропи. Тож довелося  звільняти кожну по черзі від чагарників і трави та бігати, наче спринтер. Мінливі рвучкі пориви вітру довго не утримували змія такого класу в польоті, так що перезапусків (і пробіжок теж) було багато. Як з’ясувалося згодом, варто було трохи поміняти розташування на споті , і все відразу налагодилося.

«Запуск зміїв, як катання на велосипеді»

Пілотувати зміїв, яких Микола вражає майже друзями, йому справді дуже добре вдається. Запускає своїх красенів хлопець почергово, при цьому охоче демонструє принади моделей.

-Летальців, або повітряних зміїв було винайдено в Китаї більше двох тисяч років тому. Там їх називали драконами. До Європи вони потрапили аж у добу пізнього Середньовіччя. Зміїв привезли португальські та голландські моряки. Спочатку європейці дивились на них просто як на чудернацькі іграшки, а потім навіть почали використовувати для проведення різноманітних наукових дослідів, – наголошує Микола.

Слід зазначити, що ужгородець  добре вивчив усі повадки своїх «крилатих друзів», знає про них практично все.

 -Цікаво, що у 105 році н.е. римляни запускали прикрашені тканинні флюгера як військові прапори. Їх було виготовлено у формі тварин з широкими ротами і вони піднімалися догори на жердинах, щоб зловити вітер. Циліндричний хвіст флюгера з тканини, звивався як тулуб дракона. Це надавало вершникам впевненості в собі і створювало в очах суперників загрозливий вигляд, наганяло на них страх, – усміхається хлопець. – Тобто, ловити вітер любили у всі часи. Це заняття подобається й мені. До того ж, я завжди кажу, що коли  дує попутний вітер, навіть кар’єра йде догори.

Взагалі забавки з поривами у Миколі вдаються дуже добре і його змагання із невидимим суперником за допомогою зміїв нагадує справжнє шоу.

-Керувати кайтом досить просто, це можна зрозуміти за відчуттями, коли змій в повітрі. На початку, все потрібно робити плавно та не поспішаючи, відточуючи кожен рух без сильних ривків. Це – як катання на велосипеді, з часом з’являється досвід і все вдається краще й краще. Згодом уже можна вчитися робити різні пілотажні фігури. Це – дуже захоплююче! Адже наскільки вражає, коли змій, наче маріонетка на ниточках у долонях лялькаря, виконує якісь  трюки, коли руками, ніби силою думки, можна спрямовувати його у потрібному напрямку, – заявляє Микола. – Усі ж ми в дитинстві любили спостерігати за небом, за польотами… і багато хто мав зміїв… Тому приємно бачити, як допитливо спостерігають за мною діти, як плескають у долоні, коли мої «підопічні» здіймаються над землею.

У той же час ужгородець радить не забувати й про безпеку керування кайтом під час пілотування, рекомендує завжди читати інструкцію, адже окремі змії мають велику силу тяги, тому їх не слід запускати дітям без нагляду дорослих.

-Впевнений, що при правильному та безпечному пілотуванні, можна доставити неабияку радість та надзвичайні враження не тільки собі, але й оточуючим, – заявляє Микола Яценко.

І справді, приручаючи зміїв, він не тільки насолоджується життям, отримує приплив адреналіну, але й займається спортом, загартовує волю та робить небо над Ужгородом яскравішим навіть у похмуру погоду.

Іван ДУХНОВИЧ, zakarpatpost.net

Comments are closed.