Як шикують закарпатські прокурори, а стара міліція залишається їхньою маріонеткою. ВІДЕО

[Total: 0    Average: 0/5]

Журналісти програми ЦРУ на 24.tv вирішили проглянути декларації прокурорів із західних областей України і знайшли у них чимало цікавого.

Про це – і наступний сюжет.

Силові структури в Україні – привілейована каста. Закон максимально охороняє кожного суддю, прокурора чи поліцейського. Судді – недоторкані, дії поліції – обов’язкові до виконання, а прокуратура – одна з найзабезпеченіших державних структур. Сьогодні перевіримо декларації західних прокурорів.

Серед проблем західного регіону найчастіше чути про митницю, нелегалів, контрабанду та масштабні вирубки лісів. За цими фактами місцеві прокурори порушують кримінальні справи одну за одною. Та як зазначив нещодавно очільник ГПУ, роботи у західної прокуратури чимало, але показники – низькі.

-Із закінчених прокуратурою проваджень лише 7,8 відсотків – із обвинувачувальними актами, це при тому, що в країні – більше тридцяти, – наголосив Юрій Луценко. – Ви не відпрацьовуєте податки, які йдуть на вашу зарплату. При тому, що в Києві більше 2000 справ на одного працівника. Вдумайтеся!

Одіозних декларантів на Заході менше, ніж у інших регіонах держави. Та все ж у статистичних показниках перемагають гектари і квадратні метри. Так в око журналістів впала декларація одного з  Львівських прокуратурів  Ігоря Івченка та його дружини, яка офіційно із заробляє в рази більше за свого чоловіка. Далі телевізійники вивчили діяльність Хмельницького прокурора Олександра Мартинюка.

Не обминула увагою знімальна група і Закарпатську  прокуратуру. До речі, саме тут на журналістів чекала найбільша несподіванка. Виявляється, в найзахіднішому куточку України можна визначити належність до вищої касти переатестовних поліціантів та нелюстрованих прокурорів.

В Ужгороді закон завзято захищає одного з топових декларантів усього Закарпаття, першого заступника прокурора області – Івана Шимона.

Довідка: Іван Петрович Шимон. 39 років. Старший радник юстиції. Працював у Закарпатській та у Львівській областях. Пізніше обіймав посаду начальника відділу наглядів за додержанням законів внутрішніми органами в генеральній прокуратурі.  Після звільнення з ГПУ команди Віктора Пшонки був повернений до Закарпаття  на посаду першого заступника обласної прокуратури. За останні два роки задекларував мільйонний прибуток (2014 р. – 700000 грн,  2015 р. – 300000 грн). Є абсолютним лідером із задекларованої кількості земельних ділянок. Їхня площа – 8 тисяч квадратних метрів (5578 – його та 2762 – дружини).

Згідно реєстрових документів основним місцем проживання та предметом володіння заступника прокурора є будинок на 360 квадратних метрів під Ужгородом у напівкотеджному селищі Минай, де знаходяться переважно елітні забудови. І хоч достаток прокурора у 2015 році зменшився на 400 тисяч гривень, розбудовам, ремонтам та реставрація це не заважає. Але робочі від камер тікають за прокурорський паркан.

-Ми до пана прокурора в гості, – каже журналіст.

-Не буде дома, – чути у відповідь.

-Так немає дома?

-А звідки я знаю.

-Так ви ж будинку ремонт робите, як не знаєте.

Такий діалог вийшов у представника ЗМІ з працівниками.

Слід зазначити, що будинок, згідно документів – єдине майно, що дісталося Івану Шимону в угоду дарування від матері, та як виявилося – не єдине, що прокурор може отримати у спадок. Його мати володіє неймовірними статками: у рідному для Шимона Данилові – будинком на 100 квадратних метрів, окрім цього – зерноскладом у селі Оноківці, загальною площею 618 квадратних метрів та ділянкою поруч, теж на стадії реставрації. Зате мешкає у простій квартирі лише на 60 квадратів. Та найцікавіше те, що має Василина Михайлівна офісну будівлю на тисячу квадратних метрів на вулиці Собранецькій. Тут знаходиться навіть державне юридичне підприємство.

-Чим займається ваша фірма, – цікавиться журналіст.

-Ну, реєстри там, – доноситься у відповідь.

-Державна?

-Так.

-А у цій будівлі ви на яких правах? Ви наймаєте?

-Ну, да, не наша точно, здається нам в оренду. Я, чесно кажучи, не знаю.

Та крім цього, на першому поверсі офісного центру – розкішний кабінет приватного нотаріуса, дружини прокурора – Шимон Людмили Володимирівни. За декларацією доходи 14 тисяч гривень – за 2014 та 34 тисячі – за попередній рік. Ймовірно, свекрусі невістка за оренду не сплачує, тож на такі кошти змогла придбати ще й частину нерухомості з землею. Квартира на Швабській елітна – 73 квадратні метри та паркінг. Ціна такої, за ужгородськими мірками – просто космічна – близько двох мільйонів гривень. Та ще в Людмили Володимирівни є дві земельні ділянки в мальовничій гірській місцевості. Про те, як використовуватиме прокурорська сім’я власні землі – не відомо. Адже навіть про свої 5,5 гектарів прокурор розповісти не забажав.

-Його декларація є на сайті, там уся офіційна інформація. Якщо у вас є якісь питання з приводу ймовірної розбіжності, ви можете дізнатися чи у генеральній прокуратурі, чи у відповідних правоохоронних органах, – наголосила прес-секретар прокуратури Вікторія Попович.

Але на короткий коментар спецслужби  журналісти чекали майже годину. Історія могла б на цьому і закінчитися, та авто знімальної групи заблокували правоохоронці. І це була не нова патрульна поліція. От і зав’язалася така бесіда:

-Капітан поліції Шимон Іван Іванович.

-Мене звати Максим Прокопенко, журналіст центру розслідувань України.

Старший групи з таким самим прізвищем, як у прокурора, із посвідченням працівника міліції старого зразка, просив надати пояснення… Далі – більше. На підмогу приїхала неочікувана персона.

-Добрий день. А що знімаємо? – запитав він. – Я  – начальник міліції Ужгорода.

-Та нічого. Кіно знімаємо.

-То дайте пояснення, питань до нас не буде.

-Дивіться, а як вас звати?

-Володя.

-А прізвище є, Володя?

-Да, Улинець.

Начальник міліції Ужгорода покликав підлеглого брати пояснення за журналістку роботу. Він так і не зміг по суті роз’яснити, про що журналісти повинні звітувати.

-А як це начальник міліції Ужгорода приїжджає до журналістів у зв’язку з роботою?

-Я ж не знаю, хто ви такі.

-Так хто вас викликає?

-Нас на 102 викликали.

-Так на 102 у вас приїздить особисто начальник міліції?

– А чому  ні? Давайте, будем розбиратися, в чому суть, що ви тут робите?

-Ми розслідування проводимо журналістське.

Та пояснення з-під тиску не виходять. Натомість у переатестованих багато питань стосовно нашого маршруту.

-Далі що?

-Нічого. Приїхали до прокурора.

-Особисто до кого? До  якого прокурора? Чи до всіх? Тепер ви до кого їдете? Ну й що, приїхали в Ужгород і де були? Ви ж не прямо приїхали в прокуратуру. Це ваше право, ви можете тут все розказати, для чого ви приїхали і з якою метою.

-Звісно, ні, бо це ж таємниця розслідування.

Дії працівників міліції явно поза законом. То вочевидь в Ужгороді дуже просто подзвонити на 102 та оголосити план перехоплення авто з журналістами… лише тому, що вони зацікавилися декларацією місцевого прокурора.

Вони мають захищати закон, але ж кумівство, зловживання службовим становищем та статки не за офіційними заробітками, на жаль, притаманні більшості законників. Але ми не втрачаємо надії побачити,наскільки доброчесною може бути прокурорська еліта… Тож далі буде.

Р.S. No comment.

 zakarpatpost.net

Loading...

Comments are closed.