Чи стане Ужгород першим в Україні містом із нульовим рівнем смертності на дорогах?

І це не утопія, переконують представники громадської організації Vision Zero Віктор Загреба та Андрій Коман, які побували в Ужгороді, оглянули стан інфраструктури нашого міста та провели у міській раді «круглий стіл» з безпеки дорожнього руху. Протягом 2015 року за даними, які надали активістам, в Ужгороді загинуло внаслідок ДТП 5 людей, тому нульової смертності на дорогах Ужгорода досягти цілком реально.

Нагадаємо, громадські діячі приїхали на запрошення міського голови Богдана Андріїва.

Перед проведенням круглого столу “Безпека руху та зменшення смертності на дорогах до нульової відмітки” Віктор Загреба та Андрій Коман спільно з працівниками патрульної поліції та радником міського голови на громадських засадах Маріанною Собран оглянули вулиці міста, зокрема, ділянки, які за статистикою є найбільш аварійно-небезпечними, повідомила zakarpatpost.net  прес-служба Ужгородської міської ради.

Як прокоментував Віктор Загреба, вони по-науковому підходять до безпеки руху, аналізують ситуацію, вивчають фактори ризику, обставини, які призводять до ДТП і допомагають містам вирішити цю проблему. Ужгород з іншими містами вони ще не готові порівнювати, адже це своєрідний ознайомчий візит, тому висновки поки що робити зарано.

 На початку безпосередньо зустрічі, яка проходила у сесійній залі, міський голова Богдан Андріїв привітав гостей та подякував їм за те, що знайшли можливість зайнятися вивченням ситуації в Ужгороді. Проблеми з безпекою на дорогах міста є, і влада, безперечно, прагне їх вирішити, тому поради фахівців є дуже доречними, – зазначив Богдан Євстафійович.

У дискусії взяли участь керівник управління патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві Юрій Марценишин, головний архітектор Ужгорода Олег Боршовський, в.о. директора департаменту міського господарства Оксана Пайда, начальник відділу транспорту, державних закупівель та зв’язку міської ради Петро Бобик, інші працівники міської ради,  а також представники громадських організацій, маломобільних груп тощо.

Віктор Загреба та Андрій Коман розповіли про проекти з безпеки дорожнього руху, які вже вдалося реалізувати в їх рідному Івано-Франківську та в інших містах України (працювали також у Дніпрі, Долині, Павлограді тощо), повідомили, що в своїй роботі використовують найкращі західні практики, які довели свою ефективність в різних країнах, а зараз починають впроваджуватися і в Україні.

За словами Віктора Загреби, коли поставити питання, хто винен, що на вулицях гинуть люди, то відповідей багато – від поліції, місцевої влади до керівництва держави. Однак ніхто не визнає, що саме він конкретно несе за це відповідальність.

«Відповідальність несете ви – кажуть представники Vision Zero і пояснюють. – Ви – це громада. Ви – це міська рада і виконком (ваші уповноважені інституції). Ви можете зробити багато, не чекаючи змін із Києва».

Про те, що робиться у цьому напрямку у місті, розповіли Оксана Пайда та Олег Боршовський. Як зазначалося, міська влада робить багато для покращення інфраструктури. Хоча й не достатньо – це розуміють і визнають.

Зараз в Ужгороді проводять капітальні ремонти дорожнього покриття на центральних вулицях міста. Це значний обсяг робіт, виконується все не так швидко, як би хотілося, однак дороги оновлюються. Без  інвентаризації інженерних мереж капітальні ремонти не проводять, залучають газовиків, енергетиків, працівників водоканалу, таким чином комплексно підходять до капремонтів. Уперше за багато років у місті нанесено понад 30 кілометрів дорожньої розмітки, суттєво покращили вуличне освітлення, яке також є важливим для безпеки руху, встановлено світлодіодні знаки пішохідних переходів, зокрема, лише цього року насамперед біля навчальних закладів №№ 17, 20, 13, 7, ДНЗ по Джамбула, а також на вулиці Минайській навпроти «Осетії» і «Сільпо».  У 2016 році закуплено та встановлено понад 100 дорожніх знаків, виділено і додаткові кошти на 56 дорожніх знаків (основні знаки «Перехрестя», «Дати дорогу», «Пішохідний перехід» тощо), які встановлять ще до кінця цього року. Враховують й інтереси маломобільних груп населення, зокрема останні проекти з ремонтів доріг заплановані із похилими спусками, а на самому переході встановлено тактильну плитку, щоб полегшити перехід незрячим.

Чимало планів і на наступний рік, зокрема розробляється проектно-кошторисна документація на ремонт дорожнього покриття на 4 в’їздах до Ужгорода, вивчають питання нового освітлення на одній із найбільш небезпечних ділянок на вулиці Минайській, де часто трапляються ДТП (планується встановлення П-подібної конструкції, яка  буде освітлювати пішохідний перехід), на світлофорних об’єктах, що знаходяться не на перехрестях, опора буде світитися кольором  світлофора, щоб було здалеку видно.

Юрій Марценишин, керівник Управління патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві, навів деяку статистику за час, що патрульна поліція працює в Ужгороді, а 29 листопада вже виповнюється рік. Зокрема, на 1 жовтня 2016 року в Ужгороді зафіксовано 577 ДТП, 81 з них – із потерпілими, троє людей загинуло та 76 отримали травми. Основними причинами ДТП  є порушення правил маневрування, недотримання безпечної дистанції,  керування у нетверезому стані тощо.

Також Юрій Марценишин повідомив, що в місті є 12 потенційних аварійно небезпечних місць, де найчастіше трапляються ДТП.  Для безпеки напрацьовують, спільно з міською радою, застосування сучасних технологій,  світлодіодних дорожніх знаків тощо. Відзначив, що через значний обсяг ремонтних робіт у місті іноді виникає невеликий автомобільний хаос.  Однак немає в цьому провини ні патрульної поліції, ні влади – рух десь доводиться обмежувати, десь перекривати, тому попросив водіїв з порозумінням ставитися до тимчасових незручностей. Наголосив Марценишин, що питанням безпеки дорожнього руху приділяється велика увага, зокрема в управлінні діє сектор безпеки дорожнього руху і двоє людей безпосередньо займаються цими питаннями, вони є членами транспортної комісії міськради.

Представники громадської організації Vision Zero запевняють, що нульова смертність у  ДТП – не утопія. На рівні держави поки що жодна країна Європи цього ще не домоглася, а ось на рівні міст це вже дійсність  – понад 500 міст Європи цього вже досягли. Активісти вірять, що це реально і для міст України. Також вони закликають ставити саме таку мету – не зниження смертності на кілька відсотків, а зведення її до нуля. На вулицях міст не повинні гинути люди – це тверде переконання представників громадської організації Vision Zero.

В Україні багато нарікають на погані дороги, мовляв, саме тому в нас багато смертей у ДТП. Віктор Загреба навів приклад:  траса «Київ – Чоп». Багато хто скаже, що це дуже хороша траса, вона рівна, має гарну розмітку, нею можна швидко їхати. Проте статистичні дані свідчать: кожні 4 кілометри на цій дорозі гине людина. І протилежний приклад: дуже погана, розбита дорога. З точки зору безпеки – нею будуть їхати повільно і, скоріш за все, на ній не буде жодного смертельного випадку. Однак обидві ці дороги погані, просто погані по-різному. Бо якісна дорога – це рівна дорога плюс безпечна дорога.

За словами Андрія Комана, одним із основних правил у їхній роботі є спроба ліквідувати подвійне трактування можливості використання міської інфраструктури. І пояснив це на прикладі паркування автівок, що є проблемою всіх українських міст. За його словами, потрібно раціонально використовувати проїжджу частину, і часто для того, щоб вдосконалити дороги, не потрібні великі кошти, варто просто розумно нанести розмітку і правильно встановити дорожні знаки.

Представники організації наголосили, що пропагують основні речі, на яких має будуватися система менеджменту безпеки на дорогах, починаючи з наукового підходу (збір, аналіз даних, дослідження, аналітика, стратегія) і закінчуючи самою інфраструктурою, тобто впровадженням конкретних заходів, які впливають на безпеку дорожнього руху. Визначити проблематику доріг кожного міста, «встановити діагноз» і визначити «лікування», насамперед через зміни в інфраструктурі, які не потребують особливо великих капіталовкладень – такий «рецепт» активістів.

Долучилися до розмови і присутні на «круглому столі». Громадська активістка Людмила Лівак навела показовий приклад із власного досвіду. Свого часу вона працювала на заводі «Ядзакі», і от одного разу на підприємство приїхали представники відомого виробника автомобілів – німецького «Фольксвагена». 80% витрат у цього підприємства складає розробка та вдосконалення системи безпеки в автомобілях. Іноземні гості були просто шоковані, коли дізналися, що наші водії купують за 5 гривень «заглушку» для ременів безпеки.

На важливості встановлення у місті болардів (обмежувальних стопвчиків) наголосив громадський активіст, журналіст Віталій Глагола, який продемонстрував розроблені ще раніше макети (вони, до речі, за своїм дизайном чудово вписуються в історичну частину міста). Звернув увагу на те, що боларди насамперед відгороджують пішохідні зони та тротуари від автомобілів, а це не дає «нечемним» водіям паркуватися на них, крім того, боларди виступають свого роду захистом для пішоходів. На жаль, боротьба з недобросовісними водіями за допомогою  знаків обмежень та поліцейських відчутних результатів не приносить.

Громадський діяч, радник міського голови Ужгорода на громадських засадах Маріанна  Собран, яка, власне, й була ініціатором приїзду до нашого міста представників Vision Zero, виступила з пропозицією розробити та затвердити на міському рівні стратегію нульової смертності на дорогах Ужгорода. Це, на думку пані Маріанни, повинен бути цілий комплекс заходів, який буде складатися як із короткострокових цілей, так і з середньо-  та довгострокових заходів. Зараз у місті активно ремонтують дороги, тротуари, продовжаться роботи і наступного року. Тож уже необхідно їх “розумно” проектувати, щоб вулиці були максимально комфортними для всіх учасників дорожнього руху, переконана Маріанна Собран.

Після дискусії присутнім навели деякі промовисті цифри. Волонтери-студенти, яких представники Vision Zero долучили до роботи, 2 години працювали на вулицях нашого міста, визначали, як водії користуються пасками безпеки. Вибірка склала 1374 водії у чотирьох різних місцях Ужгорода,  з’ясувалося, що користуються пасками безпеки лише 11,1% ужгородських водіїв. Хоча питання ременів безпеки – це не питання інфраструктури, і не питання до міської влади. Це, те, що повинен робити кожен в автівці – і водій, і пасажири, адже ремінь безпеки знижує ризики травмування чи смерті наполовину.

Водночас знімали дані про те, хто їде з телефоном у руках.  За даними волонтерів, у той момент, коли машина проїжджала місце дослідження, 13% водіїв розмовляли по телефону. А телефон – це великий фактор ризику, адже відволікає водія від дороги. Насправді ж ця цифра є суттєво більшою, кажуть представники громадської організації Vision Zero, які більш детальний звіт про перебування у нашому місті пообіцяли надіслати вже незабаром.

Довідково. “Vision Zero” (“Нульове бачення”) — це створена у 2000-х роках у Швеції концепція, яка стверджує, що будь-які дорожні смерті — неприпустимі, і що треба прагнути звести цю цифру до нуля.

Від аварій на дорогах і вулицях України щороку втрачає життя понад 4000 людей. Місія громадської організації “Vision Zero” – зменшити це число до нуля. Крок за кроком, рік за роком, місто за містом.

Віктор Загреба – громадський активіст та менеджер проектів, магістр державної політики (Університет Мериленду, США), автор дослідження “Вимірювання ефективності програм у сфері безпеки руху в США, ЄС та Україні”, автор пілотного проекту “Безпека дорожнього руху для патрульних поліцейських“, учасник експертної групи Програми співпраці Національної поліції зі школами.

Андрій Коман – архітектор, транспортний планувальник, має досвід роботи і життя в Німеччині (м. Штутгарт), випускник школи урбаністики “CanActions”, член Комісії з безпеки дорожнього руху при виконавчому комітеті Івано-Франківська, громадський активіст, співзасновник ініціативи “Вело-Франківськ“.

 zakarpatpost.net