Як зробити сквери Ужгорода чистими і гарними
Питання благоустрою площі Кирила і Мефодія вже не раз піднімав zakarpatpost.net. Однак є в місті й інші місця, які потребують облагородження і приведення до більш ошатного вигляду. Звісно, мерія розробляє на наступні роки плани озеленення і працює у напрямку оновлення парків і скверів. Допомагають їй у цьому й науковці УжНУ. Однак… все одно поки що в місті залишаються недоглянуті ділянки…
Площа Корятовича потребує облагородження скверу
Останнім часом обласний центр Закарпаття став помітно чистішим, газони та клумби впорядковується, висаджуються нові дерева, квіти та декоративні кущі. Однак, на жаль, не всюди. Скажімо, на площі Корятовича, навпроти зеленого ринку, як ми повідомляли раніше, є ошатний і затишний, але захаращений скверик, на зелених острівцях можна побачити порожні картонні ящики та інший непотріб.
Дивно, чому занепадає таке чудове місце у самому серці Ужгорода, адже мешканцям міста бракує «ковтка» свіжого повітря серед автомобільних викидів і хочеться відчути дотик до живої природи. Крім того, кожний клаптик землі повинен використовуватися раціонально. Але що ж маємо насправді?
Величезний газон із травою… та опалим листям. А там, до слова, ростуть дві унікальні рослини, які називають адамовим яблуком. Одне з дерев висаджене ще в другій половині ХХ століття. Павлонія в Україні взагалі є надзвичайно рідкісною і, як правило, її можна побачити лише у ботанічних садах. В Ужгороді ж дерево, назване на честь російської принцеси Анни Павлівни, дочки Павла І, яка згодом стала королевою Нідерландів, росте прямо в центрі міста і у період цвітіння захоплює перехожих фіолетово-блакитним квітом, що за формою нагадує дзвіночки.
Тож маючи такі безцінні блага ми повинні б використовувати їх із максимальною користю як для самих ужгородців, так і для туристів. Адже потрібно прикласти зовсім небагато сил і знайти не таку вже й велику суму грошей у міській казні, аби привести сквер до належного вигляду. Для цього передусім треба оновити огорожу, викласти тротуарні доріжки і встановити кілька лавиць…
Сквер жовтого листя на Петефі
Блукаючи невеликим і затишним сквером на площі Петефі пригадується збірка Івана Франка «Опале листя»… Утім місцина в ужгородців асоціюється із доробком великого майстра слова не поетичністю, а скоріш за все назвою.
Якщо набережні в обласному центрі Закарпаття активно прибираються, то чомусь скверик на Петефі – ні. Там велика кількість листків, які, зараз, восени, роздуває вітер і які потім перехожі розносять ногами на інші вулиці. Таким чином особливо в дощову погоду довкола утворюється бруд.
Вигляд у скверу досить неестетичний. Незважаючи на те, що там розміщено відому скульптуру, яка приваблює до себе увагу злодіїв… Та й не так сам пам’ятник, як шабля, яку час від часу викрадають.
До речі, на Петефі встановлено і сміттєві урни, але все одно сквер залишається неприбраним. Лавиці там хоч і є, але вже досить старі, тож їх варто було б замінити на більш міцні і сучасні, адже там постійно збирається багато молоді яка часом не має куди присісти.
Крім того, вночі на Петефі темно. Сквер залишається одним із неосвітлених місць Ужгорода. До речі, в дендрарії також би не завадило трохи впорядкувати територію.
Добрим прикладом у плані належного утримання парків та скверів нам можуть послужити сусіди – львів’яни.
Приміром, у місті Лева парк імені Франка знаходиться в ідеальному стані. А площа його складає 11,6 гектарів, що в рази більше, ніж в Ужгороді. А, там, між іншим, листя прибирають спеціальними повітряними порохотягами, тож тротуари завжди мають впорядкований вигляд.
Не секрет, що всі ми прагнемо жити у європейському, гарному місті, але самі для цього чомусь прикладаємо небагато зусиль. І стосується це не лише прибиральників, але й кожного з нас, адже перехожі нерідко викидають папірці та пляшки прямо під ноги іншим. На жаль, за таке у нас поки що не штрафують. Але ми не повинні жити за принципом: «А після нас хай і трава не росте»… Навпаки – маємо дбати про чистоту і спільно робити своє місто кращим.