Чи вистачить на життя закарпатським пенсіонерам?

В Україні мінімальну пенсію нині отримують 7,5 млн осіб, у Закарпатті – більше половини всього населення пенсійного віку. Усі вони чекають на обіцяне урядом підвищення державних виплат, як на манну небесну. Тим більше що мінімальна заробітна плата незабаром становитиме 3200 гривень. Утім чи настільки вже щедро збільшать «мінімалку» літнім краянам?

Податок на… злидні?

За гроші, які отримують закарпатські пенсіонери, вони не живуть, а виживають. Добре, хоч наш народ хазяйновитий та заощадливий, уміє викручуватись, навіть дехто на схилі літ виїжджає за кордон на сезонні роботи… а в селах бабусі та дідусі пораються на городах, утримують домашніх тварин… І все це – не просто аби не сидіти склавши руки, а щоб було що їсти. Про відпочинок наші старенькі навіть не думають. Їм би – на найнеобхідніше зібрати кошти… Звісно, такі мізерні гроші отримують не всі, однак… якщо у людини на сотню гривень державні виплати більші, то й пенсія вже не вважається мінімальною… А тут іще й податок на пенсії… про який останнім часом говориться багато (податком обкладаються пенсії, розмір яких становить від 4134 грн, а саме якщо людина отримує пенсію більше зазначеної суми, то має сплатити 15% податку на дохід). А його, між іншим, Кабмін відміняти не збирається.

Про це зокрема завив нещодавно міністр соцполітики Андрій Рева. «Уряд вніс пропозицію скасувати податок на пенсії непрацюючих пенсіонерів. Але я не думаю, що ми зможемо його скасувати», – наголосив він.

Свої слова міністр аргументував тим, що зараз у Пенсійному фонді дефіцит коштів, який складає 145 млрд грн. Минулого року він дорівнював 80 млрд, однак цьогоріч нестаток поглибився, зокрема, через зниження ставки єдиного соціального внеску. «Дефіцит, що виник через зниження єдиного соціального внеску, становить 30 млрд грн. Але у будь-якому разі ми не підемо на повернення старих ставок ЄСВ. Треба виходити з тих реалій, які у нас є», – підкреслив Рева.

Але чому ж від цього повинні страждати пенсіонери? Вони ж не декларують такі статки, як чиновники! У них немає й одного відсотка від того, що мають урядовці… Так для чого ж обкладати злидні ще й податками?

«Після того, як я зі своїх 1 020 гривень пенсії цього місяця заплатила за воду, світло, газ і утримання будинку, у мене залишилося трохи більше ста гривень, – жаліється нашому журналісту пенсіонерка з Мукачева пані Ніна. – Як розтягнути ці гроші на цілий місяць, якщо кілограм гречаної крупи коштує 26 гривень, кілограм цукру – 15, а буханець хліба – майже десять? Я вже не кажу про соняшникову олію та вершкове масло і навіть молоко. Та в кращому разі – на ці гроші я протягну не більше трьох днів. Отже, якщо сьогодні п’ятниця – я доживу до понеділка».

І просто жахливо читати повідомлення наших колег, коли періодично з’являються повідомлення про самогубства осіб пенсійного віку. Так, наприклад, у Харківській області самотній пенсіонер-інвалід звів рахунки з життям зі, здавалося б, банальної причини: він підрахував, що до наступної виплати просто не доживе – в будинку не залишилося ні картоплі, ні крупи, ні хліба. У передсмертній записці старий зазначив: «Мені соромно бути жебраком. Я самотній, і подбати про мене може тільки держава. Але державі я не потрібний».

182 гривні «щастя»

Незважаючи на проблеми з грошима у Пенсійному фонді, уряд широко пропагує збільшення пенсій у наступному році. Але якщо заробітні плати у 2017 році хочуть підвищити за рахунок «виведення з тіні» бізнесу (який уже й так аж надто обклали різними виплатами), то пенсії за рахунок чого – невідомо. На думку експерта Економічного дискусійного клубу Олега Пендзіна, проблему дефіциту ПФ закладено в самій суті солідарної системи. І якщо її не змінити, не трансформувати, цей дефіцит виникатиме повсякчас, при цьому він зростатиме.

«Сьогодні з моїх виплат платять пенсії тим, хто зараз на пенсії. Мені ж будуть платити пенсію з виплат тих працівників, які залишаться на ринку праці після мого виходу на пенсію. Враховуючи демографічні тренди, зниження народжуваності та відсутність передумов до поліпшення ситуації в майбутньому, кількість пенсіонерів продовжить зростати, кількість працюючих – скорочуватися, а проблеми з фінансуванням виплат – тільки наростатимуть», – пояснює експерт.

Та й чи таким уже істотним буде підвищення пенсій у новому році? Оскільки зараз пенсійна «мінімалка» складає 1130 гривень, з 1 грудня вона становитиме 1247 грн, а з 1 травня 2017-го – 1312 грн. Тобто 182 гривні «щастя» уряд розтягне на два етапи, а точніше – на півроку. Але чи справедливо це? Якщо найнижча заробітна плата складатиме 3200 гривень, то старі і немічні отримуватимуть на 1888 гривень менше за працюючих. Але ж більшість із них уже не має сил для того, аби ходити (чи їздити) на роботу! Щоправда, дати надбавку Розенко обіцяє всім тим, у кого нині пенсія складає 1400-4000 грн (у середньому на 284 гривні).

«Підвищення пенсій – це питання соціальної справедливості, і воно має бути вирішене. Якщо солідарна система не почне змінюватися вже зараз, то навіть 30-відсоткове підвищення пенсій (а це мізерне збільшення, яке по суті не виведе мінімальної пенсії навіть на рівень прожиткового мінімуму) з’їсть усе збільшення, отримане від ЄСВ після підвищення МЗП», – переконаний Олег Пендзін.

До речі, нині, за даними Пенсфонду, середня пенсія в Україні дорівнює 1745 грн. Однак середнє арифметичне формується із врахуванням і тих пенсій, розмір яких перевищує 10 тисяч. Тож логічно, що більшість стареньких на сьогодні животіють за копійки… Сумно, що за рівнем оплати праці наша держава відстала навіть від Папуа Нової Гвінеї (там вона становить 0,66 євро за годину) та Республіки Конго (82 євро на місяць), а за розміром пенсій «перевершила» навіть ці держави.

І це попри те, що середній розмір пенсії у країнах ЄС (а ми рівняємося саме на Європу та прагнемо жити за європейськими стандартами) коливається від 460 до 1344 євро на місяць. Наші ж дідусі та бабусі не мають навіть 30 євро… А після зростання пенсій, безперечно, зросте й курс іноземних валют… тож не виключено, що у еквіваленті долара чи євро «підвищені» пенсії будуть ще нижчими, ніж тепер.

Для прикладу: пенсія в Люксембурзі становить 1874 євро, у Бельгії – 1501 євро, у Франції – 1430 євро, у Великобританії – 1264 євро, у Іспанії – 752 євро, у Греції – 683 євро, у Португалії – 565 євро, в Туреччині – 428 євро,у Польщі – 376 євро, в Угорщині – 340 євро, у Словаччині 337 євро, у Естонії – 320 євро, у Чехії – 312 євро, у Литві – 289 євро, у Латвії – 287 євро, у Болгарії – 158 євро, у Румунії – 157 євро.

Марина АЛДОН, газета “НЕДІЛЯ”, ексклюзивно для zakarpatpost.net