Закарпатці в комунальній пастці. Неефективна програма ефективності

На підвищення комунальних тарифів – питання, яке не сходить із вуст багатьох краян. Занадто вони вже б’ють по кишенях. Навіть субсидії не рятують від комунального зашморгу. З боржниками ж ніхто не цяцькається – їх позбавляють благ цивілізації. При чому – цілковито законно з юридичної точки зору. Але де брати людям гроші, аби розрахуватися за світло та газ?

Чим грітися?

Спочатку зростання цін на блакитне паливо позиціонувалося, як розрив економічних зв’язків із Росією. Але в той же час чомусь високі державні мужі замовчують той факт, що самі торгують із державою-агресором і навіть мають там підприємства.

У газових питаннях нам, звісно, непросто. Але… чи справді варто експериментувати над населенням із тарифами? Адже українські монополісти за рахунок цього неабияк збагачуються.

Більше того, у нас було навіть створено фонд енергоефективності… Проте його роботу, а точніше ефективність діяльності закарпатці на соді не відчули зовсім. Від холоду рятують тільки гроші, зароблені на чужині… і звичайна винахідливість нашого брата. Дехто гріється дровами, дехто – побутовими відходами, хтось – навіть лушпинням горіхів. Благо, що в лісі ще галузок можна назбирати, доки всі Карпати не вивезли за кордон.

Необхідність реформ уряд розуміє, але ті, які проводить успішними назвати аж ніяк не можна. Усе більше краян опиняються за межею бідності.

-Машина дров коштує 4500 гривень. А на зиму треба хоча б дві. Якнайменше 500 треба віддати за те, аби їх покололи. А пенсія – 1600 гривень. Із чого жити? Як хазяйнувати? Копій очна субсидія не рятує. Від газу я вже два роки як відмовилася, каже zakarpatpost.net мешканка Ужгородського району Валентина Габор. – А ще й їсти щось потрібно, і ліки купувати, бо часто хворію. А в місті ще важче, бо там посеред квартири вогонь розкласти не можна.

Подібних історій багато. Навіть субсидіювання закарпатці вважають неефективним, бо реальні гроші на руки ніхто не отримує, а папірцями не зігрітися.

Гроші на вітер?

Інше  питання — монетизація субсидій. За умови якісного впровадження система монетизованих субсидій спонукатиме сім’ї економити енергетичні ресурси, заохочуватиме їх впроваджувати заходи з енергозбереження і брати участь у відповідних державних програмах, пише «Економічна правда».

Поки що ситуація протилежна: субсидії демотивують населення, а держава марно витрачає мільярди гривень. Під час попереднього опалювального сезону субсидії на газ та опалення видавали чи не усім, хто надсилав заявки, а розрахунок відбувався за завищеними нормативами.

Фактичне споживання було значно меншим, тож переплати становили 30-40% обсягу нарахованих субсидій. Продовження такої політики, як це передбачає проект бюджету-2017, ставить хрест на розвитку сектору енергоефективності.

Керівництво Мінрегіонбуду передбачає, що фонд буде фінансуватися коштом внесків міжнародних донорів (свої зобов’язання підтвердили уряд Німеччини і ЄС) та держбюджету. Однак залучення міжнародних внесків вимагає жорстких стандартів корпоративного управління, щоб унеможливити зловживання.

Експерти обережно оцінюють перспективи міжнародної допомоги і наголошують на необхідності виділення достатніх ресурсів з боку держави. Експерт міжнародної ініціативи “Угода мерів” Святослав Павлюк коментує ситуацію так.

“Щоб отримати суттєві системні позитивні зрушення у сфері енергоефективності, необхідно створити політику у цій сфері та інституції, які зможуть її виконувати. При тому слід мати сценарій дій у найгірших варіантах, включно з повною відсутністю підтримки Заходу, лише з внутрішнім фінансуванням.

Такий сценарій повинен базуватися на формуванні стимулів та механізмів, які запустять максимально самоокупні програми з підтримки енергоефективності та забезпечать постійно зростаючу бюджетну підтримку державних програм”.

За оцінками експертів для доведення житлового фонду до рівня будинків з низьким споживанням енергії обсяг стимулюючих механізмів повинен сягати 30 млрд грн щорічно протягом десяти років. Зважаючи на обсяги субсидій та витрат на імпорт газу, такі інвестиції в енергоефективність більш ніж виправдані.

Але це може бути згодом… а зараз поки що… закарпатці ламають голову – що ж на них чекає у найхолоднішу пору року.

zakarpatpost.net

 

Comments are closed.