ТОП-100. Впливові люди. Закарпаття бізнесове
Сайт zakarpatpost.net продовжує серію ексклюзивних публікацій рейтингу відомих закарпатців із журналу «Впливові люди» – ТОП-100
Передмова
За останні два роки, поки газета «НЕДІЛЯ» тримала паузу і не оприлюднювала рейтинг впливових людей, кардинально змінилася розстановка сил серед найбільш впливових людей Закарпаття. Нинішній рейтинг – якісно нова спроба оцінити можливості і дії людей, які впливали і впливають на життя суспільства.
Багатьом цей рейтинг відкриє нові імена, а декому допоможе по-іншому поглянути на відомих людей. Найімовірніше, у наступному році зміниться і вплив сьогоднішніх номінантів ТОП-100 на життя Срібної Землі. Тому багато з них можуть залишити цей список, поступившись місцями новим людям.
Цьогорічний «ТОП-100. Впливові люди Закарпаття» має кілька особливостей.
Рейтинг складається з 10 розділів. Чільне місце посів розділ «Знакове Закарпаття», у якому є прізвища тих людей (і не обов’язково навіть закарпатців), які, за нашим опитуванням, усіма своїми силами і можливостями змінювали за ці роки і продовжують змінювати як Закарпаття, так і Україну. Вони – найбільша, найглобальніша, найсвітліша, найвпливовіша сила, яка «зробила» цей проект.
Відносно великою частиною імен у цьому рейтингу стали імена, вперше почуті закарпатцями під час Революції гідності. Вони – ті, які досі називають себе революціонерами – таки зуміли перетворитися на впливову, хоч інколи і деструктивну силу.
Готуючи це видання, газета «НЕДІЛЯ» також враховувала думки експертів у різних галузях, анкети представників ЗМІ, громадських діячів, волонтерів, студентів, представників бізнесу. Кожен із опитаних нами закарпатських експертів визначав вплив на основі 3 критеріїв:
– особистість (власна харизма, фінансові можливості, посадові повноваження, кількість людей, на яких має вплив персона);
– публічність (можливість публічними закликами чи діями впливати на процеси в Закарпатті чи державі, публічний рейтинг, впізнаваність, наскільки людина активно використовувала протягом останніх років свої можливості для впливу);
– непублічний вплив (неофіційні контакти з іншими впливовими людьми, можливість залучити фінансові ресурси, «порішати через знайомих», пролобіювати певні рішення чи кандидатури, фінансові активи, капітал, який належить персоні або контролюється нею).
ЗАКАРПАТТЯ БІЗНЕСОВЕ
1. Алекс Ровт, бізнесмен, меценат
Він – чи не найбагатший з-поміж усіх вихідців із Закарпаття, проте не пориває тісні зв’язки з рідним краєм. У супербагатих людей більше недругів, ніж симпатиків, але Алекс Ровт є в цьому відношенні більш винятком, ніж правилом. Бо його численні закарпатські проекти – швидше такий собі відпочинок на дачі, аніж серйозний бізнес. Про благодійність він не любить говорити, відзначаючи, що ніколи не чекав нагород за свою добродійність, а допомагав безкорисливо і за покликом серця, сплачуючи своєрідну десятину. Персоніфікує собою архетипну мрію кожного закарпатця про заможного заокеанського вуйка-чарівника, що час від часу прилітає «в голубому вертольоті». Його зусиллями центр Мукачева поступово перетворюється на щось принципово нове, вестернізується, зберігаючи водночас неповторний закарпатський шарм.
2. Андрій Андріїв, підприємець, депутат обласної ради
Андрій Андріїв – творець і локомотив бізнес-імперії, яку з нуля збудували на Закарпатті «галичани» брати-Андріїви. Бізнес у нього дуже різний, напрямки часто не мають між собою нічого спільного, але спрацьовує принцип яєць, розкладених у різні кошики. Хороший менеджер, Андрій Андріїв має добру «чуйку», чим варто займатися, а від чого краще відмовитися. Вміє слухати, чути і швидко вирішувати.
Терпляче зносить «тикання» про незакарпатськість, неужгородськість, хоча за два десятки років життя (а головне – заробляння і вкладання грошей у Срібну Землю) став патріотом краю не за кровним походженням, але за тим, що цінніше – створеним власними руками і головою.
Зароблене теж віддає легко, хоча не бездумно. Зокрема, на улюблений футбол, стадіон «Автомобіліст», благодійні проекти, які робить точно для душі та совісті, а не для розголосу. Широкий загал не знає, що, крім футболу, Андрій Андріїв ще й грає у теніс, хокей, катається на лижах і квадроциклах. Ще любить театр. Учасник міжнародних ділових форумів. Із роками все більше схиляється до «вічного» – сім’я, релігія, українські традиції для нього таки святе.
3. Олег Адамчук, почесний консул Словаччини у Великому Березному, директор ТОВ «Інтерфіл-Україна»
Успішний бізнесмен, меценат, засновник понад десятка комерційних структур, на яких створено сотні робочих місць та які є одними з найбільших платників податків в області.
Останніми роками він відійшов від активної політичної діяльності та сконцентрував свої зусилля на розвитку бізнесу та міждержавних зв’язків України, зокрема із сусідніми країнами. Саме тому, мабуть, ні в кого не викликала подиву новина про призначення його Почесним консулом Словаччини у Великому Березному два роки тому.
Олег Адамчук належить до тієї когорти закарпатських бізнесменів, які готові поступово та наполегливо досягати своєї мети, будувати бізнес, який би приносив прибутки власнику і був корисним для громади, даючи роботу сотням закарпатців.
4. Олег Боярин, голова наглядової ради ПрАТ «Єврокар»
Підприємство, очолюване Олегом Бояриним, без перебільшення є промисловою візитівкою Закарпаття. Вже майже 10 років саме завдяки «Єврокару» Закарпаття асоціюється в Україні з автомобілебудуванням. Незважаючи на кризові явища в економіці, завод працює і сьогодні, практично без зупинок.
З його конвеєрів сходять такі марки автомобілів, як Skoda, Audi, Volkswagen. Завод постійно удосконалюється, останніми роками запрацювали кілька нових цехів, зокрема для зварювання та фарбування кузовів.
ПрАТ «Єврокар» є частиною групи компаній «АтоллХолдінг», яку очолює Олег Боярин. Окрім виробництва автомобілів «АтоллХолдінг» об’єднує понад 50 підприємств, які працюють у сфері дистрибуції, інвестиції та будівництва, туризму та рекреації, девелопменту тощо.
Хоча Олег Боярин є відносно дистанційований від політичних процесів в області, його вплив та авторитет в краї достатньо вагомі.
5. Василь Рябич, генеральний директор ТОВ «Фішер Мукачево»
Завжди в тіні, навіть у Мукачеві, де живе і працює, незмінний директор «Фішера» Василь Рябич. Загал знає про нього навряд чи більше, ніж десятиліття чи два тому. Дуже рідко фігурував у політиці, та й то не поруч із партійними брендами, а хіба поруч із політичними особистостями. Людина світу, чи, принаймні, Європи. Живе між там і тут, хоча міг би вже давно там.
А життя Василя Андрійовича Рябича з «Фішером» пов’язане з першого дня кар’єри і з далеко не керівної посади. У публічній площині він присутній тільки невід’ємно від підприємства. Власне, Рябич = «Фішер» на Закарпатті. Хоч на загал Рябич не афішується, але за чутками має власну частку у всесвітньовідомому виробництві.
Василь Рябич відкритий, простий, радо приймає на фабриці гостей, брав участь у всіляких громадських радах (наприклад, при податковій), узявся за непросте шефство у федерації лижного спорту Закарпаття, намагався щось змінити в житті і розвитку нашого краю через суспільний, хоч і не дуже тривалий проект «Нове Закарпаття».
6. Володимир Гісем, генеральний директор корпорації «Закарпатсадвинпром», директор ОП «Ужгородський коньячний завод»
Керувати кілька десятків років одним з найуспішніших підприємств на Закарпатті – справа не з легких. Однак Володимир Гісем з нею справляється на відмінно. Бренд «Ужгородського коньячного заводу» відомий далеко за межами області, а саме підприємство є одним з найбільших платників податків в краї.
Хоча Володимир Гісем не є публічною особою і здебільшого прагне асоціювати себе з бізнесом, а не політикою, його позиції у рейтингу впливовості на суспільно-політичні процеси в краї залишаються досить міцними, попри те, що на минулих місцевих виборах очолювана ним політична сила не потрапила до обласної ради. Він, безсумнівно, входить до когорти закарпатців, до яких прислухаються незалежно від того, на яких позиціях рейтингів вони сьогодні перебувають.
7. Віктор Петров, генеральний директор ПАТ «Закарпаттяобленерго»
Новий керівник потужної енергетичної компанії Віктор Петров за чотири роки керування нею показав вражаючі результати, завдяки яким нині ПАТ «Закарпаттяобленерго» – у списку лідерів серед аналогічних підприємств країни.
Обленерго дає роботу нині майже трьом тисячам осіб і є одним із найпотужніших роботодавців Закарпаття. Спеціалісти, які працюють тут, мають зарплати, вищі за середні – це означає, що професіоналів тут цінять. Не маючи жодних послаблень чи пільг для діяльності, повністю підконт-рольне урядовим інституціям, підприємство-ліцензіат не тільки виплачує дивіденди акціонерам (попри тяжкий економічний стан держави), а й справно наповнює вагомими сумами обласну казну, виділяє чималі суми на меценатство, та ще й з року в рік розвивається. Як результат – ПАТ «Закарпаттяобленерго» нині є одним із найпотужніших інвесторів Закарпаття: четвертий рік поспіль компанія вкладає в будівництво та модернізацію електромереж краю близько ста мільйонів гривень.
8. Маргарита Мощак, ресторатор
Успішний ресторатор нині, Маргарита Мощак ще кілька років тому активно виступала на громадській арені. Очолюване нею регіональне відділення Українського союзу промисловців і підприємців цілком реально і навіть агресивно здійснювало вплив на теренах обстоювання прав і свобод місцевого бізнесу, а сама «очільниця» була (залишається) персоною, відомою (шанованою) у ділових і політичних колах столиці.
Без гучних заяв і пояснень пані Маргарита раптово покинула цей пост і з головою занурилася у розвій власного бізнесу. До речі, цілком успішно. Проте й нині її телефон за звичкою «обривають» підприємці, коли на їхні права наступають ті чи інші «органи».
Про її залізну волю свідчить хоча б той факт, що вона «насмілилася» з’ясовувати стосунки у суді із найнепередбачуванішим екс-мером обласного центру…
Так чи інакше, але Мощак залишається у колі активних і впливових особистостей краю, здатних відповісти на удар адекватно і відчутно. При цьому залишаючись чарівною пані – з відповідною реакцією і методами відповіді…
9. Сергій Ратушняк, екс-голова Ужгорода, бізнесмен
Поки нікому так і не вдалося перевершити показник Сергія Ратушняка, якого ужгородці тричі обирали міським головою. І хоча останніми роками електоральні перемоги обходять його стороною, харизма та навіть епатажність залишають його на видноті і дозволяють впливати на процеси не лише в обласному центрі Закарпаття.
На останніх місцевих виборах Сергій Ратушняк у другому турі поступився потужнішому конкуренту, однак отримав більше симпатій ужгородців, ніж представники нових, постмайданіських сил, що й надалі дає нам змогу говорити про нього як серйозну фігуру у когорті закарпатсь-кого політикуму.
10. Мирослава Каламуняк, директор прат «Ужгородська швейна фабрика»
Очолювана нею швейна фабрика вижила у лихі дев’яності, пережила ще складніші перипетії початку нинішнього століття. Об’єкт у самому центрі міста багато хто хотів проковтнути, але тільки поламав зуби. Мирослава Михайлівна опанувала біблійну мудрість щодо часу збирати каміння і розкидати його, розкривати обійми і ухилятися від них. Вміє приймати єдино вірні технологічні і маркетингові рішення. Вітчизняна легка промисловість нині переживає далеко не найкращі часи, тому фабриці і кожній її робітниці особливо потрібні безцінний досвід, зв’язки і ентузіазм керівниці. Незважаючи на все нові і нові виклики, підприємство залишається на плаву. Уся біографія його очільниці, котра пройшла шлях від рядової працівниці до директора, є запорукою того, що негода врешті-решт зміниться ясним сонцем.
Наступна публікація – ЗАКАРПАТТЯ ЄВРОПЕЙСЬКЕ
Попередня десятка – ЗАКАРПАТТЯ САМОВРЯДНЕ
Друковану версію журналу «Впливові люди Закарпаття» – ТОП-100 купуйте у кіосках.
