Чим є гроші для закарпатців і що для них означає щастя

Нещодавно компанія Research&Branding Group провела соціологічне дослідження, під час якого визначала, що є головним фактором у житті українців.

Як з’ясувалося, для більше, ніж половини опитаних (55%) головним критерієм душевного спокою є гроші, для кожного третього (34%) – влада чи доступ до неї, а приблизно кожен п’ятий житель країни вважає, що становище людини в суспільстві визначають особисті якості (22%), соціальне становище сім’ї (21%) або службове становище (18%). Крім того, більше половини респондентів (56%) назвали себе більш або менш вільними і самостійними у вирішенні своїх життєвих проблем, а (35%) переконані, що вони тією чи іншою мірою стикаються із браком волі.

Отже, ми також вирішили поцікавитися у мешканців Ужгорода, яку роль у їхньому житті відіграють гроші та що саме впливає на відчуття ними щастя й гармонії у житті.

– Як кажуть, головне не гроші, а їхня кількість. На жаль, ми стаємо меркантильними. Так чи інакше ми стикаємося із сумними реаліями. По-перше, з корупцією, яка майже непереможна в Закарпатті. Тут вона за роки вкоренилася настільки, що італійська мафія відпочиває. По-друге, хабарі. І вони починаються із самого народження людини… Та й чи можна народити дитину задарма? Можна. Але жінки бояться. Далі – дитсадок. Знаємо, які там черги… Потім школа… конкурси і олімпіади. А відтак – університет і… робота… Навіть на той світ потрапити без хабарів складно! Отже, гроші справді правлять світом. Хочемо ми цього чи ні. Для щастя, як на мене, не вистачає елементарної людяності у суспільстві, любові, взаємоповаги і співчутливості. Саме моральних, а не матеріальних цінностей хочеться найбільше.

– Наше сучасне суспільство – суспільство споживання, тема грошей стає лейтмотивом нашого існування. Ще порівняно недавно ми допомагали будувати комунізм, при якому гроші будуть не потрібні. Гроші сприймалися як зло. Відсутність грошей не принижувала, а їхня наявність не служила приводом для гордості. Вважалося, що людину прикрашає скромність (до речі, тоді вже незгодні додавали «якщо у нього немає інших достоїнств»), а гроші не приносять щастя. Люди жили в світі нерухомих, неживих грошей, роками не змінювалися ціни на товари. І раптом гроші увірвалися в наше життя,  ми опинилися беззахисними перед їхньою владою. Насправді ж вони відіграють у нашому житті важливу роль, адже, не маючи за душею ні копійки, не можна навіть купити поїсти. І хоч не хлібом єдиним живе людина. Але й без нього – аж ніяк. Так, для мене гроші в житті посідають третє місце після здоров’я рідних та учнів. Щодо щастя, то деколи приводом радості може стати просто посмішка незнайомої людини на вулиці… І після цього цілий день можна мати піднесений настрій.

– Люди, які цінують гроші над усе, на думку психологів, менш задоволені життям і відрізняються гіршим станом душевного здоров’я, почувають себе більш нещасними. Але, разом з тим, гроші дають нам можливості і гарантії. Залишається тільки сформувати до них ставлення, зрозуміти, чим є гроші – метою або засобом, і навчитися грамотно ними розпоряджатися. Я –  не раб грошей, однак вважаю, що вони потрібні. Жодна людина не буде ходити на роботу задарма. Утім і справжнє багатство – це не тільки гроші. Важливе значення має і наш внутрішній світ. Людина може бути вбогою, але світлою, доброю, позитивною. Тому ніколи не вибираю друзів за товщиною гаманця. Що ж стосується щастя, то бачити вранці схід сонця, очі коханої людини, відчувати себе повним сил – це уже є найвища у світі ейфорія!

– Не люблю гроші. Вони винуваті у всіх бідах і в усіх війнах світу. Ненажерливим політикам їх усе мало. А які статки показують вони в деклараціях! Квартири, машини, офшори. А скільки всього приховано від стороннього ока або записано на підставних осіб! Для нас, пересічних громадян, гроші також не є добром. Вони псують людей. Та й чим більше ми заробляємо, тим більше купуємо, а чим більше  купуємо, тим більше нам хочеться купувати знову. Таким чином, багато працюємо, заробляємо більше, ніж нам дійсно необхідно, але витрачаємо кошти на різні речі, які, по суті, нам не так вже й потрібні. А чого варті кредити! Що роблять із населенням через них банки! Я отримую пенсію лише трохи більшу за мінімальну. Та мені добре і я щаслива! Щастя для мене – мати руки і ноги, мати сили для того, аби себе обслужити. Однак для кожного цей критерій  надто особистий.

– Гроші, безумовно, – річ потрібна. Але я не можу зрозуміти жінок, які заради них кидають вдома дітей і їдуть за кордон. Вихованням малечі займаються або бабусі, або взагалі далекі родичі чи сторонні люди. Гроші – грошима, а родина – головне. Такі батьки потім виправдовують себе дорогими подарунками. Але любов дітей купити не можна! Та й у самих дітей потім апетити стають усе більшими. Вони перестають шанувати батьків. Я живу небагато, але я вдоволена всім, мої діти – також. У нашому суспільстві грошима розпоряджаються взагалі неправильно. Їх кидають великими сумами на хабарі, навіть не буду перераховувати кому. А там, де вони справді потрібні – у сиротинцях, будинках пристарілих та й навіть у храмах – дають копійки. Отже, аналізувати можна до безкінечності. А от щастя для мене – це давати людям радість, давати те, в чому вони мають потребу, ставитися до всіх так, як хотілося б, щоб ставилися до нас. І лише таке щастя є не тимчасовим, а постійним внутрішнім станом, це щастя, яке не залежить ні від чого.

– Я люблю гроші. І в цьому, як на мене, немає нічого поганого. Вважаю, що їх може мати кожен. Але щоб вони прийшли до людини, їх потрібно полюбити. Змінити до них зневажливе ставлення на прихильне. Не можна сліпо спиратися на досвід батьків, зараз зовсім інший час, тому має бути і інше ставлення до грошей. Також ніколи не варто думати про бідність, треба вірити в те, що в потрібний час гроші обов’язково з’являться, звідки – не суттєво, вони просто прийдуть. Кажуть,   що щастя за гроші не купиш… Так! Але необхідні приємні речі для себе або своїх рідних придбати можна. Крім того, нині можна купити навіть емоції… не кажучи вже про подорожі, предмети для комфорту та для власного задоволення. Здоров’я за гроші не купити? Але ж лікування без них хіба можливе? Щастя не в грошах? Звичайно що ні! Але для щастя вони також необхідні! Правда, про душу забувати також не слід!