Що можна купити за іноземну валюту у Закарпатті?
Спецоперація долар
Чомусь пригадується старий анекдот про діда, який полетів до сина в гості до Америки, а повернувшись додому розповів бабі, що там, за океаном, майже все як у нас, навіть долари такі ж. Тож ми вирішили провести соціальний експеримент і перевірити, що можна придбати за «зелені» банкноти в нашій області.
Цегла та вапно – за умовні одиниці
Закарпатці – люди заощадливі, та як виявляється, валюту у нас міняють не дуже часто, хоча великий загін заробітчан привозить «євро-бакси» додому щонайменше двічі на рік. Утім найвигіднішими інвестиціями населення вважає будівельні матеріали та автомобілі. Як переконані краяни, «тверда валюта» у такому вигляді ніколи не знецінюється. Що стосується транспортних засобів, то вартість навіть найстарших із них власники озвучують лише в доларах.
А от що ще можна придбати за бакси, ми і спробуємо перевірити. Для початку вирушаємо на гуртівні.
Як виявляється, у багатьох оптових магазинах, цінники на товарах встановлено не гривневі. Невже, аби клієнти не лякалися захмарних позначок?
-Я купую цеглу, плитку, сантехніку, паркет у доларах, тож відповідно, не хочу прогоріти. Курс у нас нестабільний, будь-якої миті можуть бути сюрпризи. Тому від покупці мені платять у гривнях, але за курсом, – каже власник однієї з гуртівень.
Утім розрахуватися американською чи європейською валютою за душову кабінку чи міжкімнатні двері також можна, при чому – не тільки в одному магазині.
– Працюю в Миколаївській області на будівництві, зарплатню отримую баксами. Для чого шукати обмінники, коли клієнт може заплатити за товар такою валютою, яку має, – зауважує один із покупців.
Проте долари «в обігу» не на всіх гуртівнях. Із п’яти «будівельних» складів, на яких довелося побувати, на двох іноземну валюту від нас категорично відмовилися брати.
Сік за долар
У магазинах розрахуватися не гривневими банкнотами досить проблематично. Тільки в одному торговельному закладі продавчиня погодилася взяти валюту, натомість за крам віддавши свої власні важко зароблені українські гроші. Порахувала вартість продукції, правда, за завищеним курсом.
Що ж стосується кафе, то тут ситуація аналогічна.
-Як думаєте, зручно почуватимуться наші клієнти, які отримують мізерну зарплатню чи пенсію в національній валюті, дивлячись на тих, хто розкидається баксами? У нас принцип – розрахунок тільки гривнями, – наголосила одна з офіціанток. – Крім того, є ж касовий апарат.
Проте знайти кав’ярню, де погодилися продати сік за долар усе ж вдалося. Називати цей заклад ми не будемо з етичних міркувань, та й, скоріш за все, господарі не завжди знають, що робить за їхніми спинами персонал.
Найбільший простір для американського долара – це ринок. Тут за нього можна придбати абсолютно все, та й радіють «зелені» продавці набагато більше, ніж рідним, українським грошовим одиницям.
Із усіх торговців тільки один дідусь не захотів продавати молоко за бакси, мовляв, йому потрібні гривні, аби за маршрутку розрахуватися, бо перевізники за валюту квитків не видають.
-Я долари лише два рази в житті у руках тримав, – наголосив старенький. – Один раз, коли корову продав, і то одразу всі віддав синові на весілля і другий, коли онук мені на 70-річчя сотку подарував.
Та найбільш сумно інше… На жаль, незважаючи на те, що ціни на продовольчі товари, побутову техніку, одяг, ліки та послуги постійно зростають, нині за місячну мінімалку (із 1 грудня – 1600 гривень) можна отримати всього 59 доларів. На батьківщині «зеленої» валюти це – м’яко кажучи ніщо. Тож де тоді багатообіцяльне покращення рівня життя населення?
