Чому в Ужгороді недостатньо чисті вулиці?
Сказати, що обласний центр Закарпаття не прибирають не можна. Комунальні служби працюють, при чому – щодня, проте чомусь не дуже якісно.
У інших областях України прибирають набагато ефективніше, для прикладу, у тому ж Львові. Питання: чому саме?
Можливо, так уже повелося, що в Закарпатті прибиральниками чомусь працюють роми, які зовсім не асоціюються з чистотою. Вони й виконують свою роботу абияк. Ніхто не хоче дискримінувати закарпатських циган, тим більше, що в нас їх найбільше в державі і ми до них настільки звикли, що навіть не уявляємо людні вулиці Срібної Землі без них. Та й із роботою їм непросто, далеко не всі роботодавці готові надати їм місце під сонцем.
Тож і виживають вони завдяки випрошуванню милостині, торгівлі різним непотребом та здачі в пункти прийому макулатури, пластику та металобрухту. Багато хто не живе, а животіє. Безумовно, їх шкода, але про своїх громадян, незалежно від національності повинна дбати держава, і не словом, а ділом, тобто цільовою допомогою. А саме: дати в руки не смаженого карася, а вудку і навчити ловити рибу. За кордоном у цьому плані є багато напрацювань, діють різні програми, на які нам потрібно орієнтуватися.
Та цікаво, що в інших обласних центрах прибиральниками працюють переважно пенсіонери (не роми). Хоч зарплатня в робітників підприємств комунальної сфери й низькі, але й за такі незначні кошти виконують вони свої функціональні обов’язки відповідально.
У Закарпатті ж ромам-прибиральникам навіть встановлюють пам’ятники, як у Мукачеві, що, до речі, одразу ж після офіційного відкриття викликало неабиякий суспільний резонанс. Та скульптури-скульптурами, а від залізної статуетки у центрі міста над Латорицею в області чистіше не стало. Та й циганам легше жити – також.
А, можливо, справа навіть не в них, а в організації робочого процесу, адже, скажімо, у тому ж таки Мукачеві, або в Хусті, де також підмітають та прибирають сміття роми, останнім часом справді чистіше, ніж в Ужгороді.
Тож чому місто над Ужем залишається недостатньо охайним? Адже техніки та робітників подібного профілю тут найбільше Закарпатті.
Як би там не було, а хочеться, аби Ужгород був дійсно гарним і ошатним. Та не слід забувати й іще про одну народну істину, що чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять. Тож можливо трішки у тому, що на ужгородських вулицях можна натрапити на різний непотріб трішки винні і ми всі.
