На Берегівщині гріються дровами, які возять велосипедами

[Total: 0    Average: 0/5]

Зима – пора холодна і голодна. Багато кому з краян виживати в цей період доволі складно. Однак закарпатці – народ винахідливий…

Окремі мешканці Берегівського району знайшли для себе найбільш оптимальний вихід – обігрівають оселі тим, що знайдуть недалеко від рідної домівки, тим більше, що Карпати багаті на дари природи… навіть у січні.

— Я нічого не порушую, дерева не вирізаю, беру гілки. Їх вантажу на велосипед і привожу додому. Їхати неможливо, тому транспортний засіб доводиться штовхати, – каже пан Василь. – Таким чином і в хаті тепло, і зайвого сухостою в лісі немає.

Його односельці, переважно роми, теж гріються завдяки дровам. Правда, багато хто на лісозаготівлі їздить із сокирою і забирає з собою не тільки те, що знаходить під ногами. Вдома чоловіки ріжуть гілки на шматочки і відправляють у грубку.

— Газу немає, та й він такий дорогий, що зараз альтернативні види опалення є чи не єдиним методом порятунку від лютих морозів, – запевняє інший берегівчанин пан Йосип.

Ні гужового, ні чотириколісного транспорту у чоловіка немає, тому він так само привозить до оселі дрова на «залізному коні».

Цікаво, що на Берегівщині такою нетрадиційною лісозаготівлею займаються не в одному селі. На центральній дорозі подібних велосипедистів можна побачити у кількох населених пунктах.

Краяни зізнаються, що в них немає грошей на те, аби купити вугілля чи дрова, тому доводиться шукати гілки та стовбури молодих дерев і чагарників самотужки. При чому – не тільки в лісах, але і вздовж берегів річок.

Деревину потім селяни викладають вздовж парканів у себе в дворах, частину заносять у хату – сушити і спалюють.

Утім у майбутнє вони дивляться з оптимізмом, тішаться, що вже один місяць зими минув, тож і до весни не так уже й далеко. Багато хто варить їжу теж на дровах, адже коштів не вистачає навіть на газ у балонах. Навіть електричні плити використовують далеко не всі. Найскладніше тим, у кого малі діти.

— У дочки недавно народився син. Треба кочегарити, аби малюк не застудився. Доводиться й по чотири рази на добу в ліс ходити, — стверджує пан Василь. — Але виходимо з положення як можемо. На свій ровер зробив навіть спеціальний пристрій із кілків, аби більше зміг на нього навантажити.

Лісозаготівельники наголошують, що зараз пічне опалення не дивує, адже у багатьох селах навіть садки та школи обігріваються дровами.

— Головне, щоб їсти було що а чим зігрітися – завжди знайдеться. Булий гірші часи. Деколи в будинку було так холодно, що доводилося спати в одежі, – усміхається чорнявий чоловік, продовжуючи штовхати велосипед.

zakarpatpost.net

 

Comments are closed.