Богдан Дикий поділився секретами пірнання у крижану воду та методиками адреналінового оздоровлення

[Total: 0    Average: 0/5]

Багато хто в Закарпатті чув про вуглеходіння, але мало хто пробував ходити розпеченими жаринами. У той же час чимало краян пробували хоч раз у житті занурюватися у крижану воду. Особливо ця методика стає популярною взимку, перед святом Водохреща. І батьком закарпатського екстремального відпочинку та нетрадиційного оздоровлення сміливо можна назвати людину відому далеко за межами області, а то й України Богдана Дикого.

Богдан Дикий – керівник обласної організації здорового способу життя, реабілітації та оздоровлення «Закарпатський морж», кандидат наук, доцент Ужгородського національного університету. У його доробку величезна кількість методик відновлення здоров’я та реабілітації, він добре знається на формуванні гармонійної особистості людини за допомогою природних методів.

Тож під час нашої сьогоднішньої «Недільної бесіди» пан Богдан розповів про моржування, власний шлях до нетрадиційних методів оздоровлення, харчування та власне Водохрещенські купання.

Розкажіть, будь ласка, із чого все почалося? Чому саме нетрадиційними методами радите лікуватися? Звідки такий багаж знань?

— Історія банальна. У ній немає ніякої містики. Містика почалася, коли я зайнявся загартовуванням. Мене виховували у дусі типового громадянина Радянського Союзу. Отже, до традиційної медицини я відносився дуже позитивно. Аж поки не захворів бронхіальною астмою. Перед тим я певний період жив у Росії. Тож повернувшись додому в Мукачево, звідки я родом, зрозумів, що попереднє життя вплинуло на моє здоров’я не дуже добре. Я тривалий час займався боксом, у мене була перебита перегородка в носі, вибиті зуби. Я багато нервував… Від мене комуністи в Мукачеві дисертацію відбирали. Якби не вони, я вже давно був би доктором технічних наук. І всі ці переживання відобразилися на самопочутті.

Плюс додалися хронічні гайморити через перекривлену перегородку в носі. Після цього я пішов до лікарів. Та нічого не допомагало. Ходив у соляні камери, навіть у Солотвині був, але полегшення наступало на тиждень-два. Кожен день до мене приїжджала «Швидка допомога», медики кололи еуфілін у вену. Це вони можуть підтвердити навіть зараз. Ситуація доходила до того, що в мене почали деформуватися кістки. Я вже й ходити нормально не міг. Та мене порадували, сказали, що переведуть на гормони. Тож я собі згадав маму. А вона була жінкою розумною, з вищою освітою, у Варшаві закінчила інститут фізичної культури, володіла йогою, була майстром спорту з лиж, плавання… Вона мені розповідала про езотерику, йогу, навіть вміла розмовляти з тваринами. Тобто, я виріс у непростій сім’ї. На жаль, мої батьки померли дуже рано. Отже, почав читати йогу й я, знайшов видану першу в Радянському Союзу книгу на цю тему, хоча за подібне в ті часи могли посадити у в’язницю.

Як колишній спортсмен, адже я грав у бокс, футбол, хокей, змушений був провести собі самоосвіту. Розібрався у всіх питаннях, що зараз включає фізіологія, а також у тому, чому наші лікарі досі не вміють лікувати хронічні захворювання. Вдалося мені й дістати англійські підручники, розібратися у дихальних системах, загартовуванні, роботі нервової системи. Також я почав бігати кроси.

Скільки тоді Вам було років?

— Років 35. Уже був дорослою людиною. А зараз мені вже скоро сімдесятка, точніше – буде 69.

І біг допоміг покращити самопочуття?

Так. Але більшість методик є абсолютно неправильними.

І як вдалося вилікуватися?

Почав копати ще глибше. Хоча зараз я кандидат наук з фізичної реабілітації. Це мій другий напрямок, перший був радіоінженерія (за фахом я кібернетик). Тепер пишу докторську дисертацію. Тож і зараз розумію, що поступив я правильно, навчившись моржувати, перепробувавши, до речі, різні системи, у тому числі Івановську, й переконався, що то все перенавантаження для організму, у всьому треба дотримуватися міри. Зацікавився й пірамідологією, розібрався з торсійними полями і порозумів, що треба міняти всю ідеологію в медицині. Але в той час вступити на медфак не міг, бо треба було годувати родину, у мене росли двоє дітей.

А хтось із рідних пішов Вашими стопами?

З точки зору езотерики – так. Дружина – астролог, син – астролог, нумеролог, дочка – екстрасенс. Але це ще й за генним режимом їм передалося. Вони й моржують коли у них є час, і ходять розпеченим вугіллям. У мене й студенти у Боздоському парку ходять вугіллям і моржують.

А самі Ви як починали можувати? Зараз це стає модним.

Починав ще в Мукачеві. Люди коли побачили, що я вилікував астму, потягнулися до мене. У Мукачеві асоціація існує вже 25 років, закарпатська обласна, яку я створив для реабілітації в Ужгороді – 15. Є осередки також у Хусті, Сваляві, Рахові, практично у всій області.

І що можете порадити початківцям?

Я ніколи не даю рекомендації, бо людина послухає, чи почитає і все зробить навпаки. У мене є в містах області представники, яким я довіряю, вони й працюють із початківцями.

А що можете сказати про Водохрещенські купання?

Водохреща є і в римо-католиків, і у нас. У одних 6, у інших – 19 січня. Отже, і там, і там – свята вода. Тож що… Бог двічі по ній палицею б’є? Значить, існує якась закономірність. Я захистив кандидатську дисертацію і провів соціологічне дослідження. І в мене вималювалася восьмиконечна арійська зірка. Тобто, є літнє, осіннє, зимове і весняне рівнодення – як би стабільні періоди і є чотири стрітення: зими з весною, весни з літом, літа з осінню і осені з зимою. Саме в той час відбуваються здвиги у природі і виникають ризики захворювань тих чи інших органів. Я перевів життя людського організму до календарного сонячного циклу. Крім того, є й місячний. Але це вже надзвичайно тонкі речі. Вони є в моїх наукових працях. Наголошу тільки, що Земля зимою на 5 мільйонів кілометрів ближче до сонця, а влітку – на стільки ж далі. Оскільки вісь нахилена, то взимку у нас менше сонячного потоку, а на півдні – більше. Але від чого вода змінюється? Від температури? Ні! Від гравітації. Тож на мене, найбільш правильним є римо-католицький календар. А наш – праведний, але не зовсім правильний. Різдво ж на третій день після зимового сонцестояння настає саме католицьке. Ми до цих пір відзначаємо свято коляди, водимо козу, засіваємо жито. Давні українці жили за сонцестояннями. А вода свята не тільки взимку, але й влітку. Але 6 січня найсильніша гравітаційна взаємодія між Землею і сонцем. Це й є правильне Водохреща. Хоча триває цей період 20 днів, тому ми 19 січня його ще захоплюємо. Дивує інше. Коли людині щось розповідаєш, вона боїться, що від пірнання застудиться, захворіє, а коли починається модний тепер релігійний психоз – страх чомусь зникає. Тож краяни масово йдуть на річку, пірнають, виходять на берег і розуміють, що з ними нічого не трапилося. Значить,нічого не буде й якщо так робити щодня. Це – бар’єр зняття страху.

І як починають моржувати Ваші учні?

Із перших чисел зими до 5-10 лютого. То стабільний період зими й існує менше всього ризиків захворювань на ГРВІ. Від холодної води змінюється організму переходить у зовсім інший режим. Перший тиждень потрібно бути пильним, адже імунітет трішки послаблюється, особливо у тих, у кого є серйозні хронічні недуги. Проте не можна зупинятися.

А що вважаєте здоровим способом життя?

Кажуть: «У здоровому тілі здоровий дух». Це не так. При здоровому дусі є здорове тіло. Нами керує дух. Людина лінується робити гімнастику, не хоче заходити в річку. Це – дух слабий! Треба вміти керувати своїм тілом.

Коли раніше люди жили у гармонії з природою було менше хворих. Тепер же, коли пішла індустріалізація, відбувся збій ритмів. Суспільство перебудувалося, але життя потрібно знову приводити до гармонії. І треба прийти всім до єдиного календаря.

Які основні помилки допускають ті, хто вирішує спробувати на собі зимовий адреналін?

Передусім, що починають із літа. А навіщо влітку моржувати? Приходить осінь, починається природна адаптація, людину починає морозити. А хтось себе ще й пхає у воду і отримує подвійний удар. Узимку ж, хоч надворі й холодно, але організм звикає і вже той мороз не так відчувається. Тож тих, хто не встиг із нами почати моржувати до 10 лютого, я відкладаю на інший рік. Найскладніші режими загартовування – це весна і осінь, а найлегший – зима.

Найшикарніша пора для моржування, коли сніжок і сонечко й температура до мінус п’ять градусів.

Ще один нюанс – як правильно роздягатися, одягатися, заходити у воду. Для цього є свої технологічні прийоми. Не можна розтиратися рушничком, не має значення, чи робити перед зануренням зарядку. Треба проводити розслаблення і релаксацію. Тоді всі фізіологічні процеси, які відбуваються в організмі гармонізують структуру терморегуляції. Ні одна фізична вправа не дає такий потужний кровообіг, як загартовування. Занурюватися достатньо на 5-10 секунд. При цьому вийшовши на берег, людина червоніє, а кров розходиться абсолютно усіма капілярами.

У мене всі місця, де займається асоціація, паспортизовані, території узгоджені з міськвиконкомами. Там не має бути геопатогенних зон. Я вибираю місця сили! Адже коли людина заходить у воду, енергетика відкривається і все позначається на самопочутті.

А де в Ужгороді є погані місця?

Їх дуже багато. Не хочу лякати людей.

Як ставитеся до ліків?

Двояко. Якщо людина довела себе до кризового стану, без них не обійтися. Але не треба нікого підсаджувати на все життя на аптеку. Вивели з критичного стану – все. Далі хворим має займатися реабілітолог.

А про здорове харчування що скажете?

І тут усе непросто. Але я категорично проти угорської кухні – гострої, перченої і копченої. Як на мене, найздоровіша їжа – це український борщ. Там маса вітамінів, антисептиків, корисних речовин. Сало ж якщо їсти, то краще солене і з часником, не копчене. Та переїдати ніколи не треба! Не можу не згадати також про мед. Це – унікальний продукт і лікування ним – один із найбільш перспективних напрямків медицини. Не дарма кажуть, що якщо остання бджола помре, то вимре людство. Насправді енергетична структура серця подібна до бджоли.

Кілька слів про своє відношення до фітотерапії…

Загалом фітотерапія – це прекрасна річ. Але треба враховувати й магнітні поля. Всі рослини цілющі, просто треба знати їх грамотно збирати, враховуючи місячні фази. А перед тим як зривати, бажано прочитати молитву. Правда, не кожне дерево, не кожна квітка конкретній людині підходить. Аби пересвідчитись, треба проводити біоенергетичний резонанс.

І на завершення поділіться якимось секретом про себе.

Коли нас у школі з хлопцями виганяли, ми брали м’ячик і грали у футбол, аж поки за нами не приходили вчителі й не кликали на уроки. Тобто, я ріс таким же, які інші діти, дівчат цілував, ходив на танці, любив танцювати. Зараз весело все це пригадувати. У мене й син, як і я, відвідував секцію з боксу і я його віддав на танці, бо бокс – то ритм, який відчувається у хореографії, у рухах. Та й бій на рингу – своєрідний танець.

Спасибі за цікаву розмову! Нових відкриттів Вам і успіхів у всіх починаннях!

Марина АЛДОН, zakarpatpost.net

 

 

Comments are closed.