Екс-губернатор Закарпаття звернувся за допомогою до Порошенка

[Total: 0    Average: 0/5]

Колишній голова Закарпатської ОДА Іван Різак звернувся до Петра Порошенка  у зв’язку зі звірським вбивством його сина у 2012 році, повідомляє  BBCcCNN.

Президенту України

Порошенку Петру Олексійовичу

Різака Івана Михайловича,

що проживає за адресою: Ужгород, вул. Перемоги, 173, кв.28

Вельмишановний пане Президенте України!

На цьому етапі основна моя мета в житті – це захист памяті безвинно убієнного сина Олексія та захист грубо порушених прав дружини цинічними «правителями» Ужгородського національного університету. Життя мене переконало, що вбивство сина і репресії проти жінки організовані одною мафіозною ( в класичному розумінні) групою. Прості аргументи: десятки обіцянок першого керівника УжНУ, факультету, проректорів виправити помилку (тоді це так називалося) відносно дружини; відмова вищевказаних осіб від своїх обіцянок; співбесіди особисто з дружиною керівника вузу і нові обіцянки; кілька комісій (включаючи ДІНЗ) в УжНУ і нові обіцянки…Нема про що розповідати, бо дуже скоро стало зрозуміло, що керівництво УжНУ і не хоче вирішувати досить просте питання і отримує від його невирішення певне задоволення, а можливо і певні бонуси від «господарів життя». До сьогоднішнього дня жодна державна структура «помилки» не виправили, хоча через два роки моїх звернень Управління Держпраці одне з порушень зафіксувало, а добитися його усунення не може ніхто. Навіть правоохоронні органи, до яких я звертався з повідомленнями про злочин, але в установленому порядку їх ніхто так і не розглянув. В останній час прокуратура пробує, за моїм припущенням, в цьому питанні посприяти, але місцева поліція вже не реагує навіть на доручення прокурорів. Остання відповідь начальника Закарпатської поліції полковника Стефанишина на моє звернення за допомогою до керівника уряду пана Гройсмана взагалі заслуговує тільки на те, щоб її прочитати і відправити у відставку і цього полковника, і його підлеглого підполковника Улинця, який взагалі не реагує на доручення прокуратури. В принципі, їм є з кого брати приклад. Аналогічно цинічно і незаконно по відношенню до моїх звернень вели себе генерали Варцаба та Русин, полковники Шаранич, Князєв та Довгунь… Не думаю, що так може довго тривати. Бо цинічна зневага до своїх громадян ще нікому не допомагала, особливо на таких відповідальних посадах. Не далеко від них «втік» і закарпатський «генерал-губернатор» Геннадій Москаль, який у своїх публічних виступах вістря критики направляє не на корумпованих перевертнів в погонах, а на молодих патрульних. На яких, до речі, в більшості тримається авторитет закарпатської поліції, як і на тих поліцейських роботягах, які мають принципи в житті і ніколи не підуть на зговір з бандитами чи контрабандистами. Переконаний, що з Вашою допомогою, шановний пане Президенте, ми дочекаємося серйозних змін в Закарпатті (і в УжНУ,зокрема), яке вже багато років продовжує жити за правилами неофедалізму. Переконаний, що наші люди такого життя не заслуговують, як і постійного псевдопопулізму, тому їх і обнадіюють Ваші конкретні кроки на покращення соціально-економічно життя в країні. Шановний Петре Олексійовичу! Не втомлююся просити Вас взяти на особистий контроль розслідування замовного вбивства мого сина Олексія, молодого державного службовця. Я переконаний, що всі причетні до цього злочину відповідатимуть відповідно до чинного законодавства. Сил добитися цього в мене вистачить. В цьому ніхто не повинен сумніватися. Проте без Вашої допомоги це важкувато. Це зразу видно з моїх «переписок» з правоохоронними органами, окремих представників яких навіть важко так називати. Стримуюся, в доброму розумінні, бо памятаю, що звертаюся до Глави держави. Але ж ці представники звідкись підживлюються в своїй безнаказанності так цинічно, брехливо і зухвало реагувати на мої звернення. Замовників вбивства сина в перші дні після страшного злочину на основі першого свого аналітичного аналізу я назвав представниками політико-бізнесової групи. Сьогодні з впевненістю можна сказати, що це справжня мафія, яка має безмежні фінансові ресурси, дуже-дуже серйозний вплив на правоохоронну систему в державі, на ЗМІ і продовжує бути дуже небезпечною для держави. Експерти, які мені допомагають, теж у цьому переконані. Не зовсім так думають окремі представники в керівництві ГПУ, НПУ, СБУ, МВС. Казати чому – не можу. Бо більше ніж за чотири роки після цієї страшної трагедії зі мною так ніхто не хоче поговорити, допитати, опитати тощо. Той єдиний допит слідчого Лазаря не беру до уваги. Бо вже під час першої нашої зустрічі він мені і свідкам, які не підримають версію самогубства, пообіцяв, що до суду не доживуть. Я відразу попросив змінити слідчого, а зараз мені кажуть, що нема рішення цього слідчого про визнання мене потерпілим, тому не будуть мені відповідати. Хоча моє звернення до всіх керівників правоохоронних органів з проханням визнати мене потерпілим зразу було їм передано і навіть опубліковано. Тому я і розцінюю такі листи керівників ГПУ і НПУ , як корисливу «гру» на стороні вбивць і спробою приховати злочин. Вбивство сина Олексія – одне з найрезонансніших в Україні? Тоді чому мовчать Генеральний прокурор України, міністр МВС, Голова НПУ? Якщо вони так не вважають, то чому мені майже два роки не дають для ознайомлення Постанову слідчого про припинення кримінального провадження щодо вбивства сина? Бо слідчий Лазар не визнає мене потерпілим? Прошу вибачення за емоційні речі. Просто тут хочу заявити, що мій досвід говорить, що тут щось не так. Не можуть перші особи ГПУ і МВС дистанціюватися від такого страшного злочину… Суспільна думка мені відповіла на це питання у вигляді конспірологічної версії: на вищому рівні є певна змова щодо замовчування вбивства сина, бо це пообіцяно впливовим людям. Звичайно, я в це не вірю. Бо ці впливові люди (якщо вони є) – це вбивці, яких треба негайно знешкодити. Ті, хто пообіцяв (якщо вониє),- співучасники вбивства ні в чому невинної молодої людини – теж повинні бути знешкоджені. Версій і теорій я наслухався багато, як і конкретних прізвищ, яких називають замовниками вбивства сина. Не вірю, бо не можу в таке повірити та й не маю доказів. Головне – це я точно знаю, що наказувати мене і вбивати сина – на це могли піти лише обмежені розумово відсталі люди. Причин ніяких для таких жорстоких рішень не було. Одне я знаю точно – розслідування вбивства сина Олексія з першої секунди фальсифіковано. І робили це і роблять до цих пір перевертні в погонах, яких обєднує одне слово – мафія. І з Вашою допомогою, вельмишановний пане Президенте, ми її подолаємо. За вбивство мого ні в чому невинного сина Олексія відповідатимуть всі причетні. І дуже скоро. Вірю в це і надіюсь на Вашу допомогу.

zakarpatpost.net

Comments are closed.