Підслухано у маршрутці. Про що розмовляють закарпатці?

Соціальний експеримент

Підслуховувати хоч і неетично, однак коли поруч галас, то й вуха заткнути не можна. Тим більше, що краяни у маршрутному транспорті зазвичай говорять про наболіле, скажімо, про роботу міського голови, благоустрій рідного населеного пункту та людяність водіїв. Тож проїхатись містом на громадському транспорті вирішили і ми.

Поїздка на лавиці

Якщо комусь не вистачає адреналіну, то поїздка в деяких маршрутних таксі Закарпаття може забезпечити незабутнє відчуття екстриму. Настрій, можливо, й буде зіпсовано, однак згадок залишиться безліч… і надовго… Дехто там навіть умудряється лущити соняшникове насіння, прямо як перед хатою у селі в бабусі. Крім того, запах у транспорті інколи такий, що важко вдихнути повітря на повні груди.

— Відійди трохи, бо впадеш на мене, – просить старенька жінка чорнявого хлопчика, який щойно встрибнув до маршрутки.

— Та ти б мене, бабко, краще на коліна посадила, – усміхається у відповідь малий.

— Цікаво, як часто тут прибирають, – гидливо роздивляється внутрішній «дизайн» транспортного засобу дівчина років 18, скоріш за все, студентка.

— Ніякого комфорту, – доповнює її юнак приблизно того ж віку.

— Краще б вози з конями возили людей, ніж такі автобуси, – нарікає старенький дідусь. – Хоч би екзотичніше виглядало.

Утім, що позитивно, за кермом водій не палить, музику вмикає не гучно. А між пасажирами, до речі, є й такі, хто захищає перевізників.

— Упродовж дня йому ніколи помити машину, бо зіб’ється з графіка. – каже жінка років 40. – При цьому, дороги пильні, «клієнти» теж псують оббивку на сидіннях, смітять, часом поводяться некультурно, агресивно налаштовані. А водій має при цьому зберігати спокій і стежити за ситуацією на дорозі, аби не допустити якоїсь надзвичайної транспортної пригоди.

Про голубці та депутатів…

Часом пасажирів у маршрутках більше, ніж гостей у казковій рукавичці. Перевізники нерідко набирають клієнті понаднормово. Кожен говорить про своє. На зашарпаний салон увагу звертають далеко не всі… звикли.

Тож під час нашої мандрівки двоє молодиць активно обговорюють, хто що готуватиме на вечерю. Незабаром до їхньої розмови долучається ще кілька жінок. Господині починають обмінюватися рецептами улюблених страв,  ведуть мову про кулінарні пристрасті своїх чоловіків.

Представники ж сильної статі жваво дискутують про політичну ситуацію в країні, новини АТО, дії депутатів та недолугі закони. Найбільше їх хвилює  вартість комунальних послуг та незрозумілі новації з мінімалками.

— Коли на фірмі немає грошей, із чого платитимуть 3200. Доведеться працювати стільки ж, тільки переведуть на 0,75 ставки… Люди отримуватимуть стільки ж, а ціни зростуть. От продукти вже дорожчають. Мені вже 64 роки, життя прожив, а дурнем почуваюся, – стверджує один з пасажирів.

А от молодь наввипередки розповідає про те, що вичитала в соцмережах.

— Нині в «Підслухано Закарпаття» писало, що в Карпатах прокинувся бурий ведмідь. Ти бачила? – цікавилась дівчина у подруги.

— Ні, подивлюся потім. А ти читала, що якийсь мудак написав, що йому не подобається. Коли в дівчат нарощені вії, нігті і волосся? – відповіла їй співбесідниця, не відриваючи очей від гри в телефоні.

— І я гляну увечері, – запевнила перша. Продовжуючи розповідати, що ще цікавого бачила в Інтернеті, переважно про нові зачіски і одежу.

Загалом їздити в маршрутках хоч і незатишно, але недорого й цікаво… адже тільки в громадському транспорті можна по-справжньому відчути шалений драйв від поїздки «на одній нозі» й одночасно дізнатися багато нового про життя краян та про події у місті.

zakarpatpost.net