Днями журналісту zakarpatpost.net місцева старожилка розповіла, що за її дитинства на Ужі дітлахи також каталися на ковзанах. Було це років 70 тому.
Цікаво, але зараз ніби ті часи повернулися… і вже кілька років поспіль як для малечі, так і для дорослих річка, яку облюбували пернаті, перетворюється в морозну погоду на льодову арену.
До речі, нещодавно Інтернет облетіла фотографія майже сторічної данини, на якій видно, як ужгорордці катаються на Ужі… Хтось просто, як і тепер, блукає крижаною поверхнею, хтось прямує на інший берег навпростець, а хтось просто стоїть і насолоджується погодою.
Можливо, саме тому на перилах набережної красується міні-скульптура відомого митця Тіводара Костки-Чонтварі саме з ковзанами.
Справа в тому, що свого часу художник вчився в Ужгороді і ковзанярство дійсно полюбляв.
Як наголосив сам автор скульптури Михайло Колодко, колись митець згадав про ті роки одним рядком «Я учився не дуже, проте в Ужгороді був найкращим серед ковзанярів».До речі, місце для пам’ятки обрано також не випадково – її встановлено на частині перил, що залишилася зі старого мосту, який сполучав береги Ужа в довоєнні роки, тобто, за життя Чонтварі. А ще – ужгородці завжди каталися на ковзанах саме там, біля пішохідного мосту.
Тож чим і справді обласний центр Закарпаття не місто зимового дозвілля…
До речі, мають мешканці міста ще одну безкоштовну ковзанку – на озері Кірпічка.