Декомунізаційний марафон. Чи знають ужгородці назви вулиць

Про перейменування вулиці Леніна на Ленона протягом тривалого часу говорило все Закарпаття. Така новація Геннадія Москаля не залишила байдужим майже нікого. Одним назва сподобалася, інші були категорично проти неї. Зараз минув час, емоції вляглися. Тож ми вирішили поцікавитися у краян, чи чули вони про таку вулицю (перейменування мало місце на Тячівщині), чи відомо їм про нові назви  в Ужгороді і  що вони можуть сказати про тих, на честь кого саме й було названо дорожню артерію.

Як знайти вулицю

Проводити паралелі завжди цікаво… Тим більше – між часами, устроями, політичними діячами… Отже, цікавимося у молоді сторінками далекого й недалекого минулого…

Підходимо до школярів спочатку з запитанням, де в місті вулиця Леніна.

— Не знаю, не чув про таку, —  каже хлопчик років 8. Утім пояснити як потрапити на вулицю  Ленона він також не може.

— Такої в нас немає, —  відповідає дівчинка років 10. – Може то в якомусь іншому місті.

Майже, як у фільмі «Іронія долі»… ситуація практично аналогічна.

— Вам на Донбас треба. Лише там такі назви збереглися, а в нас немає. У нас сучасне європейське місто.  Навіть не цікавлюся, яка з вулиць колись так називалася, —  наголошує дівчина.

Йдемо до ще однієї школярки.

— Щось чула, та краще запитайте від когось іншого, бо боюсь помилитись, – підкреслює вона, ніяковіючи…

Однак знайшлися й такі, хто добре знає місто…

Питаємо, які вулиці перейменували останнім часом.

Насправді мало хто знає.

— Благоєва – на Федора Потушняка, Боженка – на Володимира Гошовського, Лавріщева – на Романа Шухевича, Джамбула – на Василя Комендаря, —  запевняє юнак, років 15.

Виявляється, дехто з дітей таки знає, які у місті ще донедавна були вулиці…

Але чи відомо нашій юні про те, ким саме були люди, на честь яких і назвали вулицю в різні часи.

Хто такий Ленін і хто такий Ленон

Найцікавіша частина експерименту виявилася напрочуд курйозною. Особливо щодо того, хто такий Ленін.

— Російський бойовик! – впевнено заявив маленький хлопчик.

— Його вбили, як Моторолу. Свої ж, —  додав його товариш.

— Якийсь сепаратист. Про нього щось у новинах говорили. На Донбасі воював, здається, – наголосив ще один школяр років 9.

Він теж переконаний, що так званий «вождь пролетаріату» причетний до подій на Сході України в ці дні.

Старші учні знають значно більше.

— Революціонер. Тиран такий колись жив. Гнобив наш народ, як і його послідовники – Сталін та Путін, – ділиться думками дівчина років 15.

— Мандрівник. Жив у курені. Таких тепер називають бомжами. А ще – займався політикою. Наші депутати зараз живуть не так, – каже хлопець-старшокласник. – Це – жарти. Ульянов утворив Радянський Союз, за яким дехто досі сумує. Мої батьки кажуть, що в ті часи навіть за необережно сказане слово могли закрити до в’язниці і навіть розстріляти.

Пробуємо з цим же запитанням підійти до людей пенсійного віку. Бабуся здивовано дивиться…

— Як таке можна питати. Та це всім відомо. Зараз багато про нього говорять. По всій Україні пам’ятники скидають, вулиці перейменовують. Колгоспи придумав, від людей останню худобину забирав, діти з голоду пухли. На щастя тут такого не зазнали, але й ми натерпілися. Більшовики з церков хрести зривали та перетворювали храми на гуртівні. Поганим чоловіком був Ленін. Добре, що зараз можна про це відверто висловлюватися. Проте в ті часи були й певні плюси – і стабільна зарплата, і пенсія, і ціни не зашкалювали так, як зараз, – ділиться спогадами старенька перехожа.

— Офіційна пропаганда його представляла, як захисника знедолених. Але насправді то був бандит. Як у нас Пинтя. Просто Ленін був набагато гіршим, та ще й владу в руках мав. Досі його послідовники заспокоїтись не можуть, – наголошує чоловік років 65.

Як бачимо, з діяльністю Леніна краяни більш-менш обізнані… але чи знають вони про Ленона, який жив ще далі від Закарпаття, ніж Володимир Ульянов… Про це й питаємо від краян.

— Італійський композитор. Він написав якусь оперу про Ужгород. Тому йому навіть скульптуру встановили, – одразу ж доповідає школяр років 10.

— Політик якийсь напевно. Навіть вулиця така є в місті, – розмірковує ще один учень.

— Угорський поет. Його вбили десь на території Закарпаття, – доповнює дівчинка років 8.

— Не впевнена, але думаю, що американський письменник, – долучається до розмови її однокласниця.

Питаємо старшокласників.

— Музикант. До Ужгорода він відношення точно не має, – стверджує  юнак. – Для чого було на його честь називати вулицю – поняття не маю. У нас же є свої герої, свої учасники АТО, які загинули на Сході. Невже не можна було назвати колишню вулицю Леніна на честь когось із українців?

Виявляється, діти досить добре знають, що відбувається і в державі, і в рідному населеному пункті.

— Рок-музикант, поет, композитор, засновник гурту «The Beatles», людина унікальна. Однак чомусь в Англії не називають вулиці на честь українців! І все ж… краще вже такий  варіант, ніж стара назва, – каже хлопець років 17.

Пробуємо спитати про Ленона й від літніх містян. Практично всі знають майже всю його біографію.

— Свого часу «The Beatles» був найпопулярнішою групою у світі. Це – пісні моєї молодості. Я радий, що в нас у області є така вулиця, – зізнається чоловік пенсійного віку.

Звісно, добре, що більшості ужгородців відомо про постаті, імена яких носять транспортні магістралі.

Але найбільше тішить, що молоді не байдужа доля міста… А те, що юнь має недостатньо інформації про вулиці, Ленона та Леніна  – це просто справа часу.

Марія УЖАНСЬКА, zakarpatpost.net